Постанова Київський апеляційний суд № 366/39/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №366/39/23 Головуючий у суді І інстанції: Слободян Н.П. провадження №22-ц/824/9179/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 червня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Головуючого судді: Сушко Л.П., суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І., секретар судового засідання: Гайдаєнко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Вишгородської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 14 березня 2023 року про залишення позову без розгляду у справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням (незаконною порубкою дерев), ВСТАНОВИВ: 05.01.2023 прокурор звернувся до суду з позову до відповідача, ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. При цьому прокурором зазначено, що заявляючи позов, він діє в інтересах Державної екологічної інспекції Столичного округу та Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща». Обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах Державної екологічної інспекції Столичного округу, прокурор посилається на те, що цим органом за наявності достатніх підстав, не вжито дієвих заходів щодо захисту інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями ОСОБА_1 .. Зокрема, прокурор зазначає, що на адресу цього органу 11.08.2022 скеровано запит № 2675-вих-22, яким ініційовано питання щодо вжиття таких заходів. Однак, листом від 12.09.2022 № 3/3/6/2-27/1725 інспекцією повідомлено про те, що заходи стягнення з ОСОБА_1 збитків, заподіяних незаконною рубкою дерев не вживались, оскільки розрахунок збитків проведено не особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства та не на основі актів їх перевірок, з чого прокурор робить висновок, що уповноважений орган не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах, тому наявні підстави для звернення прокурора до суду з позовом у межах своєї компетенції. Крім того, на запит прокурора надійшла відповідь від 27.10.2022 про те, що постійним лісокористувачем на території 30 км зони відчуження зони ЧАЕС є ДСП «Північна Пуща», яке входить до сфери управління ДАЗВ. Саме тому збитки, спричинені ОСОБА_1 незаконною порубкою дерев, мають стягувати на користь цього підприємства. Позов обґрунтований тим, що 17.09.2020 ОСОБА_1 , з метою заготівлі дров для опалення будинку на території відселеного села Бобер, що на даний час розташоване на площі 73 лісового кварталу Котовського лісництва ДСП «Північна Пуща», зрізав 8 дерев сосни діаметром 39, 34, 34, 35, 30, 22, 36, 39 см, без дозвільних документів, завдавши майнової шкоди державним інтересам у особі ДСП у розмірі 51849,31 грн. Вироком Іванківського районного суду від 19.02.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 246, ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 267-1 КК України та затверджено угоду про визнання. Прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму збитків на користь держави в особі ДСП "Північна пуща" матеріальну шкоду, заподіяну злочином. Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 14 березня 2023 року позов залишено без розгляду на підставі ст. 257 ЦПК України. Не погодившись із вказаною ухвалою, Вишгородська окружна прокуратури Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що 11.08.2022 № 2675 вих-22 прокурором проінформовано Державну екологічну інспекцію Столичного округу про виявлені порушення та ініційовано питання щодо вжиття заходів, спрямованих на відшкодування вказаної шкоди. Проте, Державною екологічною інспекцією Столичного округу за наявності достатніх підстав не вжито дієвих заходів щодо захисту інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями ОСОБА_1 .. Вказане підтверджується листом від 12.09.2022 № 3/3/6/2-27/1725. Вказував, що бездіяльність Державної екологічної інспекції Столичного округу як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, і є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді з метою їх захисту відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Представник апелянта вважає, що наведені вище обставини свідчать, що судом першої інстанції оскаржувану ухвалу винесено всупереч зазначеним положенням матеріального права та з порушеннями норм процесуального права, у зв`язку з чим прийнято рішення, яке не відповідає закону. Відзив у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи позов прокурора без розгляду, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки відсутністю підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у даній справі. Також обгрунтовував висновки тим, що прокурором не наведено доказів, які б переконливо свідчили про невиконання або неналежне виконання Державною екологічною інспекцією Столичного округу, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави. Сама по собі обставина незвернення позивача з позовом протягом певного періоду внаслідок відсутності матеріалів, що підтверджують факт правопорушення, при тому, що строк позовної давності не спливав, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави та не є підставою для звернення прокурора з даним позовом. Тому суд першої інстанції вважає, що при зверненні прокурора до суду у цій справі останнім не дотримано приписів, встановлених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Встановлено, що 05.01.2023 року прокурор звернувся до суду з позову до відповідача, ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Заявляючи позов прокурором зазначено, що він діє в інтересах Державної екологічної інспекції Столичного округу та Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща». Обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах Державної екологічної інспекції Столичного округу, прокурор посилався на те, що цим органом за наявності достатніх підстав, не вжито дієвих заходів щодо захисту інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями ОСОБА_1 .. Листом 11.08.2022 року № 2675 вих-22 прокурором проінформовано Державну екологічну інспекцію Столичного округу про виявлені порушення та ініційовано питання щодо вжиття заходів, спрямованих на відшкодування вказаної шкоди. Листом від 12.09.2022 № 3/3/6/2-27/1725 інспекцією повідомлено про те, що заходи стягнення з ОСОБА_1 збитків, заподіяних незаконною рубкою дерев не вживались, оскільки розрахунок збитків проведено не особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства та не на основі актів їх перевірок, з чого прокурор робить висновок, що уповноважений орган не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах, тому наявні підстави для звернення прокурора до суду з позовом у межах своєї компетенції. Встановлено також, що на запит прокурора надійшла відповідь від 27.10.2022 про те, що постійним лісокористувачем на території 30 км зони відчуження зони ЧАЕС є ДСП «Північна Пуща», яке входить до сфери управління ДАЗВ. Саме тому збитки, спричинені ОСОБА_1 незаконною порубкою дерев, мають стягувати на користь цього підприємства. Частиною 3 статті 56 ЦПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Статус прокурора визначено у статті 15 вказаного вище Закону України «Про прокуратуру», частиною другою якої передбачено також, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі. Керівники окружних прокуратур, їх перші заступники та заступники, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», наділені правом подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства. Відповідно до положень ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 зазначено: «відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Отже, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, провжиття прокурором передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, при цьому суд зобов`язаний дослідити чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Таким чином у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд - перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор послався на те, що після повідомлення Державної екологічної інспекції Столичного округу про вжиття інспекцією відповідних заходів, остання направила прокурору лист від 12.09.2022 про те, що заходи щодо стягнення з ОСОБА_1 збитків, заподіяних незаконною рубкою дерев не вживались, оскільки розрахунок збитків проведено не особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства та не на основі актів їх перевірок. На запит прокурора від 20.10.2022 року від Державного агентства України з управління зоною відчуження 27.10.2022 року надійшла відповідь про те, що постійним лісокористувачем та території 30 км зони відчуження внаслідок аварії на ЧАЕС на даний час є державне спеціалізоване підприємство "Північна Пуща", яке входить до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження. Отже, встановлено, що прокурор навів у позові підстави звернення до суду і представництва інтересів держави, в тому числі вказав у чому саме полягає бездіяльність Державної екологічної інспекції Столичного округу. За таких обставин висновок суду першої інстанції про недотримання прокурором вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру», що виключає наявність у нього повноважень на звернення до суду, є неправильними, оскільки прокурор заявив позов в інтересах держави на підставі ст.56 ЦПК України та на виконання ст.23 Закону України «Про прокуратуру» у тексті позовної заяви обґрунтував, на його думку підстави для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу, а також обґрунтував, у чому, з погляду прокурора, полягає неналежне виконання Державною екологічною інспекцією Столичного округу повноважень щодо стягнення збитків з відповідача за незаконну вирубку дерев. Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна давність ще не минула, а тому екологічна інспекція може самостійно представляти свої інтереси, оскільки встановлено, що протягом півроку екологічна інспекція не вживала заходів щодо стягнення збитків, це є достатнім строком аби у прокурора виникло право на звернення до суду з зазначеним позовом. Крім того встановлено, що в рамках кримінального провадження не був пред'явлений позов про застосування збитків. З ураховуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки Державна екологічна інспекція Столичного органу, як уповноважений орган, не здійснила захист інтересів держави у спірних правовідносинах, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у прокурора були наявні підстави для звернення з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Державної спеціалізованого підприємства "Північна Пуща", у межах своєї компетенції передбаченої ст. ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру". Суд першої інстанції вказаних обставин та положень закону не врахував і постановив необгрунтовану ухвалу про залишення позову без розгляду. Відповідно до ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, а справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 381 ЦПК України, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Вишгородської окружної прокуратури Київської області задовольнити. Ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 14 березня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено «15» червня 2023 року. Головуючий суддя Л.П. Сушко Судді С.В. Кулікова В.І. Олійник