Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/4886/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4886/22 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Грибан І. О., Парінова А. Б. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив суд: - визнання протиправними дій щодо обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, під час проведення з 01.12.2019 перерахунку пенсії із грошового забезпечення 22030,08 грн на підставі довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 27.08.2021 №37/П-162/05-2021; - зобов`язання відповідача провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду 14 листопада 2022 року позов задоволено. На виконання зазначеного рішення судом надіслано виконавчий лист. Від позивача до суду надійшла заява про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, в якій позивач просив суд: - визнати протиправними дії відповідача на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 у справі №580/4886/22 щодо встановлення пенсії без обмеження її максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов`язано здійснити такий перерахунок, що суперечить висновкам судового рішення; - постановити ухвалу суду, якою зобов`язати відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду в справі №580/4886/22, та встановити строк для виконання вказівок суду з урахуванням наведених висновків. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції, вважаючи, що оскаржувана ухвала прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції прийнята оскаржувана ухвала без перевірки як форми так і змісту довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, тобто на думку апелянта, суд не здійснив остаточного захисту позивача у ефективний спосіб. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Статтею 124 Конституції України закріплено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень, являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до приписів ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання. Приписами статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. При цьому, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України можливо у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Питання встановлення судового контролю, а також вимога в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у місячний термін з моменту набрання рішенням законної сили виплатити позивачу всю суму недоотриманої з 01 грудня 2019 року пенсії, однією сумою вже було предметом розгляду судом при прийняті рішення по суті заявлених вимог, що стало причиною часткового задоволення позовних вимог. Встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26.03.2020 року у справі № 823/175/17, від 23.06.2020 року у справі № 802/357/17-а. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі № 539/3406/17, від 11.06.2020 року у справі № 640/13988/19. Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішення суду в даній справі, в частині здійснення перерахунку пенсії відповідачем виконано, а також забезпечено виплату пенсії у перерахованому розмірі. Натомість сума боргу, що утворилась здійснюється за рахунок Державного Бюджету в порядку черговості. Відтак, відсутні підстави вважати, що відповідачем рішення суду у даній справі не виконується, чи відповідачем не вживається вичерпний перелік дій спрямованих на повне виконання рішення суду , що набрало законної сили. Що ж стосовно доводів апелянта в частині безпідставного застосування до пенсійних виплат обмежено, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції матеріали справи дійсно підтверджують, що перераховану позивачу пенсію з 01.03.2020 року визначено у розмірі 22735,28грн, при цьому у підсумку розмір пенсії позивача більший, а саме: з 01.12.2019 - 22735,28грн (при підсумку пенсії (з надбавками) - 22735,28грн); з 01.03.2020 - 22735,28грн (при підсумку пенсії (з надбавками) - 23554,28грн); з 01.07.2020 - 22735,28грн (при підсумку пенсії (з надбавками) - 23620,88грн); з 01.12.2020 - 22735,28грн (при підсумку пенсії (з надбавками) - 23672,18грн); з 01.05.2021 - 22735,28грн (при підсумку пенсії (з надбавками) - 22787,68грн); з 01.07.2021 - 22735,28грн (при підсумку пенсії (з надбавками) - 22821,68грн); з 01.12.2021 - 22735,28грн (при підсумку пенсії (з надбавками) - 22853,68грн); з 01.03.2022 - 22735,28грн (при підсумку пенсії (з надбавками) - 25937,89грн); з 01.07.2022 - 22735,28грн (при підсумку пенсії (з надбавками) - 25975,09грн); з 01.12.2022 - 22735,28грн (при підсумку пенсії (з надбавками) - 26001,49грн); з 01.02.2023 - 22735,28грн (при підсумку пенсії (з надбавками) - 26001,49грн). Поряд із цим, як вірно зауважено судом першої інстанції, в рамках даної справи встановлено заборону обмеження пенсії позивача 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до законів України про Державний бюджет України на 2019-2023 роки прожитковий мінімум для непрацездатних осіб встановлено відповідно в розмірах: з 01.12.2019 - 1638,00грн, з 01.01.2020 - 1638,00грн, з 01.07.2020 - 1712,00 грн, з 01.12.2020 - 1769,00 грн, з 01.01.2021 - 1769,00грн, з 01.07.2021 - 1854,00 грн, з 01.12.2021 - 1934,00 грн, з 01.01.2022 - 1934,00грн, з 01.07.2022 - 2027,00грн, з 01.12.2022 - 2093,00грн, з 01.01.2023 - 2093,00грн. Відтак, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що хоча розмір пенсії позивача обмежено, однак, таке обмеження відмінне від того заборону на яке встановлено рішенням у даній справі. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю. Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права необхідності зупинення провадження у справі, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Керуючись ст. ст. 229, 236, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 14.06.2023)