Ухвала КЦС ВС № 730/624/20

Ухвала 14 червня 2023 року м. Київ справа № 730/624/20 провадження № 61-5984ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Хопти С. Ф., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03 січня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним. Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 22 березня 2023 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним заповіт ОСОБА_3 , складений та посвідчений 19 листопада 2019 року виконуючим обов`язки старости Оленівського старостинського округу Борзнянської міської ради Чернігівської області Кривець В. В., що зареєстрований в реєстрі за №

17. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У квітні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03 січня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 березня 2023 року. Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Запропоновано заявнику сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати документ, що підтверджує його сплату; уточнити прохальну частину касаційної скарги, яка має бути сформульована відповідно до положень статті 409 ЦПК України та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок ОСОБА_1 направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду від 11 травня 2023 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03 січня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 березня 2023 року скасувати та направити справу на новий розгляд за встановленою підсудністю. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 520/8073/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Крім того, у касаційній скарзі Управління ОСОБА_1 , посилаючись на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначає постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», в яких, на його думку, викладено висновки про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не були враховані апеляційним судом в оскаржуваній постанові. Посилання на постанови Пленуму Верховного Суду України не можуть бути підставою касаційного оскарження судового рішення з огляду на таке. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Ураховуючи законодавчі обмеження щодо формування єдиної правозастосовчої практики, правові висновки, викладені у постановах Пленуму Верховного Суду України, не входять до елементів, з яких формується база правозастосовчої практики та мають рекомендаційний характер. Також ОСОБА_1 вказує на порушення норм процесуального права, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки районний суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга ОСОБА_1 подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити. Крім того, ОСОБА_1 разом з касаційною скаргою подано до Верховного Суду клопотання про зупинення виконання рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03 січня 2023 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 22 березня 2023 року до закінчення касаційного провадження. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Пунктом 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року № 10 «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку» визначено, що клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови). Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Отже, клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано. Клопотання ОСОБА_1 зазначеним вимогам не відповідає та не містить жодних мотивів і обґрунтувань необхідності зупинення виконання оскаржуваних судових рішень. Ураховуючи наведене, а також те, що оскарження судового рішення в касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його виконання судом касаційної інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03 січня 2023 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 22 березня 2023 року слід відмовити. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03 січня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 березня 2023 року. Витребувати з Борзнянського районного суду Чернігівської області цивільну справу № 730/624/20. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 14 липня 2023 року. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03 січня 2023 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 22 березня 2023 року відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник С. Ф. Хопта