Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/6838/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 червня 2023 року м. Дніпросправа № 280/6838/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року (суддя - Мінаєва К.В.) по справі №280/6838/22 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - в с т а н о в и В: Предметом спору в цій справі є стягнення з відповідача податкового боргу, який виник внаслідок як самостійно узгоджених відповідачем податкових зобов`язань так і визначених контролюючим органом податкових зобов`язань та нарахованої пені за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань, на загальну суму 51411,43, з яких: - у сумі 31 256,81 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, який зарахувати: р/р UA158999980314010512000008423; отримувач - ГУК у Запорізькій області/ТГ с.Петро-Михайлівка, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010300; - у сумі 2 125,49 грн. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, який зарахувати: р/р UA938999980333149341000008423; отримувач - ГУК у Запорізькій області/ТГ с.Петро-Михайлівка, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 11010500; - у сумі 12 036,30 грн. по земельному податку з фізичних осіб, який зарахувати: р/р UA628999980334139813000008423; отримувач - ГУК у Запорізькій області/ТГ с.Петро-Михайлівка, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010700; - у сумі 448,15 грн. по військовому збору, який зарахувати: р/р UA728999980313050063000008001; отримувач - ГУК у Запорізькій області/Запорізька область, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 11011000. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року позов задоволено частково, а саме стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 43 580,99 грн., з яких: - у сумі 31 256,81 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, який зарахувати: р/р UA158999980314010512000008423; отримувач - ГУК у Запорізькій області/ТГ с.Петро-Михайлівка, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010300; - у сумі 11 957,14 грн. по земельному податку з фізичних осіб, який зарахувати: р/р UA628999980334139813000008423; отримувач - ГУК у Запорізькій області/ТГ с.Петро-Михайлівка, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010700; - у сумі 367,04 грн. по військовому збору, який зарахувати: р/р UA728999980313050063000008001; отримувач - ГУК у Запорізькій області/Запорізька область, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 11011000. Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що в структурі заявленого до стягнення податкового боргу, окрім податкових зобов`язань, заявлені суми пені, які нараховані у зв`язку з не своєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення пені, оскільки пеня нарахована в період дії карантину, а відповідно до абзацу одинадцятого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні пені, при цьому, не визначивши періоди, за які така пеня була нарахована. Позивач вказує на те, що у спірному випадку пеня нарахована за періоди до запровадження карантину на території України, а тому підлягає стягненню з відповідача. Крім цього, позивач звертає увагу на те, що суд першої інстанції не врахував пояснення позивача щодо допущеної помилки при розрахунку суми податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та зазначає те, що загальна сума заборгованості по цьому податку становить не 31 256,81 грн., як про те зазначив суд першої інстанції, а 36 801,49грн.. З цього приводу позивач вказує на те, що судом першої інстанції, до визначеної ним суми податкової заборгованості, не було враховано податкове повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0743881-2415-0806, яким визначено податкові зобов`язання на суму 5544,68грн. У відзиві відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, зазначаючи про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення пені. Також відповідач звертає увагу на те, що позивачем не було заявлено вимог про стягнення податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості саме в сумі 36 801,49грн., розмір заборгованості по цьому податку позивачем було визначено в сумі 31 256,81грн. Крім цього, відповідач звертає увагу на те, що податкове повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0743881-2415-0806, яким визначено податкові зобов`язання на суму 5544,68грн. було скасовано за наслідками адміністративного оскарження. Також відповідач наводить свою позицію суть якої зводиться до того, що він не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із такого. Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що відповідно до даних довідки про заборгованість та інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у розмірі 51 411,43 грн. Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 31 256,81 грн. виник на підставі наступного: 27.05.2020 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ф» №0020333-5905-0806 та №0020332-5905-0806, якими відповідачу визначено суми податкових зобов`язань у розмірі 3 755,70 грн. та 26 721,81 грн. відповідно (а.с.13). Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись на податкову адресу відповідача одним листом та були вручені платнику податків 03.06.2020, про що свідчать чек поштової служби від 30.05.2020, реєстром поштових відправлень до нього та відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.13,99-101). 24.06.2021 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0743882-2415-0806, якими відповідачу визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 779,30 грн. (а.с.14). Зазначене податкове повідомлення-рішення направлялось на податкову адресу відповідача та отримано останнім 03.07.2021, що підтверджується наявними в матеріалах справи чеком поштової служби від 29.06.2021, реєстром поштових відправлень до нього та відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.105-107). Податковий борг по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 12 036,30 грн. виник на підставі наступного: 25.06.2020 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ф» №9354065-5905-0806, №9354066-5905-0806 та №9354067-5905-0806, якими відповідачу визначено суми податкових зобов`язань у розмірі 5 780,02 грн., 59,12 грн. та 139,43 грн. відповідно (а.с.19). Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись на податкову адресу відповідача одним листом та були вручені платнику податків 18.07.2020, про що свідчать чек поштової служби від 15.07.2020, реєстром поштових відправлень до нього та відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.102-104). 30.06.2021 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ф» №682815-2415-0806, №682816-2415-0806 та №682817-2415-0806, якими відповідачу визначено суми податкових зобов`язань у розмірі 5 780,02 грн., 59,12 грн. та 139,43 грн. відповідно (а.с.18). Зазначені податкові повідомлення-рішення направлялись на податкову адресу відповідача одним листом та були вручені платнику податків 17.07.2021, що підтверджується наявними в матеріалах справи чеком поштової служби від 13.07.2021, реєстром поштових відправлень до нього та відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.97-98). Крім того, відповідно до відомостей з інтегрованої картки платника за 2020 рік 24.07.2020 платнику податків була нарахована пеня у розмірі 59,37 грн., 14 грн., 5,79 грн. (всього 79,16 грн.) (а.с.16). Податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2 125,49 грн. виник на підставі наступного: До податкового органу відповідачем надано декларації про майновий стан і доходи за 2016-2017 роки: №1700006717 від 26.04.2017, за якою самостійно розраховано суму податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб на суму 4 405,32 грн. (а.с.24) №4944 від 12.04.2018, за якою самостійно розраховано суму податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб на суму 4 405,32 грн. (а.с.23) 06.09.2019 головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Вільнянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на доходи з фізичних осіб, за результатами якої складено акт №15/08-01-59-05/2448716558 (а.с.29). На підставі акту про результати камеральної перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2019 №0145265905, яким платнику визначено штрафні санкції у розмірі 529,09 грн. (а.с.28). За платіжним дорученням №22104808SB від 19.08.2021 на суму 9 684,4 грн. відповідачем було частково сплачено суми податкової заборгованості, внаслідок чого відбулося погашення у календарній черговості вказаних вище сум податкових зобов`язань. Так, з інтегрованої картки платника судом встановлено, що за рахунок часткової сплати сум заборгованості сума недоїмки зменшилась, проте контролюючим органом нараховано пеню на податковий борг за несплату сум податкових зобов`язань з податку на доходи з фізичних осіб за податковими деклараціями №1700006717 від 26.04.2017 та №4944 від 12.04.2018 на суму 1 120,59 грн. та 973,33 грн. відповідно, а також нараховано пеню на суму грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки на податкове повідомлення рішення (форма «Ш») №0145265905 від 01.10.2019 на суму 31,57 грн. Відтак залишок несплаченої пені становить 2 125,49 грн. (а.с.25-27). Податковий борг зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 448,15 грн. виник на підставі наступного: Станом на 31.12.2020 сальдо на початок року становило 366,11 грн. (недоїмка зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування), що відображено в інтегрованій картці платника за 2021 рік (а.с.35). Платником податків подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік від 22.04.2021 №3374, за якою нараховано військовий збір у розмірі 807,03 грн. (а.с.32). За платіжним дорученням №22104811SB відповідачем до бюджету сплачено 807,1 грн., внаслідок чого відбулось зменшення боргу минулих років (недоїмка становить 367,04 грн.), проте нараховано пеню на суму грошового зобов`язання, визначеного податковою декларацією від 22.04.2021 №3374, у сумі 81,11 грн. (а.с.35). Встановивши підстави виникнення податкової заборгованості, її розмір, а також прийнявши до уваги вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкової заборгованості (направлення податкової вимоги), суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме в частині визначених податкових зобов`язань, при цьому, зазначивши про відсутність підстав для стягнення нарахованої пені. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Щодо наявності підстав для стягнення пені, нарахованої у зв`язку з порушенням строків сплати узгоджених сум податкових зобов`язань. У відповідності до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України (у редакції на час нарахування пені) нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Отже, з огляду на положення вказаної норми права, суд першої інстанції правильно виходив з того, що на період дії карантину платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. В той же час, суд першої інстанції, обмежившись лише встановленням дати, в яку контролюючим органом було нараховано пеню, не встановив за які періоди така пеня була нарахована. У свою чергу, з метою надання правової оцінки щодо правомірності нарахування пені у спірному випадку, визначальним є встановлення дати початку нарахування пені та дати закінчення її нарахування. З матеріалів справи та наданого розрахунку пені вбачається, що у 2017 та 2018 році ОСОБА_1 подавались декларації про майновий стан та доходи ( №1700006717 від 26.04.2017 та № 4944 від 12.04.2018), за даними яких Відповідачем заявлялись сума податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 8810,64 грн. до сплати у бюджет. При цьому, за несвоєчасну сплату зобов`язань по декларації №1700006717 від 26.04.2017 за період з 30.10.2017 по 29.02.2020 нараховано пеню у сумі 1120,59 грн. По декларації № 4944 від 12.04.2018 за несвоєчасну сплату задекларованих зобов`язань за період з 30.10.2018 по 29.02.2020 включно нараховано пеню у сумі 973,33 грн. Також відповідачу за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов`язань. Винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2019 № 0145265905, яким визначено платнику штрафні санкції у розмірі 529,09 грн. За несвоєчасну сплату штрафних санкцій Відповідачу нараховано пеню у сумі 31,57 грн. за період з 21.10.2019 по 29.02.2020. Таким чином, у зв`язку із несвоєчасною сплатою сум вищезазначених податкових зобов`язань ОСОБА_1 нараховано пеню по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування з урахуванням вимог пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у розмірі 2 125,49 грн. Крім цього, у 2018 році ОСОБА_1 подавалась декларація про майновий стан та доходи (№ 4944 від 12.04.2018), за даними якої Відповідачем заявлялись сума військового збору до сплати в бюджет у розмірі 367,11 грн. За несвоєчасну сплату зобов`язань по декларації за період з 30.10.2018 по 29.02.2020 нараховано пеню по військовому збору у сумі 81,11 грн. Також за Відповідачем обліковується сума не сплаченої пені по земельному податку у розмірі 79,16 грн. Вказана сума пені виникла в результаті прострочення сплати Відповідачем сум податкових зобов`язань нарахованих у 2019 році (сплата зобов`язань відбулась у 2020 році). За несвоєчасну сплату зобов`язань по декларації за період з 30.10.2019 по 29.02.2020 нараховано пеню у сумі 79,16 грн. Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що контролюючим органом нараховано пеню за період прострочення сплати узгоджених податкових зобов`язань, відповідно до п.129.1 ст.129 ПК України, та нарахування пені закінчувалося 01.03.2022, тобто до дати запровадження карантину. Отже, у спірному випадку відсутні підстави стверджувати про неправомірність нарахування контролюючим органом пені, що свідчить про необґрунтованість рішення суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення пені. Щодо аргументів позивача про неправильність визначення суми податкової заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Так, встановлені обставини свідчать про те, що в заявленому позові контролюючий орган просив стягнути заборгованість по цьому податку в сумі 31 256,81грн., виходячи з того, що така заборгованість виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань, визначений податковими повідомленнями-рішеннями: №0020333-5905-0806 від 27.05.2020 на суму 3755,7грн.; №0020332-5905-0806 від 27.05.2020 на суму 26 721,81 грн.; №0743882-2415-0806 від 24.06.2021 на суму 779,3грн. При цьому, позивачем заяв про зміну чи уточнення предмету позову до суду подано не було. Таким чином, враховуючи зміст та обсяг заявлених позивачем вимог, суд першої інстанції правильно визначив суму податкової заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що судом першої інстанції не було враховано податкове повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0743881-2415-0806, яким визначено податкові зобов`язання на суму 5544,68грн. З приводу таких аргументів позивача слід зазначити те, що вказане податкове повідомлення-рішення не визначалося контролюючим органом в позові як підстава виникнення податкової заборгованості. Крім цього, надані докази свідчать про те, що податкове повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0743881-2415-0806, яким визначено податкові зобов`язання на суму 5544,68грн., за наслідками адміністративного оскарження, було скасовано рішенням ДПС України від 23.12.2021. Таким чином, підстав стверджувати про неправильність визначення судом першої інстанції суми податкової заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у спірному випадку не існує. Щодо аргументів позивача, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, суть яких зводиться до того, що позивач не є платником по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. З цього приводу суд першої інстанції правильно виходив з того, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу, а не правомірність та обгрунтованість таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових (податкових) зобов`язань, а наявність правових підстав для нарахування грошового (податкового) зобов`язання має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкового повідомлення-рішення. Оскільки відповідачем не було ініційовано оскарження податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкові зобов`язання, стягнення яких є предметом спору у цій справі, то суд апеляційної інстанції вважає безпідставними зазначені аргументи відповідача щодо відсутності у нього обов`язку сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову. На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст..ст.317, 321, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року по справі №280/6838/22 - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 45 866,75 грн., з яких: - у сумі 31 256,81 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, який зарахувати: р/р UA158999980314010512000008423; отримувач - ГУК у Запорізькій області/ТГ с.Петро-Михайлівка, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010300; - у сумі 2 125,49 грн. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, який зарахувати: р/р UA938999980333149341000008423; отримувач - ГУК у Запорізькій області/ТГ с.Петро-Михайлівка, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 11010500; - у сумі 12 036,30 грн. по земельному податку з фізичних осіб, який зарахувати: р/р UA628999980334139813000008423; отримувач - ГУК у Запорізькій області/ТГ с.Петро-Михайлівка, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010700; - у сумі 448,15 грн. по військовому збору, який зарахувати: р/р UA728999980313050063000008001; отримувач - ГУК у Запорізькій області/Запорізька область, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 11011000. В іншій частині позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частини проголошено 13.06.2023 Повне судове рішення складено 14.06.2023 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк