Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 935/665/23
від 12.06.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 935/665/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Янчук В.В. Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 12 червня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувсь до Коростишівського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №464135 від 27.02.2023. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що 27 лютого 2023 року інспектором СР ПП ВП № 2 ЖР УП ГУ НП в Житомирській області складено постанову серії БАБ №464135 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3, ч.5 ст.121, ст.125 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. 00 коп. Відповідно до змісту постанови, позивач керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м., з не пристебнутим ременем безпеки та не мав вогнегасника. З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, а викладені обставини не відповідають дійсності, притягнення до адміністративної відповідальності є безпідставним, постанова у справі є необґрунтованою у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушень ПДР не вчиняв, а тому вимушений звернутись до суду з даним позовом. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 травня 2023 року позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 464135 від 27.02.2023 винесену інспектором СРПП №2 ЖРУП ГУНП в Житомирській області Глєбовим А.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3, ч.5 ст.121, ст.125 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито. Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 536 гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Житомирській області. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що 27.02.2023 року о 20 год. 50 хв. по вул.Київській, в м.Коростишів ОСОБА_1 керував автомобілем у темну пору доби із забрудненим та неосвітленим номерним знаком, що не давало змоги прочитати символи із відстані 20 м., та не був пристебнутий ременем пасивної безпеки і не мав у комплектації вогнегасника, чим порушив ПДР України. У зв`язку з порушенням вищевказаних норм, інспектором СРПП ВП №2 ЖРУП ГУНП в Житомирській області лейтенантом поліції Глєбовим А.В. винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3, ст.125 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн. Твердження позивача на неправомірні дії з боку поліцейського, що допущені під час складання спірної постанови, є необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів наявності таких дій суду не надано. Оскаржувана постанова винесена в межах повноважень, в порядку та в спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з врахуванням всіх обставин справи. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року розгляд справи призначено на 13:15 год. 06 червня 2023 року. У вказаний час сторони в судове засідання не з`явились, поважних представників у судове засідання не направили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів, на підставі яких її може бути вирішено, суд ухвалою від 06 червня 2023 року перейшов з відкритого судового засідання до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №464135 від 27.02.2023 р. о 20 год. 50 хв. в м.Коростишів, по вул.Київській, ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, що не дає змоги прочитати символи із відстані 20 м., не був пристебнутий ременем пасивної безпеки та не мав у комплектації вогнегасника, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.121-3, ч.5 ст.121, ст.125 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, суд враховує наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено приписами Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон №580-VIII). Приписами п.11 ч.1 ст.23 Закону №580-VIII та ст.222 КУпАП встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до п.1 ч.1 ст.35 Закону №580-VIII, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Відповідно до п.1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідальність за ч.1 ст.121-3 КУпАП настає за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака. Згідно з ч.5 ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами. За приписами підпункту «в» пункту 2.3 Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. За інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу передбачена адміністративна відповідальність за ст.125 КУпАП. Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з положеннями ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Дослідивши матеріали справи, а також і надані відповідачем відеозаписи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано суду достатніх доказів, які б підтверджували про неможливість визначити з відстані 20 м. символів номерного знаку НОМЕР_1 . Колегія суддів також зауважує, що відповідачем не взято до уваги положення п.31.5 ПДР, де зазначено, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил (в т.ч. освітлення номерного знака), водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил). Також, з наданих відеозаписів неможливо встановити наявність зазначених у постанові порушень, зокрема чи був водій пристебнутим ременем безпеки чи ні, а також і доказів відсутності вогнегасника у ТЗ. Відповідно до п.п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису. Згідно з п.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Водночас, обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Так, з матеріалів справи встановлено, що позивач заперечує вчинення ним адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.121-3, ч. 5 ст.121, ст.126 КУпАП. Зазначені твердження позивача відповідачем не спростовані, до суду не надано достатніх доказів, які б підтверджували порушення вказані в постанові. Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1). При вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення від 27 лютого 2023 року, не подав доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121-3, ч. 5 ст.121, ст.125 КУпАП. Враховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №464135 від 27 лютого 2023 року про накладення адміністративного на позивача у виді штрафу в розмірі 1190 грн. 00 коп. підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. У відповідності із ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч. 1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 травня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.