Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/3634/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 червня 2023 року м. Дніпросправа № 340/3634/22 (суддя Жук Р.В., м. Кропивницький) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Іванова С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року про залишення без розгляду заявленого відводу та застосування заходів процесуального примусу у справі №340/3634/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 05 серпня 2022 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області згідно з яким просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. 17 лютого 2023 року представником відповідача - Малюцькою М.О. подано до суду заяву про відвід судді Кравчук О.В. (т.2 а.с.63-70). Заява мотивована тим, що суддя Кравчук О.В. розглянула заяви та клопотання подані відповідачем з порушенням норм процесуального права а деякі взагалі не розглянула, при цьому дії секретаря судового засідання призвели до порушення суддею Кравчук О.В. норм процесуального права та відкриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Зазначає про те, що під час виходу із залу судового засідання до службового кабінету судді-нарадчої кімнати, суд спілкувався із особами, які чекали на наступне судове засідання. 08.02.2023 року представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, однак помічник судді Кравчук О.В. повідомив про відсутність можливості ознайомлення з матеріалами справи, 14.02.2023 року на заяви відповідача помічником судді Кравчук О.В. повідомлено представника відповідача про неможливість видачі копій ухвали суду від 08.02.2023 року, в той час як на заяві відповідача була проставлена резолюція судді о 14:00 год 08.02.2023 року. Зазначає про те, що зазначені обставини свідчать про необхідність відведення судді Кравчук О.В. від розгляду цієї справи. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року заяву представника Головного управління ДСНС України у Кіровоградській області Малюцької М.О. про відвід судді у справі №340/3634/22 - залишено без розгляду. Визнано, що заявлений представником Головного управління ДСНС України у Кіровоградській області Малюцькою М.О. відвід судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., є діями, що суперечать завданню адміністративного судочинства та є зловживанням процесуальними правами. Застосовано до Головного управління ДСНС України у Кіровоградській області заходи процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 5368 грн в дохід Державного бюджету України. Ухвала суду мотивовано тим, що вказані у заяві про відвід підстави для відводу судді не свідчать про упередженість або необ`єктивність судді, пряму чи опосередковану зацікавлений в результаті розгляду справи. Інформація зазначена в заяві фактично відображає особисту позицію представника відповідача побудовану на припущеннях про існування суб`єктивних обставин, які начебто впливають на об`єктивність та неупередженість судді при розгляді справи. Факт приватних, службових, позаслужбових інтересів, а також дружніх стосунків судді Кравчук О.В. з представниками учасників іншої справи відхиляється і спростовується суддею, а наведені припущення, не підтверджені належними і допустимими доказами на які посилається представник відповідача, враховуючи і те, що представником відповідача не надано доказів звернення до Кіровоградського окружного адміністративного суду щодо ознайомлення із записами камер відеоспостереження, що встановлені у суді. Суд першої інстанції зауважив і на тому, що відповідно до резолюції судді Кравчук О.В. була надана вказівка з приводу виконання заяви представника відповідача від 08.02.2023 року щодо ознайомлення з матеріалами справи, однак доказів, які свідчили б про те, що представник відповідача до дня фактичного ознайомлення з матеріалами справи мала намір реалізувати право на ознайомлення, погоджувала дату та час, прибувала до суду з метою в ознайомленні з матеріалами адміністративної справи не надано. Клопотання представника відповідача відповідно до вимог КАС України, які потребували невідкладного вирішення судом розглянуті з дотриманням процесуальних строків. Порушення допущенні секретарем судового засідання такі, як несвоєчасний виклик, неналежне оформлення, матеріалів справи, несвоєчасна реєстрація поданих в засіданні документів тощо, є підставою для притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності, і не може бути підставою для відводу головуючого судді. Враховуючи зазначене суд зробив висновок, що викладені представником відповідача Малюцькою М.О. мотивування та доводи у заяві про відвід є безпідставними, надуманими та такими, що не відповідають дійсності, що в свою чергу є зловживанням процесуальними правами та є підставою для залишення поданої заяви без розгляду. Також, суд першої інстанції проаналізувавши вказані обставини у сукупності, в рамках ознайомлення з матеріали справи №340/3634/22 зробив висновок про цілеспрямоване зловживання відповідачем процесуальними правами, зокрема, щодо з`явлення завідомо безпідставних відводів, що свідчить про зловживання процесуальними правами та є наслідком перешкоджання належного відправлення судочинства, та враховуючи вочевидь умисний характер таких дій, на Головне управління ДСНС України у Кіровоградській області слід накласти штраф у розмірі 5368 грн, який є адекватним/співмірним вчиненому порушенню. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції відповідач зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині визнання, що заявлений представником відповідача відвід судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., є діями, що суперечать завданню адміністративного судочинства та є зловживанням процесуальними правами, застосування до відповідача заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 5368 грн в дохід Державного бюджету України. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що з боку відповідача відсутні факти зловживання процесуальними правами, оскільки заявлення відводу учасником справи вперше є його правом, в той час як норми закону визначають вичерпний перелік дій, які можна віднести до зловживання процесуальними правами. Зазначає про те, що будь-яких перешкод у вирішенні завдань адміністративного судочинства представником відповідача - Малоцькою М.О. з метою зловживання процесуальними правами не здійснювалося. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинне встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахуванням особистих переконань і поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. У висновку №3 (2002) КРЄС для Комітету міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена. Суд апеляційної інстанції зауважує, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя й об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки в ст.6 Конвенції закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді й до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Положеннями статті 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. При цьому, частина 4 зазначеної норми визначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Зі змісту заяви представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про відвід судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., вбачається, що підставою для відводу суддів представником зазначено про його незгоду з процесуальними діями судді щодо розгляду поданих відповідачем заяв та клопотань. Натомість, частина 4 статті 36 КАС України прямо вказує на те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Крім того, твердження відповідача про допущення секретарем судового засідання процесуальних порушень також не може бути підставою для відводу судді у справі, зважаючи на те, що секретар судового засідання є окремим працівником суду, який несе дисциплінарну відповідальність за неналежне виконання ним покладених на нього обов`язків та у відповідності до положень статті 38 КАС України за наявності визначених цією нормою підстав йому може бути заявлено відвід. Твердження представника відповідача, в якості підстави для відводу судді про те, що під час виходу із зали судового засідання до службового кабінету судді-нарадчої кімнати, суд спілкувався із особами, які чекали на наступне судове засідання, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не підтверджуються будь-якими доказами, оскільки представник відповідача не надав доказів в підтвердження зазначеного, а тому такі твердження представника відповідача фактично є припущеннями та не можуть бути підставою для подачі заяви про відвід судді. Вирішення питання щодо видачі справи для ознайомлення у визначений судом день, а не відразу після отримання судом заяви для ознайомлення з матеріалами справи також не може бути підставою для подачі заяви про відвід судді зважаючи на те, що з матеріалами справи ознайомлює відповідний працівник суду, а не суддя особисто, як наслідок і дисциплінарну відповідальність несе цей працівник за умови того, що суддею було проставлено резолюцію на заяві. Зважаючи на те, що представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області - Малюцька М.О. є посадовою особою та представником зазначеного Державного органу, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що остання не мала правових підстав для подачі заяви про відвід на підставі вищезазначених обставин. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що представник відповідача у своїй заяві про відвід судді не зазначає на підставі якого з пунктів частини 1 статті 36 КАС України ним заявлявся відвід судді, що свідчить про відсутність у поданій заяві підстав визначених законом для відводу судді від участі у розгляді справі. Тобто, Малюцька М.О. як представник Державного органу 17 лютого 2023 року подала заяву про відвід судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., завідомо будучи обізнаною в тому, що зазначені нею обставини у відповідності до положень статті 36 КАС України не можуть бути підставою для відводу судді від розгляду справи. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що той факт, що представником відповідача подано заяву про відвід вперше не звільняє Державний орган від відповідальності за те, що поданий його представником відвід був завідомо безпідставним. Враховуючи викладене суд, апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що викладені представником відповідача Малюцькою М.О. мотивування та доводи у заяві про відвід є безпідставними, надуманими та такими, що не можуть бути підставою для подачі заяви про відвід судді. Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з пунктами 1, 2, 9 частини третьої статті 2 КАС України, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є одними з основних принципів адміністративного судочинства. Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п`ятої статті 44 КАС України). Положенням частини першої статті 45 КАС України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Пункт 1 частини другої статті 45 КАС України передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, серед іншого, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. За змістом частини четвертої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. За змістом частини четверта статті 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. За усталеною практикою правозастосування, зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань адміністративного судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні "схожі" на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати. На думку Касаційного адміністративного суду у складі ВС (рішення від 13.03.2019 р. у справі №814/218/14), під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду. Згідно з п.2 ч.1 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Розмір прожиткового мінімуму застосовується у розмірі - 2684 грн (розрахункова величина). При цьому, відповідно до п.2 ч.2 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неодноразового зловживання процесуальними правами. Розмір прожиткового мінімуму застосовується у розмірі - 2684 (розрахункова величина). Зважаючи на те, що викладені представником відповідача Малюцькою М.О. мотивування та доводи у заяві про відвід є безпідставними, надуманими та такими, що не можуть бути підставою для подачі заяви про відвід судді у відповідності до положень статті 36 КАС України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності застосування до відповідача заходів визначені Кодексом адміністративного судочинства України. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області - залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі №340/3634/22 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 12 червня 2023 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.В. Сафронова суддя С.М. Іванов