LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4816576/1118/23

від 08.06.2023 ·

Справа №576/1118/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сапон О.В. Номер провадження 33/816/468/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 28 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючий, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 28 квітня 2023 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що він 26 березня 2023 року о 00 год. 45 хв. по вул. Путивльська в м. Глухові Шосткинського району Сумської області керував автомобілем «ВАЗ 2103», реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння (згідно показника газоаналізатора «Alcotest 6820» 0,27‰) . Не погодившись з вказаним судовим рішенням особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 28 квітня 2023 року, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що він був позбавлений права надати пояснення по справі та надати докази, оскільки не міг бути присутнім на розгляді справи в зв`язку з тим, що служить в ЗСУ. Зазначав, що 02 травня 2023 року він отримав копію постанови, в якій було вказано, що його вина підтверджується зокрема і висновком результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння № 124 від 26.03.2023, згідно якого у ОСОБА_1 не було виявлено ознак алкогольного сп`яніння. Таким чином на думку апелянта не має підтвердження перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння. В судове засідання апелянт не з`явився, хоча повідомлявся про розгляд справи, відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, клопотань про відкладення не подавав.Так, Європейський суд з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року, у п.53 рішення зазначив, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами. Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження. З метою розгляду апеляційної скарги у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність апелянта, і у даному випадку їх права на доступ до правосуддя, не є порушеними, оскільки положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов`язкову присутність особи, стосовно якої розглядається справа за ст. 130 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні в провадженні відеофайли, апеляційний суд дійшов наступних висновків. У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Обґрунтованість судового рішення означає відповідність висновків судді у постанові фактичним обставинам, які підлягають доказуванню у справі, і винесення обґрунтованої постанови є результатом пізнання суддею цих обставин, які в обов`язковому порядку повинні бути підтверджені доказами (ч.1 ст.251, ст.280 КУпАП). При цьому суддя при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП). Обґрунтовувати свої висновки суддя може лише на тих доказах, які він безпосередньо досліджував у судовому засіданні у порядку, передбаченому ст. 279 КУпАП. До висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП дійшов, з врахуванням протоколу про адміністративне правопорушення, складений у відношенні ОСОБА_1 , акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та протоколу до нього від 26.03.2023, висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 124 від 26.03.2023, а також пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дані ними при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, однак, такий висновок судді суду першої інстанції апеляційний суд вважає таким, що суперечить фактичним обставинам справи, з врахуванням наступного. Так, суд першої інстанції в своїй постанові визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив, що висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 124 від 26.03.2023 року підтверджується перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння. Разом з тим, дослідивши в судовому засіданні вказаний висновок (а.с.6), апеляційний суд встановив, що в ньому вказано те, що у гр. ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 124 від 26.03.2023 року не може бути визнаний належним доказом, який би підтверджував перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові. Конституційний Суд України також зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності. Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 251 КУпАП, на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом і в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали даної справи не містять. За таких обставин, за відсутності доказів, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає, що постанову судді суду першої інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, вказане судове рішення підлягає скасуванню, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а провадження у справі закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 28 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік, скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»