Постанова Київський апеляційний суд № 362/762/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ справа № 362/762/23 провадження № 22-ц/824/8573/2023 09 червня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Кирилюк Г.М., суддів: Борисової О.В., Рейнарт І.М. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Колісніченка Артура Сергійовича на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2023 року в складі судді Кравченко Л.М., встановив: 02.02.2023 ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Колісніченка А. С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2023 року вказану позовну заяву залишено без руху для надання належним чином завірених копій документів, що додаються до позовної заяви та викладення позовної заяви в новій редакції з посиланням на належним спосіб захисту. 02.03.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Колісніченко А. С. звернувся до суду з заявою, в якій просив вважати недоліки позовної заяви усунутими та відкрити провадження у справі. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику. 04.04.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Колісніченко А. М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на ті підстави, що жодним приписом чинного законодавства України не передбачено посвідчення перекладу нотаріусом в обов`язковому порядку. Справжність перекладу нотаріус посвідчує лише тоді, коли він сам є перекладачем та знає мову перекладу, в усіх інших випадках він лише посвідчує справжність підпису перекладача на перекладі. Позивачем по справі подано до позову цивільно-правові договори, листування щодо заборгованості по комунальним послугам, медичні послуги та платіжні доручення, що підтверджують їх оплату, що у жодному разі не підпадає під ознаки офіційного документу та не підлягають обов`язковій легалізації чи посвідчення перекладу нотаріусом. Правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався. Відповідно до положень ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Постановляючи ухвалу від 13 березня 2023 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви заявнику, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані суду документи на іноземній мові, нотаріально посвідчені переклади яких на українську мову відсутні. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав. Відповідно до ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи -в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Як вбачається зі змісту позовної заяви, остання містила повне найменування відповідача та його місцезнаходження. До позовної заяви було надано її копію відповідно до кількості учасників процесу з доданими до неї матеріалами. Відповідно до частини першої-шостої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Зазначена норма не містить вимог щодо нотаріального посвідчення перекладу копій документів. Посилання суду першої інстанції на положення частини восьмої статті 95 ЦПК України, як на підставу для повернення позовної заяви, є необґрунтованими. Відповідно до частини восьмої статті 95 ЦПК України передбачено, що іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Разом з тим, додані до позовної заяви копія угоди про розірвання договору з угодою про визнання заборгованості , копії листування відповідача з відповідними надавачами комунальних послуг, копія довіреності, копія договору оренди, копія платіжних доручень щодо оплати заборгованості за оренду, копія листування щодо заборгованості за електроенергію та щодо боргу по клініці "Шаріте" з платіжними дорученнями щодо оплати не є офіційними документами та не підлягали дипломатичної або консульської легалізації. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. У порушення норм процесуального права суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність нотаріального посвідчення перекладу документів на українську мову , а також дотримання вимог щодо легалізації наданих письмових доказів. Оскільки оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права, така підлягає скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 374, 379, 382-384 ЦПК України суд постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Колісніченка Артура Сергійовича задовольнити. Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2023 року скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованостінаправити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк Судді: О. В. Борисова І. М. Рейнарт