Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/182/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/875/23 Справа № 214/182/23 Суддя у 1-й інстанції - Чернова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 травня 2023 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 березня 2023 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ст.124 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Згідно постанови ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, повертаючи праворуч не переконався, що це буде безпечно, не обрав безпечну швидкість в межах дозволеної, ОСОБА_1 повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, щоб уникнути наїзд на огородження, що призвело до механічних пошкоджень автомобіля та огорожі, чим завдало матеріальні збитки, чим порушив вимоги п. 2.3б, 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Постановою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 гривень 00 копійок. Стягнуто судовий збір в дохід держави в сумі 496,20 грн. На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій вважає, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, так як відсутня його вина. В обґрунтування вказує, що суд в порушення вимог ст.280 КУпАП не дав правової оцінки фактичним обставинам справи. Вказує, що він рухався по правій стороні дороги та повертаючи праворуч побачив як їхав темний автомобіль на великій швидкості (приблизно 70-80 км/год.) та відповідно повертаючи ліворуч фактично їхав на його автомобіль і щоб не допустити зіткнення автомобілів ОСОБА_1 змушений був різко повернути в право на огорожу, що в свою чергу запобігло зіткненню автомобілів. Також вважає, що водій чорного автомобіля порушив ПДД не надавши його автомобілю дорогу (перевагу), що наближалось рухалось праворуч, стало причиною ДТП. Вважає, що суд не врахував, що під час руху він знаходився у тверезому стані, та відповідно різко повертати праворуч через бордюр на огорожу йому не було ніякого сенсу, а лише пряма загроза зіткненню автомобілів мене змусила різко повернути на бордюр та огорожу, що в свою чергу уникнуло зіткненню автомобілів. Вважає, що суд не дав його письмовим поясненням від 27.12.2022року (а.с.4) правової оцінки, що порушило вимогу ст.280 КУпАП, лише зазначивши, що відноситься до них критично, але чому саме критично не зазначив. Також вважає, що перелік порушення пунктів ПДР не відповідає фактичним обставинам справи. Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Суд апеляційної інстанції, вислухавши думку апелянта, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду має бути вмотивованою. Згідно з абз. 3,5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Аналіз матеріалів справи свідчить, що зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався, оскільки фактично не встановив, за яких обставин трапилась вищевказана дорожньо-транспортна пригода, чи винна особа, яка притягається до адміністративної відповідальності у її вчиненні, не проаналізував докази у їх сукупності та не дав їм належної оцінки. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення у даній справі мотивував його тим, що вину ОСОБА_1 доведено, він дійсно порушив правила дорожнього руху, а саме порушив п.2.3б, п.10.1, п.12.1, п.12.3 та з урахуванням вимог ст.124, ст.ст.283-284 КУпАП. Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до проколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 421603 від 27.12.2022 року, відповідно до якого 27.12.2022 року о 19 год.00 хв. в м. Кривий Ріг, Саксаганського р-н, вул. Соборна буд. 4, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Hyundai Accent з д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, повертаючи праворуч не переконався, що це буде безпечно, не обрав безпечну швидкість в межах дозволеної, в результаті чого, здійснив наїзд на огородження, що призвело до механічних пошкоджень автомобіля та огорожі, чим завдало матеріальні збитки, чим порушив вимоги п. 2.3б, 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху , за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а.с.1) В матеріалах справи містяться також письмові пояснення ОСОБА_1 згідно яких він одразу вказував, що його підрізав автомобіль та для уникнення зіткнення він з`їхав на бордюр та пошкодив огородження. (а.с.4) Також в матеріалах справи міститься схема місця ДТП, що складена за місцем пригоди та містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортного засобу після ДТП, координати його розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортного засобу та відомості про пошкодження. При цьому, зазначена інформація підтверджена підписами водієм ОСОБА_1 (а.с.2). Фототаблицею з чорно білими знімками зробленими у ночі з поганим освітленням, на яких лише частково видно автомобіль. (а.с.3) Під час апеляційного перегляду допитано водія ОСОБА_1 , який надав аналогічні пояснення які викладені у апеляційній скарзі та які не суперечать надані ним письмовим поясненням після ДТП 27.12.2022 р. а саме, що він рухався по правій стороні дороги та повертаючи праворуч побачив як їхав темний автомобіль на великій швидкості повертаючи ліворуч фактично їхав на його автомобіль і щоб не допустити зіткнення автомобілів змушений був різко повернути в право на огорожу, що в свою чергу запобігло зіткненню автомобілів. Відповідно до положень Правил дорожнього руху України п.2.3б Правил дорожнього руху України обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Згідно п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Згідно п.12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Згідно п. 12.3 ПДР України встановлено, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Відповідно до положень статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Таким чином, враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що в наслідок судового розгляду справи крім проколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 421603 від 27.12.2022 року ніякими іншими доказами не підтверджуються висновки оскарженої постанови про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). З огляду на стандарти доведеності вини поза розумного сумніву, вважається, що версія події ДТП, викладена ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи не спростована, більш відповідає логіці розвитку події ДТП. Апеляційний суд при дослідженні вказаних обставин і доказів дійшов до висновку, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 повертаючи не обрав безпечну швидкість в межах дозволеної, порушив вимоги п. 2.3б, 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху. Нормами ст.251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП. Тобто працівник поліції, який безпосередньо оглядав місце події, транспортний засіб, оптував учасників ДТП, тобто збирав докази у справі про адміністративне правопорушення не виконав вимоги ст.251 КУпАП та склав протокол про адміністративне правопорушення ґрунтуючись на припущеннях щодо винуватості ОСОБА_1 . Враховуючи зібрані по справі докази, апеляційний суд доходить висновку, що неможливо в повній мірі встановити фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, наявні докази не свідчать про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів. Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Оскільки обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є порушення правил дорожнього руху, а ця обставина не була доведена з належною повнотою в ході судового розгляду справи, то апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад вказаного правопорушення. Тому оскаржена постанова, як не обґрунтована підлягає скасуванню. Відповідно до ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події та складу правопорушення. За підсумком оскаржена постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження підлягає закриттю за відсутністю події та складу правопорушення. Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 березня 2023 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя