Постанова 4807 № 335/1641/21

Дата документу 31.05.2023 Справа № 335/1641/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 335/1641/21 Головуючий у 1 інстанції: Наумова І.Й. Провадження № 22-ц/807/794/23 Суддя-доповідач: Маловічко С.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Маловічко С.В. суддів: Гончар М.С. Подліянової Г.С. за участі секретаря: Остащенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Єдемської-Фастовець Ольги Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконною та скасування постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Єдемської-Фастовець Ольги Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконною та скасування постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вона звернулася до приватного нотаріуса Єдемської-Фастовець О.О. для оформлення договору купівлі-продажу вказаного будинку між нею та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , але отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, оформлену постановою від 29.01.2021 № 62/03-31. Відмова нотаріуса обґрунтована невиконанням позивачкою приписів ухвали Комунар-ського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004 у цивільній справі № 2-163/04 про затвердження мирової угоди. Позивачка вважає відмову нотаріуса безпідставною та незаконною, оскільки виконати вимоги мирової угоди, затвердженої ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004 у справі № 2-163/04, вона не може через смерть іншої сторони мирової угоди - ОСОБА_4 . Вважає, що смерть останньої звільняє її від виконання обов`язків, покладених вищевказаною мировою угодою. Зазначає, що оскаржувана постанова нотаріуса не зоснована на підставах, викладених в ст. 49 ч. 1 Закону України «Про нотаріат», та порушує вимоги ч. 3 ст. 49 даного Закону. Вважає, що викладені в затвердженій судом угоді обмеження для продажу житлового будинку, пов`язані із її зобов`язаннями перед ОСОБА_4 , не можуть бути перешкодою для посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу цього будинку. За твердженням позивача, відмова нотаріуса порушує її права власника, передбачені ст. 319 Цивільного кодексу України, в частині розпорядження своїм майном на власний розсуд. На підставі вищевикладеного, позивачка просила суд визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.01.2021 р. № 62/02-31, прийняту приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець Ольгою Олександрівною, а саме, у посвідченні договору купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеля-ційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати, та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що вона виконала мирову угоду в тій частині, що стосувалась безпосередньо покладених на неї обов`язків: зареєструвала за собою право власності на житловий будинок та забезпечила безперешкодне проживання у ньому ОСОБА_4 . Але у зв`язку із смертю останньої 14.12.2011р. вона неспроможна виконати інші умови мирової угоди, які нерозривно пов`язані із померлою: попередити ОСОБА_4 про продаж житлового будинку і узгоджену з покупцем ціну, вести перемови з покупцем у присутності ОСОБА_4 , оформити договір купівлі-продажу в нотаріальній конторі за участі ОСОБА_4 , при оформленні якого передати останній половину виручених від продажу будинку коштів. Вважає, що смерть ОСОБА_4 звільняє її виконання вказаних умов мирової угоди, а тому приватний нотаріус не мала перешкод для посвідчення договору купівлі-продажу будинку. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, застосував одночасно норми спадкового та зобов`язального права, але не зазначив, що вона як власник будинку мала виконати для того, щоб нотаріус посвідчив договір купівлі-продажу цього будинку. Вважає помилковими висновки суду в тій частині, що нотаріус обгрунтовано відмовила у оформленні та посвідченні договору з огляду на наявність у ОСОБА_4 спадкоємця в особі ОСОБА_3 . Вказує, що ОСОБА_3 не було видано свідоцтво про право на спадщину, зокрема, на ті права, що вона мала успадкувати після матері ОСОБА_4 , а тому не набула прав, встановлених в ухвалі Комунарьского районного суду м. Запоріжжя від 15.06.200р. Крім того, зазначає, що нотаріусом Московченко Н.І. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину із посилання на те, що у мировій угоді не міститься ознак спадкового майна, та ця постанова нотаріуса оскаржена не була. Вважає, що вказані обставини свідчать про те, що продаж нею житлового будинку, який належить їй на праві одноосібної приватної власності, не порушить права та інтереси ОСОБА_3 як єдиної спадкоємиці після смерті ОСОБА_4 , а також права та інтереси інших осіб. Також в скарзі вказується, що постанова приватного нотаріуса Єдемської-Фастовець О.О. прийнята з порушенням ч. 1 статті 49 ЗУ «Про нотаріат», оскільки, приймаючи рішення на підставі її пункту 9, яким відмова у вчиненні нотаріальної дії встановлюється в інших випадках, передбачених законом, нотаріус не послалась на відповідний закон, приписи якого будуть порушені у випадку посвідчення договору купівлі-продажу. У відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Блажко У.В. зазначає, що погоджується з рішення суду та заперечує проти апеляційної скарги. Вважає, що зобов`язання ОСОБА_1 за мировою угодою по відношенню до ОСОБА_4 не припинились у зв`язку із смертю останньої, оскільки в силу приписів ст. 1218 ЦК України всі належні спадкодавцю права, які мала забезпечити їй позивач, перейшли до її спадкоємця - дочки ОСОБА_3 . В судове засідання апеляційного суду 31 травня 2023 року з`явились сторона позивача та представник третьої особи - адвокат Блажко У.В., кожен з яких підтримав свою позицію. Від приватного нотаріуса Єдемської-Фастовець О.О. надійшла заява про проведення апеляційного розгляду за її відсутності. Судові повістки, направлені третій особі - ОСОБА_2 на відому апеляційному суду адресу, повернулись без вручення із зазначенням «адресат відсутній», що в силу приписів п. 3 ч. 8 статті 128 ЦПК України є належним повідомлення, так як дата проставляння такої відмітки у поштову відправленні вважається датою вручення повістки. Таке формулювання проставлено у судовій повістці на 31.05.2023р. працівником пошти 17.05.2023р., що слід вважати датою вручення йому судової повістки. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились до судового засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що у 2004 році Комунарським районним судом м. Запоріжжя розглядалася цивільна справа № 2-163/04 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на 5/8 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами розгляду вищевказаної цивільної справи 15.06.2004р. судом постановлена ухвала, якою затверджена мирова угода між сторонами (а.с. 9). За умовами даної мирової угоди ОСОБА_4 згодна з тим, щоб право приватної власності на спадковий будинок по АДРЕСА_1 було визнано за ОСОБА_1 . У свою чергу, ОСОБА_1 згодна, щоб ОСОБА_4 проживала у будинку по АДРЕСА_1 та користувалася усім житловим будинком до продажу і отримання нею коштів за половину будинку. ОСОБА_1 зобов`язується: -протягом 15 днів після набрання законної сили ухвалою суду про затвердження мирової угоди зареєструвати житловий будинок АДРЕСА_1 на своє ім`я в БТІ; -продати вказаний житловий будинок за ринковою вартістю, що діє на момент продажу, завчасно довести до відома про ціну на будинок ОСОБА_4 ; -вести переговори з покупцями житлового будинку у присутності ОСОБА_4 ; -оформити договір купівлі-продажу житлового будинку у нотаріуса в присутності ОСОБА_4 і при отриманні коштів від покупця передати ОСОБА_4 половину (1/2 частину) отриманих від продажу житлового будинку коштів за умови, що за час проживання у будинку ОСОБА_4 не виникла заборгованість з оплати комунальних послуг та інших обов`язкових платежів. Якщо ж заборгованість буде мати місце на момент продажу, то від вартості половини будинку, що передається ОСОБА_4 , вираховується сума заборгованості. ОСОБА_4 зобов`язується: -не перешкоджати ОСОБА_1 у продажу будинку та прийняти участь у розшуку можливих варіантів продажу будинку і покупців найближчим часом; -після узгодження ціни продажу житлового будинку написати про це розписку і передати її ОСОБА_1 ; -погасити заборгованість з оплати комунальних ті інших обов`язкових платежів за житловим будинком, яка виникла за час її проживання; -після отримання від ОСОБА_1 коштів написати про це розписку і передати її ОСОБА_1 ; -звільнити житловий будинок після отримання коштів за частину будинку протягом 10 днів. Ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004 про затвердження мирової угоди у справі № 2-163/04 не оскаржувалася сторонами, набрала законної сили. Позивачка ОСОБА_1 на підставі указаної ухвали суду зареєструвала за собою право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.08.2004 № 439427, виданим орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 10). Також позивачка є користувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 16). В свою чергу, ОСОБА_1 забезпечила ОСОБА_4 право на проживання в цьому будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с. 14-15). Отже, сторони мирової угоди не виконали до смерті ОСОБА_4 інших її умов щодо узгодженої передпродажної процедури житлового будинку, його продажу та розрахунків після продажу. Зі спадкової справи, копію якої надано приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. (а.с. 71-110), вбачається, що третя особа ОСОБА_3 (у дівоцтві ОСОБА_3 ) є донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_3 » у зв`язку із укладенням шлюбу, який у подальшому був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 11.06.2015 серії НОМЕР_1 . 12 серпня 2015 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 , у зв`язку з чим взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_3 » (а.с. 90). За заявою ОСОБА_3 про прийняття спадщини приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. відкрита спадкова справа №1/2012 після померлої ОСОБА_4 . Постановою приватного нотаріуса від 27.09.2012р. ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після померлої ОСОБА_4 з посиланням на те, що вищевказана ухвала суду по справі № 2-163/04 про затвердження мирової угоди не містить ознак спадкового майна, а відноситься до боргу, внаслідок чого рекомендовано звернутися до суду з вимогою про одержання від гр. ОСОБА_1 грошових коштів. 10.10.2019р. ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) повторно звертається до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , у вигляді майнових прав, передбачених мировою угодою, затвердженою ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004р. у справі № 2-163/04. Листом приватного нотаріуса Хамула Н.Г. від 16.10.2019р. ОСОБА_3 повідомлено, що постановою від 27.09.2012р. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді вищевказаних майнових прав. ОСОБА_3 оскаржувалась вищевказана постанова приватного нотаріусу Хамули Н.Г., але її позов був повернений Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, в зв`язку з поданням його з порушенням правил підсудності. З метою продажу третій особі ОСОБА_2 будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у 2021 році позивачка звернулася до приватного нотаріуса Єдемської-Фастовець О.О з питанням посвідчення угоди купівлі-продажу житлового будинку. Але у посвідченні договору купівлі-продажу цього житлового будинку нотаріус відмовила, склавши постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.01.2021 № 62/02-31 (а.с. 8). У постанові приватний нотаріус Єдемська-Фастовець О.О зазначила, що ОСОБА_1 на підтвердження права власності на будинок була надана ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-163/04 від 15.06.2004 про затвердження мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Згідно з даною угодою, серед іншого, ОСОБА_4 має бути присутньою під час оформлення договору купівлі-продажу житлового будинку у нотаріуса і отримати половину (1/2 частини) коштів від покупця за умови, що за час проживання у будинку ОСОБА_4 не виникла заборгованість з оплати комунальних послуг та інших обов`язкових платежів. Якщо ж заборгованість буде мати місце на момент продажу, то від вартості половини будинку, що передається ОСОБА_4 , вираховується сума заборгованості. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. За вказаних обставин, як вказує нотаріус, вона не має права вчиняти нотаріальну дію, оскільки це може спричинити за собою новий спір зі спадкоємцями ОСОБА_4 . В оскаржуваній постанові приватний нотаріус послалася на положення ст.ст. 657, 658 ЦК України, ст.ст. 46, 49 Закону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Відмовляючи в задоволенні позову про визнання незаконною та скасування вказаної постанови нотаріуса, суд першої інстанції виходив із того, що з огляду на змісту мирової угоди, в якій відсутні конкретні строки щодо реалізації майнових прав і виконання певних обов`язків, які виникають у ОСОБА_4 в зв`язку з продажем спірного майна, підстав виникнення цих обов`язків, можна дійти висновку, що дані майнові права та обов`язки є довготривалими і не припинилися у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , оскільки не є такими, що нерозривно пов`язані з особою ОСОБА_4 , і можуть бути успадковані її спадкоємцями. Суд вказував, що ОСОБА_1 , звертаючись до приватного нотаріусаЗапорізь-кого міського нотаріального округу Єдемської-Фастовець О.О. з питання посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку, належного їй на підставі вищевказаної ухвали суду про затвердження мирової угоди, не надала їй належних документів, які б вказували на те, що майнові права та обов`язки сторін цієї угоди, в тому числі права щодо участі в процедурі продажу майна та його нотаріального посвідчення, які виникають у них разі відчуження цього майна, припинилися в зв`язку зі смертю ОСОБА_4 та не були успадковані. В свою чергу, в оскаржуваній постанові приватний нотаріус виклала причини відмови у посвідченні цього правочину з посиланням на норми законодавства. Тож, оскільки рішення суду є обов`язковим для виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, що завданням нотаріату є також і забезпечення захисту та охорони прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус, відмовивши позивачу у посвідченні договору купівлі-продажу будинку, діяла в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог законодавства. Колегія не погоджується з такими висновками суду у зв`язку з наступним. Відповідно до ст. 54 Закону «Про нотаріат» нотаріуси посвідчують правочини, які згідно із законом підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. У відповідності із статтею 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні. У статті 49 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, може відмовити у їх вчиненні у визначених цією нормою права випадках або в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням;8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників; 9) в інших випадках, передбачених законом. Тобто, пунктами 2, 9 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, а також в інших випадках, передбачених законом. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову. Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії. Главою 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затве-рдженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, регламенту-ється процедура посвідчення правочинів про відчуження майна. Пунктом 1 цієї глави пе-редбачено, що правочини щодо відчуження майна, право власності на яке підлягає реєст-рації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності на майно, що відчужується. Право власності на житловий будинок, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, рішенням суду. Встановлено, що фактично єдиною підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії нотаріус Єдемська-Фастовець О.О. зазначала, з урахуванням набуття ОСОБА_1 права власності на будинок на підставі мирової угоди, якою передбачались певні права та обов`язки для ОСОБА_4 , а саме, бути присутньою при оформленні договору купівлі-продажу, якій ОСОБА_1 мала передати половину коштів від продажу будинку за вирахуванням боргів з житлово-комунальних послуг та інших платежів, є смерть ОСОБА_4 . В постанові нотаріус зазначила, що, оскільки ОСОБА_4 померла, то вона не має права вчиняти нотаріальну дію, тому що це може спричинити за собою новий спір з її спадкоємцями. В оскаржуваній постанові приватний нотаріус послалася на положення ст.ст. 657, 658 ЦК України, ст.ст. 46, 49 Закону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Різність висновків суду, які підтримує третя особа ОСОБА_16 , з позицією апелянта полягає лише в тому, чи є успадковуваними права, якими на підставі мирової угоди, затвердженої судом, була наділа ОСОБА_4 , та чи впливають ці обставини на можливість вільного продажу належного майна позивачем, без обтяженнями цими права після смерті ОСОБА_4 . Для ОСОБА_4 , крім права проживати у будинку до його продажу, який ОСОБА_1 на підставі цієї мирової угоди зареєструвала на праві власності за собою, мировою угодою передбачені наступні права: бути проінформованою про ціну продажу будинку, бути присутньою при перемовинах з покупцями будинку, бути присутньою у нотаріуса при оформленні договору купівлі-продажу будинку, отримати половину коштів від продажу будинку. Крім того, на ОСОБА_4 покладався обов`язок сплатити з отриманих коштів борги за житлово-комунальні послуги та по іншим обов`язковим платежам, у разі їх наявності, та звільнити будинок після його продажу. Також ОСОБА_4 мала написати та видати ОСОБА_1 розписки щодо погодження з ціною продажу будинку та про отримання коштів від його продажу. Вказаним правам ОСОБА_4 кореспондує обов`язок ОСОБА_1 з їх за-безпечення: довести до її відома інформацію про ціну на будинок; забезпечити її присутність у перемовинах з покупцем та у нотаріуса при оформленні договору; передати їй половину отриманих від продажу будинку коштів. Судом встановлено і ці обставини апелянтом не оспорюються, а також підтверджуються матеріалами спадкової справи, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла її дочка ОСОБА_3 , яка наполягає на тому, що успадкувала всі права, належні на час смерті померлій матері, зокрема, й ті, що виникли на підставі мирової угоди, затвердженої судом. Ці обставини визнав встановленими й суд першої інстанції. З цього приводу, перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо непогодження з цими висновками суду, колегія дійшла наступних своїх висновків. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обо- в`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились вна-слідок його смерті. За приписамич. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Як визначено ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Серед іншого, в цій статті визначені особисті немайнові права, які не можуть бути об`єктом спадкування. Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане ін- шою особою. Зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора. В основі зазначеної статті лежить принцип неможливості передачі особистих немайнових прав і інших нематеріальних благ через те, що особисті немайнові права тісно пов?язані з фізичною особою. Колегія зазначає, що із наявних у ОСОБА_4 прав за мировою угодою такі з них як право приймати участь у перемовинах з покупцем, знати про ціну продажу будинку, приймати участь у оформленні договору є немайновими правами, які нерозривно пов`зані із її особою, а тому не можуть бути успадковані. Отже, нотаріус Єдемська-Фастовець О.О. безпідставно посилалась на неможливість посвідчити договір купівлі-продажу за відсутності ОСОБА_4 та можливого порушення цим прав спадкоємців, оскільки право на присутність при укладенні договору не є таким, що спадкується. Що стосується іншого права ОСОБА_4 за мировою угодою - на отримання половини вартості будинку, за яку він буде проданий, то це право є майновим, а тому є таким, що спадкується її спадкоємцями. Тобто ОСОБА_3 має право на спадкування замість померлої матері половини суми грошових коштів, які будуть отримані від продажу будинку, внаслідок чого у спадкоємця виникає й обов`язок погасити борги спадкодавця перед ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги й іншими платежами з цієї суми, у разі їх наявності на момент смерті спадкодавця. Між тим, оскільки у ОСОБА_1 відсутній обов`язок запросити на оформлення договору купівлі-продажу будинку спадкоємця ОСОБА_3 , то на нотаріуса не поширюється обов`язок відслідковувати виконання мирової угоди щодо розрахунків між ними. Той факт, що в подальшому може виникнути спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не може обмежувати власника у розпорядженні своїм майном. Відтак, майбутні правовідносини між ними не можуть впливати на правомочності власника розпорядитись своїм майном, та не є перешкодою для нотаріуса вчиняти нотаріальні дії із оформлення відповідного правочину. Тобто, для нотаріуса у даному випадку мирова угода може мати значення лише для перевірки підстав набуття права власності відчужувачем, оскільки ані забезпечення явки ОСОБА_4 , ані розрахунки з нею вже не можуть бути предметом контролю нотаріуса згідно до умов мирової угоди, що робить неможливим взагалі укладення договору купівлі-продажу будинку ОСОБА_1 . Таким чином, постанова нотаріуса Єдемської-Фастовець О.О. як така, що не грун- тується на вимогах ст.ст. 657, 658 ЦК України, ст.ст. 46, 49 Закону України «Про нотарі- ат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а також перешкоджає власнику розпорядитись своїм майном, підлягає визнанню незаконною та скасуванню. Зважаючи на вище наведене мотивування, колегія відповідно до приписів п.п. 3, 4 ч. 1 статті 376 ЦПК України скасовує оскаржуване рішення суду та приймає постанову про задоволення позову. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, апеляційний суд у разі скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови вирішує питання про розподіл судових витрат, які за загальним принципом покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Оскільки позов був задоволений, то позивачеві за рахунок відповідача належить компенсувати суму судового збору, сплаченого у справі. За подання позовної заяви ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 908 грн., за подання апеляційної скарги - 1362 грн., а всього - 2270 грн. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2023 року у цій справі скасувати. Позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати незаконною та скасувати постанову від 29.01.2021 року № 62/02-31 приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Едемської-Фастовець О.О. про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з приватного нотаріуса Едемської-Фастовець Ольги Олександрівни на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 09 червня 2023 року. Головуючий: С.В. Маловічко Судді: М.С. Гончар Г.С. Подліянова