Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/13849/22

Справа № 308/13849/22 Провадження № 33/4806/427/23 ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А про повернення апеляційної скарги 12.06.2023 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув клопотання захисника-адвоката Страха Є. О. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.05.2023. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України та на неї накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації легкового автомобіля марки «VW GOLF» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , вартістю 117351 (сто сімнадцять тисяч триста п`ятдесят одна) грн 63 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп. З протоколу про адміністративне правопорушення серії № 0870/30500/22 від 30.09.2022 та постанови судді від 25.05.2023 вбачається, що 30.09.2022 о 15 год 58 хв в зону митного контролю пункту пропуску «Астей» Закарпатської митниці на смугу руху «червоний коридор» у напрямку «Виїзд з України» заїхав автобус марки «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , під керуванням громадянина України ОСОБА_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий 13.09.2018. Під час проведення митного контролю та перевірки документів було встановлено, що в даному транспортному засобі в якості пасажира слідує громадянка РФ ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), яка ввезла на митну територію України автомобіль марки «VW GOLF» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 05.07.2021 о 05:25:26 год через пункт пропуску «Бачівськ - Троєбортне» митний пост «Бачівськ» Сумської митниці, по «зеленому коридору» в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року», що підтверджено інформацією з центральної бази даних Єдиної Автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби. Враховуючи інформаційні дані центральної бази даних Єдиної Автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, громадянка РФ ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) повинна була вивезти легковий автомобіль «VW GOLF» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 кузов номер НОМЕР_2 за межі митної території України до 04.07.2022, тим самим вона перевищила встановлений чинним законодавством строк тимчасового ввезення більше ніж на тридцять діб. Від надання пояснення ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) відмовилася згідно зі ст. 63 Конституції України, але факт порушення митних правил визнала. -2- Будь-які документи, які би підтверджували причину порушення терміну перебування автомобіля «VW GOLF» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 кузов номер НОМЕР_2 на території України, під час перетину кордону у ОСОБА_6 ( ОСОБА_5 ) відсутні. Станом на 30.09.2022 вказаний транспортний засіб за межі митної території України вивезеним не значиться, та продовжує перебувати на території України з перевищенням строку тимчасового ввезення. Згідно з Інтернет ресурсу (сайт «mobile.de») вартість аналогічного/подібного автомобіля складає 3300 євро, що згідно з курсом НБУ на 30.09.2022 становить 117351 грн 63 коп. Таким чином, громадянка РФ ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), перевищила встановлений чинним законодавством України строк тимчасового ввезення товару більше ніж на тридцять діб. Вказані дії ОСОБА_6 ( ОСОБА_5 ) кваліфіковано за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України. На вказану постанову від 25.05.2023, захисник-адвокат Страх Є. О. в інтересах ОСОБА_1 06.06.2023 подав на електронну пошту суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови від 25.05.2023 та закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України. Також захисником порушено питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді. Клопотання про поновлення строку на оскарження постанови судді мотивовано тим, що в судовому засіданні, призначеному на 25.05.2023, участі прийняти на зміг через збої в роботі системи «Електронний суд», а про зміст оскаржуваного судового рішення йому відомо 02.06.2023. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що в задоволенні клопотання захисника-адвоката Страха Є. О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 та його захисником-адвокатом Страхом Є. О. протягом встановленого законом часу на подання апеляційної скарги, зазначена постанова у встановленому законом порядку не оскаржувалась, об`єктивними поважними причинами це не обумовлено і в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення цього строку, щодо наявності таких причин, дані відсутні. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова судді постановлена 25.05.2023 за відсутності ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Страха Є. О., які були належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, крім того, за заявою захисника, прийнято рішення про проведення судового розгляду в даній справі в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon». Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 та її захисник, з яким вона уклала договір про надання правової допомоги ще 05.12.2022, не виявили бажання брати участь у розгляді справи щодо ОСОБА_1 , таким чином реалізувавши право на захист своїх інтересів. -3- За наведених обставин, судом першої інстанції в повній мірі було забезпечено реалізацію ОСОБА_1 права на захист, оскільки їй було відомо факт складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про його подальше скерування до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, а також про дату, час та місце розгляду судом цього протоколу та надано достатньо часу (з дати складання протоколу до дати розгляду цієї справи по суті), для надання обґрунтованих пояснень та заперечень на вказаний протокол про адміністративне правопорушення, в тому числі вільно обирати захисника для участі у справі, чим скористалася ОСОБА_1 , уклавши 05.12.2022 договір про надання правової допомоги із захисником-адвокатом Страхом Є. О. Проте, ОСОБА_1 та обраний нею захисник-адвокат Страх Є. О., не виявили бажання брати участь у розгляді справи, реалізувавши таким чином право на захист своїх інтересів і без поважних причин не оскаржили в установлений законом строк постанову суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. При цьому, апеляційний суд враховує, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Можливість поновлення строку на апеляційне оскарження закон пов`язує з тим чи обставини, внаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов`язані вони з дійсно істотними перешкодами/труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення до суду. В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, початком строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.05.2023 є день її проголошення, а не момент її надіслання чи отримання копії, і будь-яких підстав вважати, що такий строк захисником-адвокатом Страхом Є. О. пропущено з поважних причин немає. З цих же підстав, наведене в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження посилання на отримання 02.06.2023 копії оскаржуваної постанови, як на причину пропуску строку на оскарження, є необґрунтованим, тим більше, що за клопотанням захисника-адвоката Страха Є. О. судом прийнято рішення про проведення судових засідань, в справі про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , в тому числі і від 25.05.2023, в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon». Той факт, що з технічних причин адвокат Страх Є. О. не міг приєднатись до відеоконференції, не може визнаватись поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки всі ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Той факт, що ОСОБА_1 та її захисник, з яким вона уклала договір ще 05.12.2022, не виявили бажання довідатись про прийняте рішення за наслідками розгляду справи, а очікували на отримання копії судового рішення, також не може бути враховано у даному випадку, як наявність поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження. -4- Поряд з тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Існування інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження захисником Страхом Є. О. не наведено. При цьому апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) сформульовану в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи те, що в апеляційній скарзі захисника-адвоката Страха Є. О. та клопотанні не наведено жодних доказів та мотивів про поважність причини, яка б позбавила його можливості оскаржити постанову судді в межах передбаченого законом строку, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення такого строку на апеляційне оскарження судового рішення від 25.05.2023. При прийнятті рішення враховуються положення нормативно-правових актів про те, що сторони провадження в справах про адміністративні правопорушення є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; та те, що правопорушником та його захисником жодних доказів у підтвердження обґрунтованості доводів клопотання про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження постанови надано не було. Також, слід зазначити, що при розгляді клопотання про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд перевіряє тільки поважність причин пропуску строку або їх відсутність, і не може давати оцінку процесуальним діям та документам по справі або прийнятому судом рішенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: У задоволенні клопотання захисника-адвоката Страха Є. О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.05.2023 щодо ОСОБА_7 ,- відмовити. Апеляційну скаргу захисника-адвоката Страха Є. О., подану на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.05.2023 щодо ОСОБА_1 , повернути особі, яка її подала. Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя