LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Закарпатський апеляційний суд308/13451/20

від 30.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 308/13451/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30.03.2023 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участі представника Закарпатської митниці Держмитслужби України Селеша О. Я., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про порушення митних правил 33/4806/310/21, за апеляційною скаргою захисника-адвоката Навроцького В. В. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.03.2021. Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн 40коп. З протоколу про порушення митних правил № 1841/30500/20 від 24.11.2020 та постанови судді від 17.03.2021 вбачається, що 24.11.2020 о 16 год 52 хв в зону митного контролю на ділянку «Виїзд» (ЗМК - пасажирська) митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав легковий автомобіль марки «SEAT», моделі «ALHAMBRA», державний реєстраційний номерний знак Словацької Республіки НОМЕР_1 , де в якості пасажира слідувала ОСОБА_2 , яка їхала з України до Угорщини у приватних справах. Формою проходження митного контролю ОСОБА_2 обрала порядок проходження митного контролю по каналу «зелений коридор». Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, внаслідок чого встановлено, що 03. 09. 2017 через пункт пропуску «Ужгород - Вишнє Нємецьке» митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, ОСОБА_2 на митну територію України в митному режимі «транзит» ввезено легковий автомобіль марки «VW», моделі «GOLF», номер кузова № НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_3 . Згідно мережі Інтернет ресурсу (сайт «mobile.de»)від вартість аналогічного/подібного автомобіля складає 1200 Євро, що згідно курсу НБУ станом на 24. 11.2 020 , становить 40506 (сорок тисяч п`ятсот шість) грн 36 коп. -2- Станом на 24.11.2020, вищезазначений транспортний засіб за межі митної території України не вивезено та продовжує перебувати на митній території України з порушенням строку транзиту. Таким чином ОСОБА_2 перевищила встановлений ст. 95 МК України строк доставки товарів до митного органу призначення більше ніж на тридцять діб, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 470 МК України. На вказану постанову, захисник-адвокат Навроцький В. В. в інтересах ОСОБА_2 23.04.2021 подав до суду апеляційну скаргу, в якій ставить питання про зміну постанови суду від 17.03.2021 в частині накладеного на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу, зменшивши його розмір до п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн). Окрім того порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 17.03.2021, посилаючись на те, що справа розглянута без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_2 дізналась після ознайомлення з матеріалами справи разом зі своїм захисником. Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 та її захисник-адвокат Навроцький В. В. на розгляд справи щодо неї не з`явилися, судову кореспонденцію отримували, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 та захисника-адвоката Навроцького В. В., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП. Крім того апеляційний суд враховує клопотання захисника-адвоката Навроцького В. В. про розгляд апеляційної скарги у його та ОСОБА_2 відсутністю, оскільки вони обізнані про день, час та місце її розгляду. 3аслухавши доповідь судді, пояснення представника Закарпатської митниці Держмитслужби України Селеша О. Я., який заперечив апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, доводи клопотання та апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає до задоволення, а апеляційна скарга задоволенню частково, з таких підстав. З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_2 не приймала участь у розгляді справи судом першої інстанції, а в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду. При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 чи її захиснику у передбачений ч. 1 ст. 285 КУпАП строк вручена копія оскаржуваної постанови від 17.03.2021. У матеріалах справи відсутні дані про отримання ОСОБА_2 копії оскаржуваної постанови. З метою недопущення порушення права ОСОБА_2 на захист та доступ до правосуддя, доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення визнаються обгрунтованими, причини пропуску строку такими, що перешкодили захиснику своєчасно подати апеляційну скаргу, а тому строк на апеляційне оскарження поновлюється. -3- Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. За приписом п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості. Згідно ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Положеннями ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При розгляді справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані у повній мірі. Винуватість ОСОБА_2 підтверджується доказами у справі, а саме: протоколом про порушення митних правил № 1841/30500/20 від 24.11.2020; даними диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску, доповідною запискою головного державного інспектора відділу № 1 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби Злінки І. С., письмовими поясненнями правопорушника та іншими матеріалами справи. Вказані докази, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження. Отже, наведеними доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, у повній мірі стверджується вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, що стороною захисту в апеляційній скарзі не оспорюється. Доводи апеляційної скарги про те, що на час ввезення транспортного засобу стаття 470 МК України мала іншу редакцію, тому на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення в редакції закону, чинній на 14.09.2017, апеляційний суд вважає хибними, оскільки час набрання чинності статті 470 цього Кодексу в новій редакції не впливає на порядок тимчасового ввезення транспортного засобу та обов`язку особи щодо його вивезення у встановлений законом строк. Зазначена норма закону лише встановлює відповідальність за порушення такого порядку в залежності від строку не вивезення транспортного засобу. Бездіяльність у виді не вивезення транспортного засобу за межі митної території України є триваючим правопорушенням, яке пов`язане з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Пунктом 9-5 Прикінцевих та перехідних положень МК України, окрім іншого, визначено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частинами п`ятою та шостою статті 470 цього Кодексу, виявлених у період з 22.08. по 31.12.2019 включно, тягне за собою застосування адміністративного стягнення, передбаченого частиною третьою зазначеної статті. У даній справі порушення митних правил виявлено 24.11.2020, на час дії статті 470 МК України в редакції від 22.11.2018, а тому бездіяльність ОСОБА_2 правильно розцінена, як правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 470 МК України, в редакції закону, що діяв на момент виявлення правопорушення. -4- Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів і посилював відповідальність в залежності від конкретного строку перевищення, ОСОБА_2 до часу складення протоколу 24.11.2020, своє зобов`язання не виконала і продовжила протиправну бездіяльність, таким чином, саме вказана дата є моментом закінчення триваючого правопорушення. За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи. Разом з тим, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень Однак, як встановлено апеляційним судом, вказані вимоги закону судом першої інстанції при накладенні на ОСОБА_2 адміністративного стягнення дотримані не були, що призвело до накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, яке не відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, майновому стану. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Як вбачається з постанови, при накладенні стягнення, суддя врахував характер скоєного, особу ОСОБА_2 , ступінь її вини та майновий стан та призначив стягнення у виді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке, на його думку, відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень. Разом з тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не врахував у повній мірі той факт, що накладення на ОСОБА_2 штрафу у розмірі 170000 грн, покладає на останню «індивідуальний надмірний тягар» та не може бути застосоване у даному випадку. Частиною 6 статті 470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. За вчинення правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, передбачено адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_2 , ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що вартість предмету порушення митних правил - автомобіля марки «VW», моделі «GOLF», номер кузова № НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_3 , становить 40506 грн 36 коп., апеляційний суд вважає за можливе змінити постанову суду першої інстанції в частині накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу. -5- Разом з тим, у зв`язку з відсутністю даних про стан та цілісність транспортного засобу, апеляційний суд вважає за доцільне, на підставі ч. 2 ст. 541 МК України, у разі неможливості конфіскувати автомобіль марки «VW», моделі «GOLF», номер кузова № НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_3 , стягнути з ОСОБА_2 його вартість. На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката Навроцького В. В. підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова зміні в частині накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 470 МК України. Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КпАП України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Клопотання захисника-адвоката Навроцького В. В. задовольнити, поновити захиснику-адвокату Навроцькому В. В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.03.2021. Апеляційну скаргу захисника-адвоката Навроцького В. В. в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.03.2021 щодо ОСОБА_3 в частині накладення адміністративного стягнення змінити. Застосувати до ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, адміністративне стягнення у виді конфіскації легкового автомобіля марки «VW», моделі «GOLF», номер кузова № НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_3 . На підставі ч. 2 ст. 541 МК України, у разі неможливості конфіскувати автомобіль марки «VW», моделі «GOLF», номер кузова № НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак Республіки Польщі НОМЕР_3 , стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави його вартість в розмірі 40506 (сорок тисяч п`ятсот шість) грн 36 коп. В решті постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.03.2021 щодо ОСОБА_2 залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»