Постанова Львівський апеляційний суд № 448/389/23

Справа № 448/389/23 Головуючий у 1 інстанції: Ю.Б. Білоус Провадження № 33/811/529/23 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді - Белени А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч.2 ст. 204-1 КУпАП за апеляційною скаргою останнього на постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 29 березня 2023 року, встановив : постановою судді Мостиського районного суду Львівської області від 29 березня 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536 гривень 80 копійок судового збору. ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 03.03.2023 року об 22:55 год, діючи у складі групи осіб, зокрема спільно із громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в РП поза пунктом пропуску, на напрямку 541 прикордонного знаку, територія Шегинівської ОТГ Яворівського району Львівської області, однак був затриманий на відстані 80 метрів від лінії державного кордону прикордонним нарядом «Група реагування» від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 7 прикордонного загону. Такими своїми діями громадянин України ОСОБА_1 вчинив спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктом пропуску через державний кордон України, групою осіб, порушивши при цьому вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 204-1 КУпАП. На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати постанову Мостиського районного суду Львівської області від 29 березня 2023 року та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Апелянт просить викликати та допитати свідків, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, а також свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Просить суд витребувати у ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 докази відносно нього та справу розглядати без його участі. В обгрунтування апеляційних вимог, покликається на те , що в протоколі про адміністративне правопорушення жодним чином не зазначено, якими саме діями правопорушника виразилась незаконна спроба перетину державного кордону і в чому вона полягала, та чи був умисел в його діях. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів щодо спроби перетинання ним кордону та відсутні відомості, що місце де його було затримано не є дозволеним для проходження людей біля державного кордону. Вважає, що факт спроби перетинання ним державного кордону не зафіксовано, а протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 204-1 КУпАП не відповідає вимогам, передбаченим ст. 256 КУпАП. ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі у справі не з`явився, розгляд апеляційної скарги просив проводити за його відсутності, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за відсутності учасників процесу. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №283508 від 04.03.2023 року, протоколом про адміністративне затримання від 03.04.2023 року, згідно з яким ОСОБА_1 був затриманий о 22. год. 55 хв 03 березня 2023 року у зв`язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, рапортом старшого зміни прикордонних нарядів відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення, поясненнями ОСОБА_1 від 03 березня 2023 року. Суддя повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. А докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Покликання ОСОБА_1 , в апеляційні скарзі на те, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП, та на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення жодним чином не зазначено, якими саме діями правопорушника виразилась незаконна спроба перетину державного кордону і в чому вона полягала, та чи був умисел в його діях, є безпідставним і апеляційний суд до уваги не бере з огляду на наступне. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Відповідно до ч.2 ст.204 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Згідно з п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57, перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу. Відповідно до ч.3 ст. 9 ЗУ « Про державний кордон України», пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», 24 лютого 2022 року на території Україні запроваджено воєнний стан. Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022, в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , було затримано 03.03.2023 року о 22 год. 55 хв., на напрямку 541 прикордонного знаку, територія Шегинівської ОТГ Яворівського району Львівської області, на відстані 80 метрів від лінії державного кордону, тобто в місці де діє прикордонний режим. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , знаючи про тимчасову заборону виїзду за межі України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років та перебуваючи у прикордонній смузі на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , вчинив спробу незаконного перетину державного кордону групою осіб поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон. Таким чином, заперечення ОСОБА_1 вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про доведеність його вини у скоєному, і апеляційним судом оцінюється як форма захисту. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки складений щодо ОСОБА_1 протокол, за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, та особи-порушника. Крім того, ОСОБА_1 дії працівників прикордонної служби щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього суду не скеровував. Клопотання про допит свідків, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а також витребування ряду доказів у ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 , задоволенню не підлягає, оскільки відсутня необхідність у допиті вказаних осіб та витребуванні доказів у зв`язку з тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, які є взаємодоповнюючими та не суперечать один одному. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної постанови суду першої інстанції та не спростовують висновки суду першої інстанції. Таким чином, апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. накладене відповідно до санкції ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Судове рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його скасування немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- постановив : апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 29 березня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч.2 ст. 204-1 КУпАП - залишити без змін. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА