Постанова Сумський апеляційний суд № 574/310/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2023 року м.Суми Справа №574/310/23 Номер провадження 22-ц/816/917/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Спасьоненка Олександра Володимировича на ухвалу Буринського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2023 року, в складі судді Гука Т.Р., постановлену в м. Буринь,- встановив: Ухвалою Буринського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернуто позивачу. Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Спасьоненко О.В., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В доводах апеляційної скарги зазначає, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху ним було подано заяву, в якій вказано, що ним заявлено вимогу про розірвання шлюбу та залишення дитини проживати разом з ним, за що і було сплачено судовий збір. Вважає, що відсутність спору між позивачем та відповідачем про те, з ким буде проживати дитина, надає позивачу право заявляти вимогу про залишення дитини разом з ним. Право на заявлення вказаної вимоги підтверджено наведеними у позовній заяві висновками Верховного Суду. На думку скаржника, ним в повній мірі було виконано вимоги п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Підстави для залишення позовної заяви без руху були відсутні. Вважає, що судом було допущено надмірний формалізм. Повернення позову унеможливило доступ ОСОБА_1 до правосуддя. Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому ставив питання про розірвання шлюбу та залишення дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживати разом з ним. Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 06 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху; надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з моменту отримання копії ухвали; роз`яснено, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу. Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було сплачено судовий збір за 2 вимоги немайнового характеру в загальному розмірі 2147,20 грн. Водночас не зрозуміло чи заявлено ОСОБА_1 позовну вимогу про залишення проживати разом з ним малолітнього сина ОСОБА_3 . В позовній заяві не наведено обставин, якими позивач обґрунтовує необхідність зазначення судом у рішенні про залишення дитини проживати разом із батьком, якщо за його твердженням дитина і так залишилася проживати разом із ним, а відповідачка проживає окремо та проти цього не заперечує. 24.04.2023 року позивачем подано заяву на виконання ухвали суду про залишення заяви без руху, в якій вказав, що ним заявлено вимоги про розірвання шлюбу та залишення дитини проживати разом з ним, за що і сплачено відповідний судовий збір. Крім того, вказав, що у випадку, якщо суд вважає, що залишення дитини проживати разом з позивачем не відноситься до окремої позовної вимоги, то він має право клопотати про повернення зайво сплаченого судового збору. Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , місцевий суд виходив з того, що оскільки вказані в ухвалі від 06 квітня 2023 року недоліки усунені не були, то позовна заява підлягає поверненню позивачу. Проте, погодитись з оскаржуваною ухвалою не можна, виходячи з наступного. Форма і зміст позовної заяви передбачені положеннями ст. 175 ЦПК України, згідно пунктів 4 та 5 ч. 3 якої, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визнати у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів що підтверджують вказані обставини. Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_4 без руху, суд першої інстанції зазначив, зокрема, щоне зрозуміло чи заявлено позивачем позовну вимогу про залишення проживати разом з ним малолітнього сина ОСОБА_3 ; не наведено обставин, якими позивач обґрунтовує необхідність зазначення судом у рішенні про залишення дитини проживати разом із батьком. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені вимоги про розірвання шлюбу та залишення малолітньої дитини проживати разом із ним. Крім того суд першої інстанції не позбавлений можливості у підготовчому провадженні відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 189 ЦПК України остаточно визначити предмет спору та характер спірних правовідносин, позовних вимог. Недоліків, які б унеможливлювали розгляд справи, позовна заява не містить. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 6; 379, 381-382 ЦПК України, суд - постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Спасьоненка Олександра Володимировича задовольнити. Ухвалу Буринськогоміськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - С. С. Ткачук Судді: О. Ю. Кононенко О. І. Собина