Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/1486/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1130/23 Справа № 175/1486/23 Суддя у 1-й інстанції - Бровченко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю захисника Бойка Ю.О. переглянув апеляційну скаргу захисника, на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2023 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою суду від 17 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік і стягнуто судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп. Судом встановлено, що 15.03.2023 року об 11.40 годині на 28 км автодороги «Дніпро-Царичанка» на адміністративній території Дніпровського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_2 керував автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter 211 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, сповільненість мови, почервоніння обличчя), але в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України відмовився на вимогу поліцейського від проходження до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутністю складу правопорушення. Також просить поновити строк на оскарження, так як справа розглянута без участі ОСОБА_1 , а копію постанови отримано лише 29 квітня 2023 року. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовані тим, що рішення суду І інстанції незаконне, так як справа розглянута з порушенням правил підсудності, без участі ОСОБА_1 . При цьому працівниками поліції порушено процедуру проходження огляду, оскільки ОСОБА_1 не доставлявся до медичного закладу. Рапорт працівника поліції не може бути доказом, тому що в ньому зазначено про інше порушення, і про порушення не вказано в протоколі. Разом з цим протокол та рапорт складені різними працівниками поліції. Відеозапис теж не може бути доказом, так як не підтверджує належність його особі, яка склала протокол. Також в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини викладені в протоколі. Відповідно до ст. 294 КУпАП, ОСОБА_1 повідомлений належним чином про перегляд справи, клопотань про поважні причини неприбуття або перенесення справи від останнього не отримано до початку судового засідання. В апеляційному суді захисник зазначив за можливе провести судове засідання без участі ОСОБА_1 . Тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити перегляд без ОСОБА_1 . В апеляційному суді захисник підтримав вимоги апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими. У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення в якому викладено обставини правопорушення; відеозаписом на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння та відмовився пройти огляд, направленням водія на огляд в заклад охорони здоров`я, рапортом працівника поліції, який не суперечить матеріалам справи. Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Під час розгляду справи судом І інстанції перевірено чи належить до його компетенції розгляд даної справи відповідно до п.1 ч.1 ст. 278 КУпАП, тому доводи апеляційної скарги про порушення правил підсудності є безпідставними. Стосовно доводів апеляційної скарги, що рапорт працівника поліції не може бути доказом, то дійсно рапорт працівника поліції не може бути доказом, але в даному випадку рапорт не суперечить протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису та направленню водія на огляд, які місяться в матеріалах справи та визнання районним судом як доказ. Що стосується доводів апеляційної скарги про складання протоколу та рапорту різними працівниками поліції, то цей факт має місце, однак відповідно до відеозапису, який наявний в матеріалах справи працівники поліції були разом під час спілкування із ОСОБА_1 та останньому було запропоновано пройти огляд на, що останній відмовився, тому складання різними працівниками поліції протоколу та рапорту, які були присутні під час події з водієм не може бути підставою вважати зазначені документи не належними доказами. Апеляційний суд вважає, що відеозапис є належним доказом на ньому відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, зафіксовано, як працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , після чого запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я, на що водій відмовився. При цьому, ОСОБА_1 було повідомлено, що він буде відсторонений від керування. Було здійснено дзвінок керівнику ОСОБА_1 , який повинен був забезпечити тверезого водія. ОСОБА_1 не заперечував, що він керував автомобілем. Тому склад правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП є доведеним, і викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення. Доводи про розгляд справи без участі ОСОБА_1 мають місце, але не спростовують винність останнього, у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Бойка Ю.О. - залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік і стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 536 грн.80 коп. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький