Постанова 4816 № 587/2108/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2023 року м.Суми Справа №587/2108/22 Номер провадження 22-ц/816/663/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С. сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Вдовіченка Олександра Леонідовича на рішення Сумського районного суду Сумської області від 02 березня 2023 року, у складі судді Степаненка О.А., ухвалене у м. Суми, в с т а н о в и в : 13 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей. Свої вимоги мотивувала тим, що з 04 березня 2006 року по 08 грудня 2022 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , з яким мають троє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з матір`ю та перебувають на її утриманні. Відповідач проживає окремо, матеріальну допомогу дітям добровільно не надає, хоча має таку можливість, отримує постійний дохід. Просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на трьох дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 5000 гривень на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття. Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 02 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи стягнення з 13 грудня 2022 року і до повноліття дітей. В іншій частині позовних вимог відмовлено за їх необґрунтованістю. Допущено рішення суду до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 992 грн 40 коп судового збору. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Вдовіченко О.Л., посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду змінити в частині розміру стягнутих аліментів, визначивши до стягнення аліменти на дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 1416 грн 50 коп, щомісячно, на кожну дитину. Вважає, що при визначенні аліментів на утримання трьох дітей у розмірі 3000 грн щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, судом не враховано положення ч. 2 ст. 182 СК України, якою визначено, що мінімальний розмір аліментів становить 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Оскільки прожитковий мінімум для дітей від 6 до 18 років становить 2833 грн на місяць, то відповідач повинен сплачувати аліменти на кожну дитину у розмірі по 1416 грн 50 коп, що він не заперечує. Вказує, що ОСОБА_2 не отримує заробітної плати ні від держави, ні як найманий працівник. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 04 березня 2006 року по 08 грудня 2022 року перебували у зареєстрованому шлюбі, мають троє спільних дітей - дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як проживають разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 10,11, 12, 13, 14). ОСОБА_1 працює в ТОВ «Агротермінал Констракшн» на посаді технік-лаборант, де за період з 01 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року отримала дохід у розмірі 52397,78 гривень (а.с. 40). За даними довідки ГУ Державної податкової служби у Сумській області від 24 січня 2023 року, ОСОБА_2 перебуває на обліку як фізична особа-підприємець, за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не мав виручки (обсяг виручки складав 0 гривень, за виключенням вересня 2022 року, коли виручка склала 10500 гривень згідно поданої декларації платника єдиного податку) (а.с. 41). Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_1 мотивоване тим, що неповнолітні діти сторін проживають з матір`ю та перебувають на її утриманні, потребують матеріальної допомоги на своє утримання з боку батька, який в силу ст. 180 СК України зобов`язаний та, являючись працездатним, маючи задовільний стан здоров`я, може їх утримувати шляхом сплати аліментів щомісячно. Врахувавши матеріальне становище відповідача, часткове визнання ним позову у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, його пояснення про добровільні щомісячні витрати на утримання дітей до подачі позову в розмірі від трьох до семи тисяч гривень, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, визначив до стягнення аліменти на утримання трьох дітей сторін у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення повноліття. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. Згідно з ст. 7 Зaкoну України «Про Державний бюджет України нa 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей вікoм від 6 до 18 років з 1 січня 2023 року - 2833 гривні. З урахуванням наведених норм права, встановлених обставин справи, визначеного Законом розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років та наявності рівного обов`язку кожного із батьків утримувати дітей, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача, який частково визнав позов, аліментів на утримання трьох неповнолітніх дочок та вважає, що суд правильно визначився із способом їх стягнення та розміром, присудивши аліменти на дітей у твердій грошовій сумі 3000 грн щомісячно на кожну дитину. Доводи апеляційної скарги про відсутність у відповідача будь-яких доходів не заслуговують на увагу, оскільки він є особою працездатного віку, має задовільний стан здоров`я, не перебуває на обліку у центрі зайнятості як безробітній, зареєстрований як ФОП, він доводив постійне надання у добровільному порядку коштів на утримання дітей протягом 2022 року - січні 2023 року, що також свідчить про його фінансову спроможність утримувати неповнолітніх дітей. Помилковими є посилання в апеляційній скарзі на наявність підстав для обмеження розміру аліментів на дітей сторін визначеним ч. 2 ст. 182 СК України мінімальним гарантованим розміром аліментів - 1416 грн 50 коп, оскільки ця норма закону встановлює саме мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину, а в обставинах конкретної справи не має обмежень для стягнення аліментів у більшому розмірі. Визначений судом розмір аліментів відповідає вимогам виваженості, розумності, справедливості, інтересам дитини та мінімально гарантованому розміру аліментів, встановленому ч. 2 ст. 182 СК України. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права. Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження. Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Вдовіченка Олександра Леонідовича залишити без задоволення. Рішення Сумського районного суду Сумської області від 02 березня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - О. Ю. Кононенко Судді: В. І. Криворотенко С. С. Ткачук