Ухвала КЦС ВС № 212/11434/21

Ухвала 05 червня 2023 року м. Київ справа № 212/11434/21 провадження № 61-4651ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», яка підписана представником Васютою Крістіною Сергіївною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Сетам», Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Русавська Тамара Василівна, про визнання електронних торгів, протоколу про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності недійсними, ВСТАНОВИВ: У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (далі - ТОВ «ФК «Есаймент»), приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Русавська Т. В., про визнання електронних торгів, протоколу про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності недійсними. Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є власником частини вказаної квартири. У листопаді 2021 року позивачу засобами телефонного зв`язку невідомий чоловік, що представився агентом з нерухомості повідомив, що частини вказаної квартири була реалізована на прилюдних торгах Покровським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Дніпро). У грудні 2021 року представник позивача ознайомився із матеріалами виконавчого провадження № 63774780, про наявність яких дізнався із інтернету. Матеріалами виконавчого провадження встановлено, що останнє відкрито на підставі дублікату виконавчого листа, що виданий 04 вересня 2020 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. З матеріалами виконавчого провадження позивачу стало відомо, що ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі №2-1334/10 від 04 вересня 2020 року було задоволено заяву ТОВ «ФК «Есаймент» про поновлення строку для пред`явлення та видачу дублікату виконавчих листів у справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та видано дублікати виконавчих листів. Позивачем на вказану ухвалу 08 грудня 2021 року було подано апеляційну скаргу, оскільки матеріали цивільної справи не містять доказів поважності причини пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та втрати виконавчого листа. Позивач вважав, що прилюдні торги проведені з істотним порушенням закону, а також із порушенням його прав та інтересів. Враховуючи, що виконавчий документ на підставі якого проводилась примусова процедура продажу майна на оспорюваних електронних торгах не мав видаватись взагалі та був виданий безпідставно, це свідчить про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого документу, що призвело до порушення майнових прав позивача. ОСОБА_1 просив: визнати недійсними електронні торги, проведені 10 вересня 2021 року ДП «Сетам» із реалізації частини двокімнатної квартири, загальною площею 39,72 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №553111; визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з електронних торгів № 3981, видане 19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Русавською Т. В. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2022 грудня у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що: позивачем не вказано на будь-які порушення умов та правил проведення прилюдних торгів, порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та інших норм законодавства, наявність яких могли би бути предметом оцінки суду та могли вплинути на результати електронних торгів; позивачем також не надано до суду жодних доказів на підтвердження оскарження ним будь-яких дій державного виконавця, зокрема щодо відкриття виконавчого провадження чи інших дій. Посилання позивача на обставини скасування апеляційним судом ухвали суду першої інстанції про видачу дублікату виконавчого листа через рік після проведених прилюдних торгів, не свідчить про порушення процедури їх проведення та не може бути єдиною підставою для визнання недійсними їх результатів, оскільки на момент відкриття виконавчого провадження у грудні 2020 року, а також на момент проведення процедури реалізації майна з електронних торгів у вересні 2021 року ухвала суду була чинною, а отже у державного виконавця були відсутні будь-які правові підстави для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсними електронні торги, проведені 10 вересня 2021 року ДП «Сетам» із реалізації частини двокімнатної квартири, загальною площею 39,72 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним протокол проведення електронних торгів № 553111, проведених 10 вересня 2021 року із частини двокімнатної квартири, загальною площею 39,72 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним свідоцтво про придбання майна з електронних торгів № 3981, видане 19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Русавською Т. В. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що: оскільки дублікат виконавчого листа, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу 1/2 частини нерухомого майна на оспорюваних електронних торгах, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням того, що судом апеляційної інстанції відмовлено у поновленні пропущеного процесуального строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачі дублікату виконавчого листа, колегія суддів зробила висновок про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого документу, що призвело до порушення майнових прав позивача. Таким чином, в силу статей 203, 215 ЦК України є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів з продажу частини двокімнатної квартири, а також виданого за результатами цих торгів: протоколу проведення електронних торгів № 553111 та свідоцтва про придбання майна з електронних торгів. Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Покровський ВДВС) 14 квітня 2023 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року. Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 20 квітня 2023 року ці недоліки було усунуто, зокрема, подано уточнену касаційну скаргу, у якій Покровський ВДВС просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції. У касаційній скарзі Покровський ВДВС однією з підстав касаційного оскарження судових рішень зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки є потреба у висновку Верховного Суду стосовно чинності/нечинності продажу майна по скасованій ухвалі про поновлення строків пред`явлення до виконання виконавчого документа по заяві, яку подано вже після реалізації майна і при дійсному виконавчому листі, а також у рішенні суду на момент продажу майна і за відсутності жодних ухвал в реєстрі про незгоду власника майна з фактом поновлення строків пред`явлення до виконання виконавчого листа і за відсутності порушень під час підготовки майна для продажу і його продажу. У касаційній скарзі ТОВ «ФК «Есаймент» однією з підстав касаційного оскарження судових рішень зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки є потреба у висновку Верховного Суду стосовно чинності/нечинності продажу майна по скасованій ухвалі про поновлення строків пред`явлення до виконання виконавчого документа по заяві, яку подано вже після реалізації майна і при дійсному виконавчому листі, а також у рішенні суду на момент продажу майна і за відсутності жодних ухвал в реєстрі про незгоду власника майна з фактом поновлення строків пред`явлення до виконання виконавчого листа і за відсутності порушень під час підготовки майна для продажу і його продажу. Касаційні скарги підлягають поверненню у цій частині з таких мотивів. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку (пункт 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України). Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала (частина шоста статті 393 ЦПК України). Аналіз уточнених касаційних скарг свідчить, що їх

мотивувальна частина складається із викладення обставин справи та містить формальне посилання на неправильність та незаконність судового рішення. Особи, які подали касаційні скарги, не обґрунтовують передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень. Формальна вказівка на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не свідчить про обґрунтування особами, які подали касаційні скарги, підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Особами, які подали касаційні скарги, не зазначено щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, не обґрунтовано неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у цій частині. Тому особам, які подали касаційні скарги, не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційних скарг щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, і згідно пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційні скарги у цій частині підлягають поверненню. Керуючись статтями 260, 389, 392, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», яка підписана представником Васютою Крістіною Сергіївною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року в частині підстав касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України повернути. Касаційну скаргу Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року в частині підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України повернути. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. І. Крат