Постанова Житомирський апеляційний суд № 296/4204/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/4204/22 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О. С. Категорія 60 Доповідач Борисюк Р. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Борисюка Р.М., суддів Галацевич О.М., Микитюк О.Ю., з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/4204/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та його поділ, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 30 березня 2023 року, постановлену під головуванням судді Рожкової О.С. у м. Житомирі, в с т а н о в и в : У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, в остаточній редакції якого просила визнати реконструйований житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_2 із визначенням часток - по 1/2 за кожним та визнати 1/2 частину вказаного будинку спадковим майном померлого ОСОБА_3 ; визнати за нею право власності на 7/8 частин спадкового майна, що складається з 23/100 ідеальних частин житлового будинку по АДРЕСА_1 ; поділити спадкове майно, виділивши їй об`єкт незавершеного будівництва - реконструйований житловий будинок літ. «В» за адресою: АДРЕСА_2 ); визнати за нею майнові права забудовника на вказаний будинок, як такі, що входять до складу спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті батька ОСОБА_3 . У підготовчому засіданні представник позивача адвокат Дмитрієва Ж.А. подала клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 30 березня 2023 року клопотання представника позивача - адвоката Дмитрієвої Ж.А. задоволено частково та призначено у даній справі судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Центру будівельних та земельних експертиз (м. Житомир, вул. Лисенка,16, оф.6). На вирішення вказаної судової експертизи поставлені наступні питання: - Яка ринкова вартість 46/100 ідеальних часток будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_2 ? - Яка ринкова вартість спадкового майна - 23/100 ідеальних часток та 161/800 /частки відповідача / будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 ? - Яка ринкова вартість об`єкта незавершеного будівництва - реконструйованого житлового будинку, позначеного у технічному паспорті - літ. «В» за адресою: АДРЕСА_1 )? - Яка ринкова вартість 7/16 часток об`єкта незавершеного будівництва - реконструйованого житлового будинку, позначеного у технічному паспорті - літ. «В» за адресою: АДРЕСА_1 )? В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що вона поставлена з порушенням норм процесуального права, а питання, які було поставлено на вирішення експертизи є такими, що порушують інтереси відповідача при вирішенні майнового спору щодо поділу нерухомого майна. В ухвалі про призначення експертизи суд не зазначив про те, чи визнає причину пропуску строку розгляду клопотання про призначення експертизи вже після того, як 21.02.2023 було закрито підготовче провадження, що на її думку, є порушенням норм процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони та інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Відповідно до вимог ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків, установлених цим Кодексом. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають установленню при ухваленні судового рішення (ч. 2ст. 77 ЦПК України). Згідно зі ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 102 ЦПК України). Відповідно до положень ч. 1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, аніж право, без яких установити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто в установлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 3 -5ст. 103 ЦПК України). За правилами ч. 1 ст.104 ЦПК Українипро призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Оскількипредметом спору є визнання права власності на нерухоме майно та його поділ, тому для підтвердження чи спростування обставин, наведених позивачкою, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, аніж право, без яких установити відповідні обставини справи не є можливим. У справі, що переглядається, позиція відповідача зводиться до того, що клопотання про призначення експертизи було заявлено не на стадії підготовчого провадження, а вже після його закриття та призначення справи до розгляду по суті. Колегія суддів констатує, що такого роду клопотання як призначення експертизи у справі, за правилами статті 189 ЦПК України, повинні бути заявлені на стадії підготовчого провадження. Разом із тим, із огляду на конкретні обставини цієї справи, апеляційний суд дійшов до переконання, що відмова у цій справі у призначенні судом оціночно-будівельної експертизи не дозволило б установити дійсні обставини, відповідно виконати завдання правосуддя щодо справедливого розгляду справи, що є проявом надмірного формалізму. Із урахуванням наведеного, призначення експертизи у цій справі, із урахуванням суті заперечень сторони відповідача, було необхідним із метою справедливого розгляду справи, оскільки позивач не може реалізувати своє право на спадкування після смерті свого батька, а отже, суд, керуючись положеннями цивільно-процесуального законодавства, для встановлення істинності у справі та з метою виконання завдань правосуддя, міг призначити експертизу навіть на стадії розгляду справи по суті. Дії суду, що сприяють встановленню істини у справі, в жодному разі не повинні сприйматися як дії щодо захисту однієї із сторін процесу. Цивільний процес є формою реалізації правосуддя, яка забезпечує і гарантії здійснення правосуддя, і гарантії права громадян на судовий захист. Такий зв`язок правосуддя і цивільного судочинства пояснює їх принципову єдність як змісту і форми. Правосуддя через процес необхідно розглядати як доступність, що полягає у певному стандарті, який відбиває вимоги справедливого та ефективного судового захисту, що конкретизується в належних судових процедурах, розумних строках, і безперешкодного звернення усякої заінтересованої особи до суду. Суд має сприяти у вирішенні спору, а тому призначення у справі оціночно-будівельної експертизи на стадії розгляду справи по суті, не становить порушення принципів процесуального права. Що стосується незгоди відповідача з формулюванням питань, що поставлені на вирішення експерта, то колегія суддів звертає увагу на наступне. Відповідно до змісту приписів ч. 5 ст.103 ЦПК України відповідач мав право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на її думку, потребує висновку експерта. Однак ОСОБА_2 таким правом не скористалась. Означене не позбавляє її можливості заявити клопотання про призначення у справі додаткової чи повторної експертизи за наявності на те процесуальних підстав. За наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу суду першої інстанції про призначення судової експертизи слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 30 березня 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді