Постанова 4873 № 910/10503/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" червня 2023 р. Справа№ 910/10503/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Ткаченка Б.О. суддів: Буравльова С.І. Шапрана В.В. розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/10503/22 ( суддя - Гулевець О.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення 30 017,24 грн., Встановив: Короткий зміст заявлених вимог Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - позивач ПАТ "Арсенал Страхування") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (далі - відповідач СК «Альфа-Гарант») про стягнення 30 017,24 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №1552/21-т/к/09 від 26.04.2021, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Renaut Symbol" реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант", позивачем заявлено до відповідача позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 30 017,24 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/10503/22 позов задоволено повністю. Стягнуто судовий збір з відповідача. В обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи суд дослідивши докази дійшов до висновку, що оскільки пошкоджений автомобіль 2015 року випуску то знос нараховуватись немає. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд відкрити провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант». Скасувати рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/10503/22 від 16.12.2022 за позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант» про стягнення відшкодування в розмірі 30 017,24 грн. Ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» у повному обсязі. Вирішити питання розподілу судових витрат. Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Узагальнені доводи апелянта зводяться до того, що судом першої інстанції не було враховано коефіцієнта фізичного зносу ТЗ, який обрахований згідно норм чинного законодавства, оцінювачем, що має відповідну кваліфікацію за заявою самого позивача. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2022 справу № 910/10503/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 витребувано справу № 910/10503/22 у Господарського суду міста Києва. 30.01.2023 справа № 910/10503/22 надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі №910/10503/22 залишено без руху, роз`яснено право на усунення недоліків апеляційної скарги. 13.02.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучена платіжна інструкція від 06.02.2023 № 33260, з якої вбачається що апелянтом сплачено судовий збір у сумі 3 721,50 грн. та докази направлення копії апеляційної скарги позивачу. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10503/22 за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022, ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подання пояснень, клопотань, заперечень протягом 7 днів з дня вручення ухвали. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 15.12.2021 у місті Харкові по вул. Пушкінська, 43 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Nissan Leaf" реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля "Renaut Symbol" реєстраційний номер НОМЕР_3 . Згідно із постановою Київського районного суду міста Харкова від 11.02.2022 у справі №953/21566/21, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм автомобіля "Renaut Symbol" реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , п.10.9 Правил дорожнього руху. Вказаною вище постановою Київського районного суду міста Харкова від 11.02.2022 у справі №953/21566/21 встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні ДТП. Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Відповідно до експертизи №981/12-21 від 16.12.2021 наданої СОД ФОП « Баранков В.О. » вартість відновлювального ремонту автомобіля "Nissan Leaf" реєстраційний номер НОМЕР_2 склала 32 617, 24 грн, проте відповідно до рахунку №0000000365 від 17.12.2021 наданий ФОП « Телепнев В.П. » вартість відновлювального ремонту автомобіля "Nissan Leaf" реєстраційний номер НОМЕР_2 склала 39 705, 00 грн. На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 26.04.2021 №1552/21-т/к/09 від 26.04.2021, укладеного з ОСОБА_4 (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Nissan Leaf" реєстраційний номер НОМЕР_2 були застраховані у позивача. Позивачем 21.12.2021 затверджено страховий акт №006.02928621-1 згідно з яким у зв`язку із настанням 15.12.2021 страхового випадку, ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в загальній сумі 39 705,00 грн. На підставі вказаного страхового акта позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 39 705,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №74757770 від 22.12.2021. Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобу "Renaut Symbol" реєстраційний номер НОМЕР_3 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕП №206103319. Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130 000, 00 грн та франшизу у розмірі 2 600,00 грн. Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом "Renaut Symbol" реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 30 017,24 грн. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Колегією суддів перевірено, що у відповідності до умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 26.04.2021 серія №1552/21-т/к/09, у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 39 705,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №74757770 від 22.12.2021. Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми. Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц. Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат. Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Renaut Symbol" реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу ЕП №206103319 обов`язкового страхування колегія суддів приходить до висновку, що особою, відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договорами обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач. Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Як вказувалося вище, вина водія транспортного засобу "Renaut Symbol" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , встановлена постановою Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2022 у справі №953/21566/21. Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092). Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними. Таким чином, положеннями статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах по справі № 910/6094/17 від 02.05.2018, по справі № 910/5001/17 від 12.03.2018, по справі № 910/20199/17 від 01.06.2018, по справі № 910/22886/16 від 01.02.2018, по справі № 910/171/17 від 02.10.2018. Розмір (коефіцієнт) зносу розраховується за порядком, передбаченим Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 (далі - Методика). Згідно з п. 1.6 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Пунктом 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 по справі № 753/21177/16-ц. Щодо тверджень апелянта про те, що судом першої інстанції не було враховано коефіцієнта зносу ТЗ при винесенні рішення колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено, що зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Nissan Leaf» реєстраційний номер НОМЕР_2 (копія якого міститься у матеріалах справи), вбачається, що рік випуску автомобіля - 2015, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років, у зв`язку із чим, при визначені вартості відновлювального ремонту коефіцієнт фізичного зносу, згідно з п. 7.38 Методики, не визначається. У пункті 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного, вирахування коефіцієнту фізичного зносу при визначені вартості відновлювального ремонту "Nissan Leaf" реєстраційний номер АХ0988ZA не здійснюється. Колегія суддів зазначає, що визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов`язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків. Відповідно до рахунку-фактури №0000000365 від 17.12.2021 вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля "Nissan Leaf " реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 39 705,00 грн. У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля «Nissan Leaf» реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля та відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля також підтверджений матеріалами справи. Виплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 39 705, 00 грн. підтверджується платіжним дорученням №74757770 від 22.12.2021. Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту. Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕП №206103319 передбачено, що франшиза становить 2 600,00 грн. Таким чином, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування в розмірі 30 017,24 грн (32 617,24 грн - 2 600,00 грн (франшиза)) є обґрунтованою у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи. Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім наведених у мотивувальній частині постанови взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування». З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/10503/22 за наведених скаржником доводів апеляційної скарги. Судові витрати У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта. Керуючись ст.ст. 76,79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/10503/22 залишити без задоволення,

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/10503/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант».

4. Матеріали справи № 910/10503/22 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Б.О. Ткаченко Судді С.І. Буравльов В.В. Шапран