Ухвала КАС ВС № 200/5343/22

УХВАЛА 02 червня 2023 року м. Київ справа №200/5343/22 адміністративне провадження №К/990/18982/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2023 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі №200/5343/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просила суд: 1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати їй: - індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 23 лютого 2022 року включно із застосуванням фіксованої суми індексації - 4258,75 грн. та відповідно до абз. абз. 4 - 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням фактично виплачених сум; - грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 29 січня 2020 року до 23 лютого 2022 року із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплати їй: - індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 23 лютого 2022 року включно із застосуванням фіксованої суми індексації - 4258,75 грн. та відповідно до абз. абз. 4 - 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням фактично виплачених сум; - грошове забезпечення та інші додаткові виплати за період з 29 січня 2020 року до 23 лютого 2022 року із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; - із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44; 3) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по день її фактичної виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, позовні вимоги задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не застосування в період з 29 січня 2020 року до 23 лютого 2022 року при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення (в тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, додаткових видів грошового забезпечення) - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, яка діє з 29 січня 2020 року: - зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 провести щодо періоду з 29 січня 2020 року до 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (в тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, додаткових видів грошового забезпечення) - шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, яка діє з 29 січня 2020 року, та виплатити їй його недоотриману частину; - в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, позивачка звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 26 травня 2023 року через систему «Електронний суд». У своїй касаційній скарзі скаржниця просить рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2023 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі №200/5343/22 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржниця покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржницею доводи потребують перевірки. Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2023 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі №200/5343/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Витребувати з Донецького окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №200/5343/22. Встановити іншим учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. .......................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду