Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/10472/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/10472/21 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого - судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: До Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (надалі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (надалі - відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки від 09.08.2021 №ФЧ34073 про розмір грошового забезпечення, складеної Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05.03.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 , з 01.04.2019, на підставі оновленої довідки від 09.08.2021 №ФЧ34073 про розмір грошового забезпечення, складеної Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05.03.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплат, з розрахунку 90% розміру грошового забезпечення; стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки від 09.08.2021 №ФЧ34073 про розмір грошового забезпечення, складеної Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05.03.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 , з 01.04.2019, на підставі оновленої довідки від 09.08.2021 №ФЧ34073 про розмір грошового забезпечення, складеної Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05.03.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплат, з розрахунку 90% розміру грошового забезпечення; стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп. Рішення набрало законної сили 03.11.2021. Чернігівським окружним адміністративним судом 25 листопада 2021 року видано 2 (два) виконавчі листи, які були направлені позивачу по даній справі. До Чернігівського окружного адміністративного суду представником позивача - Акуленко Вадим Михайлович подано заяву про заміну стягувача у виконавчому листі у справі №620/10472/21, а саме: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на його спадкоємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ). Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року в задоволенні заяви представника позивача - Акуленко Вадима Михайловича про заміну сторони виконавчого провадження у справі №620/10472/21 відмовити повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою про виплату сум пенсії, що належала його батьку і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким замінити стягувача у адміністративній справі №620/10472/21 з ОСОБА_2 на його спадкоємця ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_3 , картка платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 . Видати новий виконавчий лист у цій справі, а виконавчий лист від 25 листопада 2021 року визнати таким, що не підлягає виконанню, в зв`язку зі смертю первісного стягувача. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано посилався на правову позицію Верховного суду, що викладена у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №2а/0612/649/11 в частині посилання суду на положення частин другої та третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки правова позиція цієї постанови Верховного суду стосувалась того, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального та процесуального права - статтю 1227 ЦК та частину першу статті 264 КАС (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо розглядуваних правовідносин, внаслідок чого не дослідили докази правонаступництва, тому постановлені у справі рішення були скасовані, а справа була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до частини 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу. Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. Відповідно до частини 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу. Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. З огляду на відсутність належного повідомлення стрін, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існувала необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк. Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу до суду не подано. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне. Відповідно до частин 1, 4 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Згідно статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу України). Статтею 1219 Цивільного кодексу України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Згідно частини 1 статті 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. За положеннями статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Положення частин 2, 3 статті 52 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Отже недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину. Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що суми соціальних виплат передаються членам сім`ї спадкодавця. Водночас сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов`язано провести перерахунок та виплату підвищень до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачених Законом України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно із частинами 1, 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Положення частини 5 статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. У контексті наведених положень Закону України "Про виконавче провадження" слід зазначити, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням. Закон не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження"). Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16 березня 2020 року по справі N 673/544/19 та від 05 серпня 2020 року по справі N 673/393/19 від 15 березня 2023 року по справі N 2-а/2508/7209/2011 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. В матеріалах справи міститься Довідка Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу В. Кензля від 05.01.2022 №1/01-16, в якій зазначено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа за №29/2021. Отже, спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 , що підтверджується вищезазначеною Довідкою нотаріуса. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 прийняв спадщину, то у відповідності до статті 1227 Цивільного кодексу України та статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", набув право на отримання суми пенсії, нарахованих ОСОБА_2 на виконання рішення суду, проте не виплачених за життя. Щодо посилання суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою про виплату сум пенсії, що належала його батьку і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні, колегія суддів ставиться критично. Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 (надалі - Порядок № 649), який був чинний на час набрання законної сили рішенням суду по даній справі. Відповідно до п. 1 Порядку № 649 цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, коштами, передбаченими в державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Пунктом 3 Порядку № 649 передбачено, що боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Згідно п. п. 4, 5 Порядку № 649 черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. Приписи п. 10 Порядку № 649 визначають, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету у спосіб перерахування коштів боржнику. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження. З матеріалів справи вбачається, що в Реєстрі судових рішень відображено рішення суду по справі 620/10472/21 за реєстраційним номером 147469 сума до виплати зазначена 268661,10грн, отже в даному випадку за померлим обліковується сума на виконання рішення суду. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню шляхом заміни стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа по адміністративній справі N620/10472/21, виданого на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021року, ОСОБА_2 , на його правонаступника - ОСОБА_1 . З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви стягувача у виконавчому провадженні його правонаступника - ОСОБА_1 , не дослідивши всіх обставин справи та нормативно-правових актів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала про заміну сторони виконавчого провадження прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню, з прийняттям нової про задоволення даної заяви. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції під час розгляду даної категорії справи не було враховано останню позицію Верхового Суду. Щодо вимог апелянта про визнання виконавчого листа, який виданий 25 листопада 2021 року таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів в даній частині відмовляє, оскільки частиною 2 статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково - ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити. Замінити сторону у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 по адміністративній справі N 620/10472/21, стягувача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання якого на день смерті було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ), на його правонаступника - ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович