Постанова 4855 № 640/6680/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6680/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просив суд: - визнати протиправною дію Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати учаснику бойових дій, ОСОБА_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачено частиною четвертою ст. 12 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV»; - зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплат (з урахуванням раніше виплачених сум). В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні своїх прав щодо не виплати позивачу разової щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції Закону від 25 грудня 1998 року). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2022 позовну заяву позивачу було залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та встановлено строк для їх усунення шляхом надання суду: - заяви із зазначенням поштового індексу позивача та реєстраційного номеру облікової картки платника податків - представника позивача Хміляра Юрія Михайловича; - заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування поважності причин його пропуску та доказів поважності причин його пропуску. До Окружного адміністративного суду міста Києва 02.05.2022 надійшла заява із зазначенням поштового індексу позивача, до якої додано адміністративний позов, які підписані позивачем. Також, до заяви на усунення недоліків додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, яка підписана із зазначенням, що підпис вчинено представником позивача, адвокатом Хміляр Юрієм Михайловичем. Разом з тим, з доданих до первинної позовної заяви документів вбачається, що на підтвердження повноважень адвоката надано документ із назвою «ордер» Серія АА № 1158870 від 23.03.2022, в якому не було зазначено номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане, у зв`язку з чим, за ініціативою судді, ухвалою від 05.05.2022 було продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви, якою зобов`язано надати суду належні докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом. До Окружного адміністративного суду міста Києва 16.05.2022 надійшла заява, до якої додано оригінал ордеру від 23.03.2022 Серія АА № 1158870 від 23.03.2022, який відповідає вимогам п.

12. Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (2019 року). Відтак, зважаючи на наявність документів, які підтверджують повноваження адвоката, який підписав заяву про поновлення строку звернення до суду, суддею розглядається заява про поновлення строку звернення до суду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2022 року позовну заяву повернуто позовну заяву. В обґрунтування ухвали суд першої інстанції зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт зазначає, що шестимісячний строк звернення до суду щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року обраховується з 30 вересня 2021 року, оскільки відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня мають право звернутися за нею та отримати до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Відтак, як стверджує представник позивача, перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, з огляду на що, як зауважує позивач, оскільки позовна заява подається до суду до 31.03.2021, шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року вважається не пропущеним. Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Відповідно до частини 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу. Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. З огляду на перебування членів колегії у відпустці та вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу. Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Як вже зазначалось, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху судом першої інстанції, зокрема вказано про необхідність усунути позивачем недоліки позовної заяви, зокрема, шляхом надання суду у десятиденний строк з дня отримання ухвали відповідної ухвали суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення.. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Так, частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки -це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені-встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів. Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач, зокрема, просить зобов`язати відповідача здійснити перерахування та виплату недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 N 340/1019/19). В даному випадку, колегія суддів наголошує на тому, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги. Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву. В той же час, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17-1 Закону №3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Тобто, Законом №3551-XII встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 розглядаючи справу №607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок, Верховний Суд у цій справі дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога. Колегія суддів звертає увагу, що перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду із цим позовом слід обраховувати з 30.09.2021, а не до 30.09.2021 року, як вважає суд першої інстанції. Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №420/718/21. Отже, у строк до 30.03.2022 позивач мав право звернутися до суду із позовом в частині позовних вимог щодо отримали разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року. Проте, до суду позивач звернувся лише 31.03.2022, пропустивши встановлений законом строк на 1 день. Крім того, останній день перебігу процесуального строку на подання позовної заяви припав на період повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, а також на період простою у роботі органів Поштового зв`язку та органів судової системи, введеного у зв`язку з військовою агресією, колегія суддів вважає, що ці обставини залишено поза увагою суду першої інстанції унеможливили позивача своєчасно звернутися до суду з даним позовом протягом установленого законом строку і можуть бути підставою для поновлення процесуального строку. Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами. Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, з підстав пропуску строку звернення до суду не відповідають встановленим у справі обставинам, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Згідно з частиною 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, у зв`язку з порушенням норм права та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 312, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2022 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович