Постанова Львівський апеляційний суд № 464/3619/22

Справа № 464/3619/22 Головуючий у 1 інстанції: Василюк Т.В. Провадження № 22-ц/811/3170/22 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 травня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Ванівського О.М. суддів:Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 27 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Санаторно-готельний комплекс «Дніпро-Бескид» про визнання дій протиправними, зобов`язання повернути кошти та стягнення моральної шкоди,- ВСТАНОВИВ: В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Санаторно-готельний комплекс «Дніпро-Бескид» про визнання дій протиправними, зобов`язання повернути кошти та стягнення моральної шкоди. Позов мотивований тим, що 01 червня 2022 року він звернувся до відповідача на рецепції з проханням заселити його на лікування. На рецепції йому запропонували сплатити 1800 грн. особистих коштів. Пояснили тим, що особу поселяють для проживання у двомісному однокімнатному номері, однак, другу особу туди не заселять у зв`язку з епідемічною ситуацією щодо COVID-19 у регіонах України. Тобто незалежно від бажання споживача він отримує обов`язкове покращення умов проживання, за кожен день якого необхідно внести додатково по 100 грн. доплати. Отже у зв`язку з несподіваними вимогами адміністрації ПрАТ СГК «Дніпро-Бескид» виникла неприємна ситуація для споживача, а саме заселення в номер не відбулося і навмисно затягнулося, нервова напруга та невизначені обставини при яких хвору особу тримали з особистими речами посеред коридору біля приймальної-реєстратури на протязі всього дня, була відвертим знущанням над людиною. Після оплати позивача поселили в двомісному однокімнатному номері одного і на цьому його неприємності мали б закінчилися разом із претензіями. Однак вони знову виникли несподівано, після дванадцяти денної реабілітації. 13.06.2022р. в номер постраждалого без попередження заселили другу особу. Тепер заперечення та звернення позивача до адміністрації, нагадування про додаткову оплату, про усний договір і заява про небезпеку для здоров`я у зв`язку із закінченням дії його сертифікату вакцинації від СОУГО-19, не дали жодного результату. Споживачу лише заново довели, що попередньо оплачених 1800 грн. це вже незрозуміло яка, «просто» доплата до путівки, а переселення в одномісний номер тепер буде йому вартувати додатково 600 грн., тобто 100 грн. за добу, що залишилася. Позивача знову поставлено в безвихідне становище і його повторну вимогу про укладення додаткової угоди згідно п. 2.2 Договору №1, про зміну ціни, адміністратор вдруге відмовилася виконати. Так як Постраждалою особою вже було пройдено більше половини реабілітаційно-лікувальних заходів які припиняти шкідливо і не рекомендовано, йому прийшлося покірно заплатити і таким чином повторно задовільнити шахрайські вимоги посадовців санаторію на власний розсуд і ризик. Просить визнати дії відповідача протиправними та стягнути з ПрАТ «Санаторно-готельний комплекс «Дніпро-Бескид» на його користь 2 400 грн. власних коштів та 2 400 грн. моральної шкоди. Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 27 жовтня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Санаторно-готельний комплекс «Дніпро-Бескид» про визнання дій протиправними, зобов`язання повернути кошти та стягнення моральної шкоди відмовлено. Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду необ`єктивне, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що суд не врахував фактів щодо умисного невиконання вимог Договору №1 адміністрацією ПрАТ СГК «Дніпро-Бескид». 01 червня 2022 року Сихівським відділом соціального захисту населення, з ПрАТ СГК «Дніпро-Бескид», з споживачем ОСОБА_1 було укладено трьохсторонній Договір №1, про виплату компенсації вартості путівки на санітарно-курортне лікування шляхом безготівкового перерахування. В договорі чітко вказано його ціну 8766 грн. без жодних доплат. Проте, після прибуття до ПрАТ СГК «Дніпро-Бескид» позивач виявив, що дві сторони, які надають послуги, уклали між собою додаткові домовленості, не попередивши про це ОСОБА_1 . Незалежно від бажання споживача, без взаємної згоди з ним, заздалегідь вбачається намір надавача послуг у заволодінні особистими коштами клієнта, розмір яких встановлює сам надавач. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам. Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Відмовляючи в задоволенні позову, суд не вбачав підстав для покладення на відповідача обов`язків по відшкодуванню сум, що підлягали сплаті позивачем, який погодився з умовами оздоровниці, підписав Договір і сплатив кошти за додаткові послуги, відпочивав повний строк. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Встановлено, що відповідно до договору № 1 від 01 червня 2022 року про виплату компенсації вартості путівки на санаторно-курортне лікування шляхом безготівкового перерахування, укладеного між Сихівським відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (Замовник), з однієї сторони, та Приватним Акціонерним Товариством Санаторно-готельний комплекс «Дніпро-Бескид» (Виконавець), з другої сторони, та постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії ОСОБА_1 (отримувач послуг санаторно-курортного лікування) заклад зобов`язується надати санаторно-курортні (далі-послуги) Постраждалій особі згідно із Специфікацією у порядку, встановленому цим договором, а відділ зобов`язується виплатити компенсацію вартості наданих послуг шляхом безготівкового перерахування грошової допомоги у порядку, у розмірі та у строки, встановлені цим Договором(п. 1.2). Строк надання послуг Постраждалій особі визначається у путівці на санаторно-курортне лікування закладі ( не менше 18 днів) та зазначається у Специфікації (п. 1.6 Договору). Загальна вартість послуг, що надаються за цим договором, не може перевищувати суму, зазначену у п. 2.1 цього Договору (п. 1,4 Договору). Згідно з п. 2.1 ціна цього Договору становить 8766,00 грн. Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою Сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього Договору. Одночасно відповідно до п. 3.1.4. укладеного тристороннього договору відділ зобов`язується своєчасно та в повному обсязі перерахувати закладу грошову допомогу для компенсації вартості путівки на санаторно-курортне лікування Постраждалої особи у сумі, визначеній цього Договору. З рахунка № 000383 від 01.06.2022 року та № 000425 від 13.06.2022 року вбачається, що ОСОБА_2 оплатив 2400 грн. за санаторно курортні послуги. За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч.1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України). Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. За змістом частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ СГК «Дніпро-Бескид» листом № 69/04 від 06 травня 2022 року повідомляв начальників департаментів і управлінь соціального захисту населення що оздоровниця відновлює свою роботу з 25.05.2022 року, та прийом осіб постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, осіб з інвалідністю загального захворювання, учасників бойових дій, ветеранів війни/ветеранів праці та осіб з інвалідністю внаслідок війни (не АТО) відбувається з доплатою до граничної вартості 1800,00 грн. (100 грн. за добу перебування). 24 травня 2022 року ПрАТ СГК «Дніпро-Бескид» скерував начальнику ДГПУСЗ Львівської МР Сихівського відділу соціального захисту гарантій лист, в якому зазначив, що адміністрація ПрАТ СГК «Дніпро-Бескид» дає згоду на оздоровлення осіб постраждалих від аварії на ЧАЕС 1 категорії, а саме ОСОБА_1 з 01.06.2022 року по 18.06.2022 року з умовою доплати за власний рахунок 1800грн. Пунктом 1.7. Договору №1 від 01.06.2022 року передбачено, що виплата Закладу компенсації вартості путівки на санаторно-курортне лікування здійснюється Відділом шляхом безготівкового перерахування грошової допомоги згідно даним договором та відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Підписуючи даний договір ОСОБА_1 погодився з його умовами, та був обізнаний про доплату в розмірі 1800грн., а тому підстав для стягнення цих коштів з відповідача колегія суддів не вбачає. Щодо стягнення з ПрАТ СГК «Дніпро-Бескид» на користь ОСОБА_1 600грн. то така вимога також не підлягає до задоволення. Так, відповідно до п.1.3. Договору №1 послуги, що надаються закладом за цим договором включають послуги з проживання у двомісному однокімнатному номері з усіма зручностями, послуги харчування та послуги лікування за призначенням лікаря відповідно до профілю захворювання постраждалої особи. У специфікації (переліку послуг санаторно-курортного лікування, що входить у вартість путівки), яка є невід`ємною частиною договору, зазначено про проживання у стандартному номері (2-х місний). Враховуючи, що ОСОБА_1 знав про умови проживання, проте не хотів проживати у двомісному номері з іншою особою, він здійснив доплату за додаткові послуги, а саме: проживання в одномісному номері з 13.06.2022 року по 18.06.2022 року в касу оздоровниці рахунок № НОМЕР_1 від 13.06.2022 року. З огляду на вищенаведене, підстав для стягнення з відповідача 600 грн., які по суті є оплатою за додаткові послуги колегія суддів не вбачає. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України). Згідно п. 5 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Пунктом 18 Постанови Пленуму передбачено, що при розгляді справ про відшкодування моральної шкоди суди мають виявляти і всебічно з`ясовувати причини й умови, що призводять до порушення прав фізичних і юридичних осіб та заподіяння їм моральної шкоди. Колегія суддів вважає, що позивачем не надано доказів того, що діями відповідача була спричинена моральна шкода, а тому в задоволенні такої слід відмовити. Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 27 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено 30 травня 2023 року. Головуючий: Ванівський О.М. Судді Цяцяк Р.П. Шеремета Н.О.