Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/10105/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/10105/22 Головуючий у 1 інстанції - Катющенко В.П. Суддя-доповідач - Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., за участі секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб Національної поліції України щодо розгляду скарги, що була зареєстрована за № К-8682 від 04.07.2022; - зобов`язати уповноважених осіб Національної поліції України розглянути скаргу, що була зареєстрована за № К-8682 від 04.07.2022 та письмово повідомити позивача про результати розгляду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що у провадженні Окружного адміністративного суду перебуває позовна заява (справа № 640/21203/22) ОСОБА_1 до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав. При цьому, оскільки станом на час вирішення питання про відкриття провадження у справі № 320/10105/22, у справі № 640/21203/22 не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачеві на підставі пункту 5 частини 4 статті 160 КАС України. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що повернення позовної заяви суперечить завданню адміністративного судочинства та є передчасною. Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У відповідності до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом. Відповідно до пункту 5 частин 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Отже, правовою підставою для повернення позовної заяви в порядку пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: 1) позивач подав до того ж суду аналогічний позов; 2) позовні вимоги в такому позову заявлені до того ж самого відповідача; 3) предмет обох позовних заяв є тотожним; 4) підстави позовів однакові; 5) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Як вірно було встановлено судом першої інстанції, у провадженні судді Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберди В.І. перебувала позовна заява ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії (справа № 640/21203/22). У межах даної справи позивач просив суд: - визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб Національної поліції України щодо розгляду скарги, що була зареєстрована за №К-8682 від 04.07.2022; - зобов`язати уповноважених осіб Національної поліції України розглянути скаргу, що була зареєстрована за № К-8682 від 04.07.2022, та письмово повідомити ОСОБА_1 про результати їх розгляду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 у справі № 640/21203/22 залишено без руху. За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у провадженні Окружного адміністративного суду перебуває позовна заява ОСОБА_1 до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав. В той же час, колегією суддів було встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 640/21203/22 позову заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - повернуто позивачу. За таких обставин, колегія суддів вважає, що на час вирішення питання про відкриття провадження у справі (постановлення ухвали про повернення позовної заяви у справі № 320/10105/22) була відсутня достатня та необхідна сукупність правових підстав, прямо передбачених пунктом 5 частини 4 статті 169 КАС України, для повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Однак, такі обставини не були встановлені судом першої інстанції, що свідчить про передчасність висновків суду про повернення позовної заяви. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду. Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відповідно до вимог ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З аналізу вищевикладеного вбачається, що позивач фактично був позбавлений гарантованого Конституцією України, законами та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до правосуддя, що полягає у безперешкодному отриманні судового захисту. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, а тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції. В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В. Повний текст постанови виготовлений 29.05.2023.