Постанова Київський апеляційний суд № 755/3095/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 755/3095/22 Головуючий у 1 інстанції: Чех Н.А. Провадження № 22-ц/824/6372/2023 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Матвієнко Ю.О., Крижанівської Г.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и в: У квітні 2022 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначив, що 16 лютого 2011 року між банком та ОСОБА_2 укладений кредитний договір, згідно умов якого відповідач отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При цьому ОСОБА_1 погодив, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та АТ КБ «ПриватБанк» договір про надання банківських послуг. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання, АТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з нього заборгованість, яка станом на 26 січня 2022 року становить 41 301,83 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 39 666,19 грн., заборгованість за відсотками - 1 635,64 грн. Рішенням Дніпровського районного суду містаКиєвавід 23 січня 2023 року позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором (без номеру) від 16 лютого 2011 року у сумі 39 666,19 грн. та судовий збір 2 382,75 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимогАТ КБ «ПриватБанк». Посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що АТ КБ «ПриватБанк» не надавало йому кредиту в розмірі 15 000 грн. ані готівкою з каси банку, ані на його поточний рахунок. У наданій АТ КБ «ПриватБанк» анкеті-заяві 16 лютого 2011 року не визначений розміру кредиту та умови щодо сплати відсотків, що вказує на неузгодженість істотних умов кредитного договору. Суд не надав належної оцінки його доводам про пропуск банком строку позовної давності. Представник АТ КБ «ПриватБанк» подав відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 16 лютого 2011 року з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, відповідно до якої погодив, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складають договір. Відповідно до наданого АТ КБ «Приватбанк» розрахунку станом на 26 січня 2022 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 57 433,73 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 39 666,19 грн., заборгованість за відсотками - 1 635,64 грн., 16 131,90 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України. АТ КБ «Приватбанк» порушив питання про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитного договору в розмірі 41 301,83 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 39 666,19 грн., заборгованість за відсотками - 1 635,64 грн. Частково задовольняючи позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» та стягуючи заборгованість за кредитним договором від 16 лютого 2011 року у сумі 39 666,19 грн., суд першої інстанції виходив доведеності факту укладання кредитного договору між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , але недоведеність підстав для стягнення процентів за користування кредитом, оскільки Умови і Правила надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк» не містять підпису ОСОБА_1 . Колегія суддів не може погодитися з рішенням суду першої інстанції. Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, розмір процентної ставки за користування кредитом, а також строк та порядок повернення кредиту у визначеному розмірі та сплати процентів за користування кредитом. Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на укладення з ним кредитного договору від 16 лютого 2011 року. Разом з тим, АТ КБ «Приватбанк» не надало суду доказів досягнення з з ОСОБА_1 згоди з усіх істотних умов кредитного договору. Позивач надав суду копію анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк», довідку про зміну умов кредитування, довідку про видачу кредитних карток, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, виписку з рахунку, розрахунок заборгованості та роздруківку паспорта споживчого кредитування. Проте, вказані документи не підтверджують погодження АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 істотних умов договору кредиту. Як вбачається з матеріалів справи, ані витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ані витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису ОСОБА_1 . В постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Анкета-заява ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк» містить лише його анкетні дані та не містить даних про умови кредитування щодо строків повернення кредиту, розміру процентної ставки та строків сплати процентів за користування кредитом. Розрахунок заборгованості, виписка з рахунку та надані суду довідки про видані кредитні картки та зміну умов кредитування також не є документами, які можуть доводять погодження сторонами умов щодо розміру та сплати процентів. АТ КБ «ПриватБанк» додало до позову паспорт споживчого кредиту, в якому визначено умови кредитування. Разом з тим, паспорт споживчого кредитування датований лише 25 травня 2018 року. У вказаному паспорті споживчого кредиту визначено умови кредитування для декількох кредитних продуктів за програмами Картка Універсальна і Картка Універсальна ГОЛД. У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 викладена правова позиція, відповідно до якої ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства. Частиною 1 вказаної статті визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Враховуючи, що АТ КБ «Приватбанк» не доведено погодження з ОСОБА_1 усіх істотних умов договору, підстави вважати, що кредитний договір між ними був укладений, відсутні. Позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» обґрунтовані наявними договірними зобов`язаннями відповідача, проте до позовної заяви не долучено належних та допустимих доказів погодження з всіх істотних умов договору. Відтак, у суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимогАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. За умови надання доказів отримання відповідачем кредитної картки та отримання ним коштів, АТ КБ «Приватбанк» має право заявити вимоги про стягнення різниці між сумою коштів, які були витрачені з карткового рахунку, та сумою коштів, на яку поповнений картковий рахунок на підставі ст.1212 ЦК України. Таких вимог АТ КБ «Приватбанк» не заявляв. Враховуючи викладене, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові АТ КБ «ПриватБанк». Відповідно до ст. 141 ЦПК України з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1465,92 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року та ухвалити нове. Відмовити в позові Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 1465,92 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Матвієнко Ю.О. Крижанівська Г.В.