Ухвала КЦС ВС № 522/3802/22

Ухвала Іменем України 29 травня 2023 року м. Київ справа № 522/3802/22 провадження № 61-6493ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У березні 2022 року Акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2022 року позов АТ «Кредобанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 658 823,28 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 березня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2022 року; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено; апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: запропоновано заявниці сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2022 року визнано неподаною та повернуто заявниці. Враховуючи, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 20 березня 2023 року вважається врученою заявниці 03 квітня 2023 року, проте зазначені в ухвалі суду недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунуто, апеляційний суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги з підстав, передбачених статтями 185, 357 ЦПК України. 28 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2023 року про повернення апеляційної скарги у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовлено; касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: запропоновано заявниці сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. 22 травня 2023 року від ОСОБА_1 на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: клопотання про усунення недоліків касаційної скарги; квитанція про сплату судового збору за подання касаційної скарги. Тож, недоліки касаційної скарги усунуто. У касаційній скарзі, заявниця, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що належним чином не повідомлена апеляційним судом про залишення її апеляційної скарги без руху, а тому позбавлена можливості вчасно усунути недоліки апеляційної скарги. Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи. Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення Верховний Суд дійшов переконання, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на таке. Нормативно-правове обґрунтування Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Статтею 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху За змістом статей 185, 357 ЦПК України у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. У разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Висновки Верховного Суду Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 березня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2022 року; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено; апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: запропоновано заявниці сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги. Для усунення недоліків апеляційної скарги апеляційним судом надано строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута заявниці. Копію ухвали Одеським апеляційним судом направлено на повідомлену ОСОБА_1 в апеляційній скарзі адресу рекомендованим листом з повідомленням. 10 квітня 2023 року це поштове відправлення повернулось на адресу Одеського апеляційного суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, проставленою 03 квітня 2023 року. Вказаний факт визнається заявницею у касаційній скарзі. Враховуючи те, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху направлялася відповідачці за адресою, вказаною в апеляційній скарзі та повернулася до апеляційного суду з відміткою про відсутність адресата за такою адресою, про зміну своєї адреси заявниця суд не повідомляла, Верховний Суд вважає, що апеляційний суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про вчинення відповідної процесуальної дії, а саме: залишення її апеляційної скарги без руху. Верховним Судом враховано, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. У цій справі ОСОБА_1 зверталася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2022 року у березні 2022 року. Тобто ініціатором апеляційного перегляду була саме ОСОБА_1 . За даними Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) ухвала Одеського апеляційного суду від 20 березня 2023 року, якою апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху, зареєстрована в ЄДРСР - 22 березня 2023 року, оприлюднена - 23 березня 2023 року. Тож, із 23 березня 2023 року відповідачка мала можливість ознайомитися із ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 березня 2023 року про залишення її апеляційної скарги без руху, навіть перебуваючи за межами міста Одеси, про що вказувала у своїх заявах, надісланих на адресу суду першої інстанції. У касаційній скарзі заявниця не надала пояснення тому, що перешкоджало їй ознайомитися із ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 березня 2023 року та усунути зазначені у ній недоліки протягом розумного строку. Повертаючи апеляційну скаргу заявниці, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування положень статей 185, 357 ЦПК України, оскільки відповідачкою у межах встановленого судом строку не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Доводи касаційної скарги про обмеження права на суд не заслуговують на увагу, оскільки прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року). Більше того, повернення процесуального звернення не перешкоджає повторному зверненню до суду. Оскільки суд вжив передбачених законом заходів для повідомлення заявниці про необхідність усунення недоліків апеляційної скарги, але через відсутність за вказаною заявницею адресою, вона таку ухвалу суду не отримала, в іншій спосіб не намагалась дізнатись про стан розгляду її апеляційної скарги, тому права заявниці не порушені. Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом не враховано висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, Верховний Суд не бере до уваги з огляду на таке. Так у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19 (провадження № 61-17037св19) зазначено, що «у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно з підпунктом 15.1 пункту 15 частини першої Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС). Справа, яка переглядається, була розглянута судом першої інстанції за матеріалами в паперовій формі. Відповідно до пункту 15.14 пункту 15 частини першої Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. Станом на день ухвалення заочного рішення судом першої інстанції (29 травня 2019 року) ЄСІТС не розпочала свого функціонування в порядку, визначеному Розділом XIII «Перехідні положення» ЦПК України. Представник АТ КБ «ПриватБанк» не був присутнім в судовому засіданні 29 травня 2019 року, в якому ухвалене рішення суду. Вказані обставини свідчать, що в розумінні статті 272 ЦПК України днем вручення позивачу заочного рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення». У справі, про перегляд якої подано касаційну скаргу, визначальним є те, що днем вручення копії ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність ОСОБА_1 за вказаною нею в апеляційній скарзі адресою, а саме 03 квітня 2023 року. Отримавши 10 квітня 2023 року поштове відправлення, яке повернулось на адресу апеляційного суду з відміткою про відсутність ОСОБА_1 за вказаною нею в апеляційній скарзі адресою, апеляційний суд, враховуючи положення пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України та керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, ухвалою від 14 квітня 2023 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Тож, посилання заявниці на те, що апеляційним судом не враховано висновок Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, є необґрунтованими, оскільки цей висновок сформульовано за інших встановлених судами обставин справи. Оскільки правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою, відповідно відсутні підстави для відкриття касаційного провадження на ухвалу Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2023 року. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний