Ухвала КАС ВС № 520/4606/22

УХВАЛА 29 травня 2023 року м. Київ справа №520/4606/22 адміністративне провадження № К/990/16948/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 520/4606/22 за позовом ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправними та скасувати наказ начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 02 травня 2022 року № 118-ОС в частині, що стосується призначення полковника ОСОБА_1 на посаду старшого офіцера оперативного відділу Оперативно - військового управління (з місцем дислокації н.п. Краматорськ), згідно з абзацом другим пунктом 310 Положення; - зобов`язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України виплатити полковнику ОСОБА_1 різницю грошового забезпечення за час виконання військового обов`язку на нижче оплачуваній посаді, яке він недоотримав внаслідок незаконного переміщення, до дня фактичного поновлення на посаді. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 у справі № 520/4606/22 було повернуто особі, яка її подала. 10 травня 2023 року до Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 520/4606/22. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII. Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 03.04.2022 №313-ОС «Про особовий склад» полковника ОСОБА_1 зараховано у розпорядження начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, звільнивши його з посади заступника начальника Головного центру - начальника центру оперативного документування Головного центру оперативного документування та оперативно-технічних заходів та 02.05.2022 його призначено на посаду старшого офіцера оперативного відділу Оперативно-військового управління (з місцем дислокації м. Краматорськ). Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв`язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня. За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності. Необхідність відкриття касаційного провадження у справі незначної складності скаржник обґрунтовує тим, що розгляд цієї справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес (захист прав військовослужбовців), оскільки внаслідок ухвалення оскаржуваних судових рішень виникла проблема юридичної визначеності в питанні призначення військовослужбовців на посади під час правового режиму воєнного стану. Також скаржник зазначає, що ця справа має для нього виняткове значення, оскільки внаслідок свавілля державного органу порушено його права, передбачені законодавством та контрактом про проходження військової служби. Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника, оскільки вони фактично зводяться до незгоди з прийнятими судами попередніх інстанцій рішеннями. Водночас у касаційній скарзі не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи. Суд зауважує, що сама лише вказівка на те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд також зазначає, що справа, яка має виняткове значення для її учасника, може бути виокремлена із загальних правил розгляду адміністративних справ Верховним Судом, якщо виявлено після апеляційного розгляду справи неоднакове застосування судом апеляційної інстанції одного й того ж положення закону. Отже, допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів правової визначеності та рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення. Водночас заявником у касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливих вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Суд зауважує, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Водночас касаційна скарга не містить належних доводів, які могли б обґрунтувати дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. З огляду на зазначене, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Судом не вирішується. Керуючись статтями 12, 13, 248, 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 520/4606/22. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: О.В. Кашпур С.А. Уханенко