Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/8737/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8737/21 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИЛА: У березні 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким просив: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо врахування позивачу усіх складових грошового забезпечення, у т.ч.: щомісячної грошової допомоги, надбавки за провадження оперативно-розшукової, розвідувальної діяльності, інформаційно-аналітичне забезпечення і оперативно-службову діяльність, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації за період з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року, за 24 місяці служби підряд перед звільненням, які входили до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неврахування при перерахунку з 01 січня 2018 року доплати до попереднього розміру пенсії, зазначених у довідці від 07 вересня 2020 року №94 та обмеження пенсії максимальним розміром; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати позивачу пенсію з моменту призначення з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, зазначених у довідці Служби зовнішньої розвідки України від 11 серпня 2020 року №17/2/1740 і виплатити різницю; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01 квітня 2019 року перерахувати і виплатити пенсію відповідно до довідки Служби зовнішньої розвідки України від 07 вересня 2020 року №94; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 19 березня 2018 року перерахувати і виплатити пенсію без обмеження максимальним розміром. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2022 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 в частині оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження з 19 березня 2018 року максимального розміру пенсії позивача і зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити пенсію за період з 19 березня 2018 року по 31 березня 2019 року без обмеження максимальним розміром. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2022 року у справі №640/8737/21 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 19 березня 2018 року максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб які втратили працездатність; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 19 березня 2018 року по 31 березня 2019 року перерахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб які втратили працездатність (з урахуванням фактично виплачених сум). Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. Додаткового зазначив, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII встановлено обмеження до 31 грудня 2017 року, тобто рішення Конституційного Суду України не скасовує обмеження виплати пенсій на 2017 рік, а тому дії органів Пенсійного фонду України є правомірними. Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки з 19 березня 2018 року спеціальним законодавством, яким регулюються питання призначення та перерахунку пенсії особам, звільненим з військової служби та деяким іншим особам, не встановлено обмежень щодо максимального розміру пенсії. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено відповідно до розрахунку пенсії по інвалідності по пенсійній справі 2608037395 ОСОБА_1 з 19 березня 2018 року призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 80% грошового забезпечення. Підсумок пенсії (з надбавками) склав 12661,48 грн., з урахуванням максимального розміру - 10740 грн. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №103 позивачу проведено перерахунок пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення, підсумок якої (з надбавками) склав 16252,80 грн., з урахуванням максимального розміру (13730 грн.) - 13195,74 грн. 14 грудня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою, якою просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідкової інформації з урахуванням щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням з військової служби без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами встановленими для осіб що втратили працездатність. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 04 січня 2021 року повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивач звернувся до суду з позовом. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції врахував висновки Верховного Суду у постановах від 16 грудня 2021 року №400/2085/19, від 18 травня 2022 року №380/12337/20 у справах щодо неправомірності обмеження пенсії максимальним розміром та дійшов висновку про те, що обмеження відповідачем пенсії позивача з 19 березня 2018 року максимальним розміром є протиправним. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1994 року №2262-ХІІ. Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII, чинній з 01 січня 2016 року по 20 грудня 2016 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн. У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми-принципи ч. 5 ст. 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення суду конституційної юрисдикції передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином, починаючи з 20 грудня 2016 року відсутня ч. 7 ст. 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19 та від 21 вересня 2021 року у справі № 370/2610/17. До того ж, в указаних постановах суд касаційної інстанції підкреслив, що рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43, а тому внесені у подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (набрав чинності 01 січня 2017 року) зміни до ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. У цьому контексті Верховний Суд зауважив, що буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими. Викладене, у свою чергу, свідчить, що наразі ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді І.В. Федотов Є.В. Чаку