Постанова 4852 № 160/9748/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 травня 2023 року справа № 160/9748/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року у справі №160/9748/22 (суддя Кадникова Г.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила: -визнати протиправним та скасувати наказ начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Легостаєва Івана за №2984-к від 29.06.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »; -визнати протиправним та скасувати наказ начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Легостаєва Івана за №2993-к від 29.06.2022 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », дата звільнення у якому змінена наказом №3017-к від 30.06.2022 року "З особового складу"; -стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 250 000грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що оскаржені накази прийнято на підставі неперевіреної та недостовірної інформації, а застосований вид дисциплінарного стягнення є непропорційним. Відповідачем при прийнятті оскаржених рішень допущено довільне трактування обставин без аргументованого посилання на будь-які докази. Позивач наголошує, що жодним чином не розголошувала відомості, отримані під час вчинення нотаріальних дій або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем накази відповідача, стягнув на користь позивача 25 000 грн. моральної шкоди. Із рішенням суду не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, помилкове застосування судом норм матеріального права, порушення процесуальних норм, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що одна з вимог позивача про скасування наказу за №2984-к від 29.06.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » не підлягала розгляду в порядку КАС України, оскільки дисциплінарне стягнення застосоване за проступок, не пов`язаний з реалізацією функцій та завдань публічної служби, а позивач не є державним службовцем. Відповідач наполягає, що судом першої інстанції було порушено п.4 ч.1 ст. 36 КАС України, оскільки були наявні підстави для самовідводу судді за позицією відповідача. Висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржені позивачкою накази є такими, що винесені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Судом невірно застосовані норми матеріального права до спірних відносин, що призвело до неправильного вирішення спору між сторонами. На переконання сторони відповідача судом безпідставно стягнуто на користь позивача моральну шкоду, оскільки в даному випадку відсутній причинний зв`язок між оскарженими наказами та міркуваннями щодо завдання моральної шкоди, що наводить позивач в позовній заяві. Позивач подала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Зазначає, що суд вірно встановив обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому відсутні підстави для його скасування. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на задоволенні скарги, скасуванні оскарженого рішення суду першої інстанції. Представник позивача просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції- без змін. Заслухавши представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія судів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з наступних підстав. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 призначена на посаду завідуючої Першої дніпровської державної нотаріальної контори відповідно до наказу № 716-к від 24.10.2006. 28.06.2022 о 13:23 год. на електронну пошту позивача надійшов лист від Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зі змістом двох відсканованих вимог за вих. № 06-1-73/1232 від 28.06.2022 та вих. № 06-1-73/1233 від 28.06.2022, у яких зазначалось про необхідність надати до 16:00 год. 28.06.2022 пояснення у зв`язку з надходженням до Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) інформації щодо постійної присутності сторонніх осіб, зокрема доньки ОСОБА_2 в Першій дніпровській державній нотаріальній конторі, а також зв`язку із надходженням до Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) інформації щодо некоректної поведінки завідувача Першої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 07.06.2022 під час прийому громадян, державним нотаріусом Першої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 , який здійснювався у присутності діловода ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 23, 24, 25). Позивач 28.06.2022 направила на електронну адресу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) листи. Повідомила, що її донька ОСОБА_2 в Першій дніпровській державній нотаріальній конторі не працює. Стосовно інформації щодо некоректної поведінки повідомила, що 07.06.2022 позивачем було надано рекомендацію щодо належного заповнення вхідної та вихідної книги, де державним нотаріусом було зроблено запис, а потім було закреслено та написано «помилковий запис державний нотаріус підпис ОСОБА_5 », некоректної поведінки не було, позивач порекомендувала ОСОБА_5 перечитати «Правила ведення нотаріального діловодства». Доказ - копію сторінки книги реєстраційної кореспонденції зі закресленням додано (т. 1 а.с. 26, 27,28,29,30). Відповідно до змісту подання від 27.06.2022, складеного за зверненням від 14.06.2022 вх. № 69990/06.1 діловода Першої дніпровської державної нотаріальної контори Олени Руденко, запропоновано на підставі ст.ст.147-149 КЗпП та п.5.1 Посадової інструкції завідувача Першою дніпровською державною нотаріальною конторою притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за не дотримання вимог п.п.5.1 Посадової інструкції завідувача Першою дніпровською державною нотаріальною конторою, внаслідок чого, не забезпечено дотримання у роботі загальних стандартів професійної етики нотаріуса, морально-етичних принципів при здійсненні нотаріальної діяльності та професійно-етичних правил поведінки у відносинах з колегами (т.1 а.с. 31-33). Відповідно до змісту подання від 27.06.2022, складеного за зверненням державного нотаріуса Першої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 від 15.06.2022 вх. № ДН-213-06 та зверненням від 14.06.2022 вх. № 69990/06.1 діловода Першої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 , запропоновано на підставі ст.ст.147-149 КЗпП України, ст.ст.5, 8 Закону України «Про нотаріат», п.5.1. Посадової інструкції завідувача Першою дніпровською державною нотаріальною конторою притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за не дотримання вимог п.п.2.1., 2.15., 2.26., 5.1. Посадової інструкції завідувача Першою дніпровською державною нотаріальною конторою, ст.30 КЗпП України, ст.8 Закону України «Про нотаріат», внаслідок чого не забезпечено належного виконання посадових завдань і обов`язків, не збережено в таємниці відомості, отримані під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нього заінтересованої особи. Також у поданні зазначено про системність таких порушень та їх зухвалість, яка виразилася в їх умисному вчиненні (т.1 а.с.34-38). 29.06.2022 на електронну пошту позивача надійшли листи від Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за вих. 10-73/1247 від 29.06.2022 та вих. № 10-73/1248 від 29.06.2022, у яких зазначено про необхідність надання начальнику Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Івану Легостаєву письмових пояснень в строк до 14:00 год. Позивачем 29.06.2022 в 14:45 було направлено пояснення за вих. № 897/01-16 від 29.06.2022, за змістом якого провина не визнана, зазначено про невідповідність викладених фактів дійсним обставинам (т.1 а.с. 39-40). Завідуючій Першої дніпровської державної нотаріальної контори Водолазській Н.В. 29.06.2022 о 16:02 год. на електронну пошту надійшов наказ начальника Південно-Східного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за № 2984-к від 29.06.2022 про застосування дисциплінарного стягнення. 30.06.2022 через електронну пошту листом позивача запросили з`явитися о 10:00 год. 30.06.2022 до Управління персоналу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (каб.509), для ознайомлення з наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) № 2993-к від 29.06.2022. О 12:15 год. 30.06.2022 позивач повідомила відповідача, що її госпіталізували до лікарні. Відповідно до наказу начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) №2984-к від 29.06.2022 до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Підставою зазначено не дотримання позивачем вимог п.5.1 Посадової інструкції завідувача Першої дніпровської державної нотаріальної контори, внаслідок чого не забезпечено дотримання у роботі професійно-етичних правил поведінки у відносинах з колегами (т.1 а.с. 42). Цього ж дня 29.06.2022 наказом начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) №2993-к до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з 30.06.2022 року за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, відповідно до п.1 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Підставою зазначені звернення працівників Першої дніпровської державної нотаріальної контори та доповідна записка заступника начальника управління - начальник Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Стасевського Л.С. (т.1 а.с. 48-51) Наказом №3017-к від 30.06.2022 року "З особового складу" дата звільнення позивача змінена на перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність (т.1 а.с. 53). Вважаючи накази відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з вимогами про їх скасування та стягнення на її користь моральної шкоди у розмірі 250 000грн.. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що оскільки робота державних нотаріусів/завідуючих у державних нотаріальних конторах законодавцем щодо оплати праці та пенсійного забезпечення прирівнюються до державних службовців, то в даному випадку при здійсненні щодо позивача дисциплінарного провадження, відповідач повинен керуватись Порядком № 1039, який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців, чого зроблено не було. Наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача відповідачем не виносилось, дисциплінарна комісія та її склад не формувались, повноваження та основні засади дисциплінарної комісії не визначались, а дисциплінарна справа не формувалась, що є порушенням процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Догана, як вид стягнення, не застосовна до порушень стандартів професійної етики нотаріуса, морально-етичних принципів при здійсненні нотаріальної діяльності та професійно-етичних правил поведінки у відносинах з колегами. Доводи суб`єкта владних повноважень про порушення позивачем Правил професійної етики, провокування конфліктів на робочому місці з колегами, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Судом не встановлено у оскаржуваному наказі № 2993-к від 29.06.2022 будь-яких посилань на факти чи події (підтверджених, конкретних, задокументованих), з яких би вбачалось що позивачем порушено таємницю відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до неї заінтересованої особи. При вирішенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд врахував психологічне напруження та стан емоційної виснаженості позивача від втрати матері незадовго до подій предмету спору. Те, що позивач є єдиною годувальницею в сім`ї, а її донька має важку, виснажуючу хворобу, що потребує тривалого та дороговартісного лікування. Враховано судом характер та обсяг фізичних, душевних, психологічних страждань позивача, яка тривалий час лікувалась, а також тяжкості вимушених змін у її житті. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої та зазначає про помилкове застосування судом до спірних правовідносин норм права, що регулюють порядок проходження державної служби та Правил професійної етики нотаріусів України в частині визначеного цими правилами порядку застосування дисциплінарного стягнення за порушення таких Правил. Так, відповідно до п. 1 Порядку здійснення дисциплінарних проваджень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039, на який посилався суд першої інстанції, цей Порядок визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців. Проте, позивач не є державним службовцем в розумінні Закону України «Про державну службу», тому до спірних правовідносин не застосовні норми законодавства, що регулює порядок проходження державної служби та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців. Щодо посилань суду на недотримання відповідачем процедури розгляду скарг за порушення Правил професійної етики нотаріусів України, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2021 № 2039/5. Порядок застосування заходів стягнення за порушення Правил професійної етики нотаріусів України розроблено відповідно до розділу ХІХ Правил професійної етики нотаріусів України, затверджених наказом Міністерства юстиції України №2039 від 07 червня 2021 року (далі - Правила) і встановлює процедуру застосування заходів стягнення до нотаріусів за порушення Правил або їх невиконання. Порядок затверджується Радою Нотаріальної палати України (далі-НПУ) і може бути змінений або скасований Радою НПУ(далі- Рада НПУ). Відповідно до п.2 Порядку, прийняття рішення про застосування заходів стягнення до нотаріусів за порушення Правил або їх невиконання здійснюється Комісією НПУ з питань професійної етики нотаріусів (далі- Комісія). Цей Порядок визначає види стягнень, що можуть бути застосовані Комісією НПУ за наслідками розгляду скарг на дії чи вчинки нотаріуса з питань недотримання останнім Правил професійної етики нотаріусів України. В спірному випадку на дії позивача не надходили скарги до Комісії Нотаріальної палати України, цих фактів судом з матеріалів справи не встановлено. А отже, суд першої інстанції помилково застосував до спірних відносин даний акт. Фактично, спір виник з приводу застосування роботодавцем до працівника дисциплінарних стягнень на підставі вимог Кодексу законів про працю України. Колегія суддів, з урахуванням встановлених обставин у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, проте з інших підстав, ніж зазначив у рішенні суд першої інстанції. Відповідно до статті 2-1 Закону України «Про нотаріат»: державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов`язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів. Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про нотаріат» : нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». За змістом ст.17 Закону України «Про нотаріат», державні нотаріальні контори створюються і ліквідуються Міністерством юстиції України. Штати державних нотаріальних контор затверджуються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі в межах встановленої для державних нотаріальних контор штатної чисельності і фонду заробітної плати. Державна нотаріальна контора є юридичною особою, яка створюється та реєструється у встановленому законом порядку. Очолює державну нотаріальну контору завідуючий, який призначається із числа осіб, які мають свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Призначення на посаду державного нотаріуса і завідуючого державною нотаріальною конторою та звільнення з посади провадиться Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про нотаріат», Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів. Порядок проведення перевірки, передбаченої частиною першою цієї статті, затверджується Міністерством юстиції України. Відповідно до п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.6, 2.7, 2.13, 2.15, 2.20 Посадової інструкції завідувача Першою дніпровською нотаріальною контрою, затвердженою в.о. начальника Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 07.02.2020р (т.1 а.с. 141-144), завідувач Першою дніпровською нотаріальною конторою здійснює керівництво державною нотаріальною конторою, організовує її роботу, розподіляє обов`язки між працівниками, очолює та контролює їх роботу, забезпечує виконання покладених на державну нотаріальну контору завдань і здійснення нею своїх повноважень. Завідувач державною нотаріальною контрою призначається на посаду та звільняється з посади начальником Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) за поданням заступника начальника Управління нотаріату- начальника відділу з питань нотаріату Управління юстиції, погодженим із начальником Управління нотаріату. Завідувач є відповідальним за організацію діловодства та архіву, вчиняє нотаріальні дії, зберігає в таємниці відомості, отримані під час вчинення нотаріальної дії або звернення особи, відомості про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки. Організовує та контролює роботу контори з Державними реєстрами в межах компетенції, організовує та контролює зберігання, витрачання та облік спеціальних бланків нотаріальних документів. Пунктом 1 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014р. №357/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2014р. за № 298/25075 (далі - Порядок №357/5) передбачено, що цей Порядок визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України (далі - Міністерство юстиції), Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління юстиції) перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. Абзац четвертий пункту 2 Порядку №357/5: позапланова перевірка - не запланована Міністерством юстиції, головним управлінням юстиції комплексна, цільова або контрольна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства, а також перевірка за зверненнями фізичних і юридичних осіб. Пункт 14 Порядку №357/5: перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса. Пункт 33 Порядку №357/5: за наслідками перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п`яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями. Загальна оцінка роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса визначається як добре , задовільно , незадовільно. Довідка готується згідно з перевіреними достовірними фактами, що свідчать про наявність недоліків, помилок і порушень, з посиланням на норми законодавства. За змістом довідка повинна бути вичерпною та конкретною. Пункт 38 Порядку №357/5: один примірник довідки за результатами перевірки подається начальнику головного управління юстиції, який приймає рішення про способи реалізації висновків та пропозицій за результатами комплексної, цільової, контрольної перевірки, а другий примірник отримують завідувач державної нотаріальної контори, завідувач державного нотаріального архіву, приватний нотаріус, діяльність яких перевірялась. Пункт 39 Порядку №357/5: за результатами перевірки державної нотаріальної контори, на підставі висновків комісії Міністерство юстиції, Головне управління юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок. Копія наказу направляється до виконання державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіву, приватному нотаріусу для врахування пропозицій комісії впродовж п`яти робочих днів з дня ознайомлення з довідкою про результати проведеної перевірки та долучається до відповідного наряду державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, а також до реєстраційної справи приватного нотаріуса. Пункт 41 Порядку №357/5: строк, який надається державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіву, приватному нотаріусу для усунення виявлених під час перевірки порушень та помилок, визначається у кожному випадку окремо, але не більше одного місяця з дня отримання наказу. Після закінчення строку, установленого для усунення порушень та помилок, завідувач державної нотаріальної контори, завідувач державного нотаріального архіву, приватний нотаріус, діяльність яких перевірялась, зобов`язані письмово повідомити про заходи, які були вжиті ними для усунення цих порушень і помилок, та надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо. Пункт 43 Порядку №357/5: якщо порушення, виявлені під час проведеної перевірки, не усунуті у наданий для цього строк чи не можуть бути усунуті або якщо державною нотаріальною конторою, державним нотаріальним архівом, державним чи приватним нотаріусом ігноруються висновки за результатами перевірки чи не виконуються рішення, прийняті за її наслідками, Міністерство юстиції, Головне управління юстиції приймають рішення про застосування до цих осіб заходів реагування, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст. 140 Кодексу законів про працю України, трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу. Стаття 147 Кодексу законів про працю України передбачає, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Згідно ст. 149 Кодексу законів про працю України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Оскільки позивач ОСОБА_1 була притягнута до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог посадової інструкції, недотримання у роботі професійно-етичних правил поведінки у відносинах з колегами, неналежне виконання посадових обов`язків, не збереження в таємниці відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальних дій (підстави зазначено в оскаржених наказах), до спірних правовідносин підлягають застосуванню законодавчі приписи ст.18 Закону України «Про нотаріат» та Порядку №357/5, який, зокрема, визначає механізм здійснення головними управліннями юстиції в областях перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, дотримання державними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. При цьому, перевірка за зверненнями осіб (доповідна діловода ОСОБА_7 , звернення державного нотаріуса Першої дніпровської нотаріальної контори) є різновидом позапланової перевірки, під час якої мала бути перевірена робота державної нотаріальної контори та її завідуючої у межах предмета звернення. За результатами перевірки державної нотаріальної контори, на підставі висновків комісії Головне управління юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок. І лише, якщо порушення, виявлені під час проведеної перевірки, не усунуті у наданий для цього строк чи не можуть бути усунуті або якщо державною нотаріальною конторою, державним нотаріусом ігноруються висновки за результатами перевірки чи не виконуються рішення, прийняті за її наслідками, начальник Головного управління юстиції приймає рішення про застосування до цих осіб заходів реагування, передбачених чинним законодавством. Відповідач не надав суду доказів, що за зверненнями діловода ОСОБА_7 , державного нотаріуса Житарь С.А. була призначена та проведена перевірка фактів, викладених вказаними особами стосовно допущення позивачем порушень вимог Закону України «Про нотаріат» та вимог посадової інструкції, а за результатами перевірки складалась відповідна довідка, а позивачу була надана можливість викласти свої заперечення або пояснення щодо висновків комісії. Також не було встановлено того, що відносно позивача приймався наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень і помилок та за наслідками проведення перевірки ОСОБА_1 ігноруються висновки за результатами перевірки чи не виконуються рішення, прийняті за її наслідками, а тому у відповідача не було підстав для застосування заходів реагування, передбачених чинним законодавством. Наведене відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 31.07.2018року у справі №815/2176/17. В спірному випадку відповідач обмежився лише фактами, що наведені у зверненнях діловода ОСОБА_7 , державного нотаріуса Житарь С.А., без їх перевірки та фіксування доказами, що підтверджують встановлені та виявлені порушення, за які потім застосовано спірними наказами до позивача дисциплінарні стягнення. При цьому, як свідчать матеріали справи, обидва подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності затверджені та підписані 27.06.2022року (т.1 а.с. 31-33, 34-38), тобто ще навіть до витребування та отримання пояснень від позивача ОСОБА_1 , оскільки такі пояснення витребувані 28.06.2022 (т.1 а.с. 23,24) та надані останньою 28.06.2022 та 29.06.2022 (т.1 а.с. 26,27, 29) . При цьому, суд звертає увагу, що позивач у своїх поясненнях також зазначала про існування певного конфлікту з підлеглою ОСОБА_8 та нотаріусом Житарь С.О. у зв`язку з недотриманням ними своїх посадових обов`язків та інструкцій. Наведені у поясненнях ОСОБА_1 факти також мали бути перевірені під час проведення перевірки організації роботи державної нотаріальної контори. Суд першої інстанції, аналізуючи спірні відносини, безпідставно вдався до оцінки порушень з боку позивача вимог Закону України «Про нотаріат» та їх спростування, оскільки наявність таких належним чином не зафіксована в акті перевірки уповноваженими органом, як це передбачено нормами діючого законодавства, а отже оцінка суду є передчасною. На думку колегії суддів підставами для скасування оскаржених позивачем наказів відповідача є саме не дотримання останнім процедури, що мала передувати притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності. З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оскаржених наказів про застосування до неї дисциплінарних стягнень у вигляді догани та звільнення підлягають задоволенню. Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. Колегія суддів звертає увагу, що суд, задовольняючи частково позовні вимоги позивача в цій частині, виходив із складних сімейних обставин, що склалися у позивача (смерть матері, хвороба доньки, приниження позивача), проте не встановив зв`язок таких обставин чи подій з діями відповідача у спірних правовідносинах. Стаття 56 Конституції України визначає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 Цивільного кодексу України). За приписами пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Разом з тим, позивач має довести факт заподіяння йому моральної шкоди. Обов`язок доказування в адміністративному процесі, в тому числі, встановлений статтею 78 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 12.11.2019 року по справі № 818/1430/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України. Порушення прав людини чи погане поводження з нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. Колегія суддів, проаналізувавши обставини справи, докази, що надавалися сторонами, приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на її користь за рахунок відповідача моральну шкоду у розмірі 250 000грн. задоволенню не підлягають. Позивач взагалі не наводить обґрунтувань визначеного нею у позові розміру, заявленого до відшкодування. Судом не встановлено і позивач не надала суду доказів понесення нею приниження, страждань чи втрати життєвих зв`язків, пов`язаних із діями чи рішеннями відповідача. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що одна з вимог позивача, а саме щодо скасування наказу за №2984-к від 29.06.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » не підлягала розгляду в порядку КАС України, оскільки дисциплінарне стягнення застосоване за проступок, не пов`язаний з реалізацією функцій та завдань публічної служби, а позивач не є державним службовцем. Так, як зазначено вище, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про нотаріат» , нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до п.2 ч.1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Відповідно до п.17 ч.1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна ( невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади, органах місцевого самоврядування. З урахуванням специфіки діяльності нотаріуса, уповноваження його на вчинення певних дій державою, виконання функцій, покладених на нього державою, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку спір, що виник між сторонами у справі, підпадає під ознаки спору з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів. Відхиляє колегія суддів і доводи скаржника стосовно розгляду справи неналежним складом суду, оскільки, як вважав відповідач, головуючий суддя мав заявити самовідвід у зв`язку з висловленою йому недовірою. Підстави для самовідводу судді, передбачені в ст.36 КАС України. Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Доводи, викладені відповідачем в скарзі фактично зводяться до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді, що не може слугувати підставою для відводу. Заявлений відвід судді було вирішено у відповідності до вимог ст. 40 КАС України. Переконливих доказів існування підстав для відводу (самовідводу) судді відповідач у скарзі не наводить. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати у зв`язку з невірним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального права, та ухвалити нове рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог позивача. Керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.317, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року у справі №160/9748/22- скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) №2984-к від 29.06.2022 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ". Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) №2993-к від 29.06.2022 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ", дата звільнення у якому змінена наказом №3017-к від 30.06.2022 року "З особового складу". В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (код ЄДРПОУ 43314918) на користь ОСОБА_1 ( рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992 грн. 40коп. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України. Вступну та резолютивну частину постанови проголошено 18.05.2023року. Повний текст постанови виготовлено 26.05.2023р.. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак