LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/16936/21

від 20.04.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 160/16936/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023, ухваленою суддею Турлаковою Н.В., за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и В: У грудні 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій заявниця просила замінити стягувача у виконавчих листах з виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 160/16936/21 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.20232 року заяву ОСОБА_1 повернуто зявнику без розгляду. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу в якій, зазначила, що виконання судових рішень у судових справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями б, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Отже, заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу - як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Відповідно до положень ч. 1 ст. 52, ч. 1 ст. 379 КАС України необхідною передумовою для заміни сторони у справі або сторони виконавчого провадження є існування правонаступництва між позивачем, як учасником суспільних відносин та зацікавленою особою, унаслідок якого належні першому права набуваються останнім Дослідивши обставини по справі, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Згідно з ч. 4 ст. 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Разом з тим, частиною 1 ст.1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відповідно до ч.1 ст.1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Тобто, правонаступником фізичної особи є його спадкоємець, до якого перейшли права та обов`язки (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця). Відповідно до ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім`ї. У постанові Верховного Суду від 30.01.2020р. у справі №200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022р. у справі №200/12094/18, такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім`ї. Статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначений перелік осіб, які мають право на отримання таких сум пенсій, які залишилися недоодержаними у зв`язку зі смертю пенсіонера. Так, ОСОБА_1 , як дружина позивача, відповідно до цієї норми закону має право на отримання тих сум пенсій, які залишилися недоодержаними у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 . Як вбачається з матеріалів справи, відсутня інформація про те, що нараховані на виконання судового рішення суми недоотриманої пенсії були виплачені за життя померлому пенсіонеру. При цьому, пенсійним органом як в межах адміністративного провадження в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі вказана обставина не оспорювалась, тобто, відповідач не заперечує про наявність нарахованих, проте невиплачених за життя ОСОБА_2 , сум пенсії. З вказаного слідує, що відповідно до ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю її чоловіка виникло право на отримання нарахованих Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021р. у справі №160/16936/21 сум пенсії, які залишились невиплаченими на день смерті ОСОБА_2 . Водночас, колегія суддів зазначає, що таке право не дає підстав для здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021р. у справі №160/16936/21, оскільки вказане судове рішення містить зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії саме ОСОБА_2 . Таке рішення суду породжує правовідносини, які тривають в часі до того моменту, допоки у позивача залишається право на отримання пенсії на підстав Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому, смерть пенсіонера є тією обставиною, яка припиняє його право на отримання пенсії. Отже, вказані вимоги зобов`язального характеру нерозривно пов`язані з особою стягувача і не допускають правонаступництва, а тому у суду відсутня можливість замінити сторону виконавчого провадження лише в частині вимог виконавчого листа та/або виконавчого провадження, що стосуються зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію. За таких обставин, заміна сторони в виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника, оскільки дане питання повинно вирішуватися в окремому позовному провадженні. Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова суддя О.М. Лукманова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»