Постанова 4850 № 200/9647/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2023 року справа №200/9647/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., за участі секретаря судового засідання Передерія Є.О., представника позивача Краснопьорової О.С., представника відповідача Захарченка В.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі № 200/9647/21 (головуючий І інстанції Бабіч .І.) за позовом приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків-відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ та пені, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь позивача заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 1 267 964,00 гривень та пеню нараховану на суму заборгованості в розмірі 1 261 728,42 гривень. В обгрунтування позову зазначив, що за наслідком камеральної перевірки правомірності відшкодування зазначених сум податку на додану вартість контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ, яке позивачем оскаржено в судовому порядку та скасовано судом. Проте, до теперішнього часу сума бюджетного відшкодування не перерахована на розрахунковий рахунок позивача, тому підлягає стягненню разом із нарахованою сумою пені. Також просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строки звернення до суду, оскільки дізнався про порушення своїх прав у 2021 році, а правопорушення щодо невідшкодування ПДВ носить триваючий характер. У червні 2021 року звернувся до відповідачів з заявою, в якій просив відповідачів відобразити в Реєстрі заяв про повернення бюджетного відшкодування про узгоджену суму бюджетного відшкодування за лютий 2015 року та здійснити відшкодування на поточний банківський рахунок ПрАТ «Металургійний комбінат "Азовсталь у порядку та строки, передбачені ПК України, однак відповідей не отримав. Проте, в липні 2021 року отримав листи, які свідчать про протиправну бездіяльність відповідачів. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України, через Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 1 267 964 гривні та пеню, нараховану на суму заборгованості у розмірі 535 457,35 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат по справі. Не погодившись з рішенням, відповідач -Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Суд першої інстанції безпідставно визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду з вимогами про стягнення бюджетної заборгованості та поновив позивачу цей строк. Рішення у справі № 805/2020/15-а, яким скасовано податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, набрало чинності 18 серпня 2015 року, а 02 січня 2017 року є днем, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав в зв`язку з не створенням Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та не внесенням до Реєстру його заяви про повернення узгодженої суми бюджетного відшкодування ДПВ. Отже, строк звернення до суду з цим позовом сплинув 02 січня 2020 року, проте з позовом до суду позивач звернувся тільки 28 липня 2021 року, через півтора року після спливу строку звернення до суду. Нарахування пені позивачем згідно наведеного в позові розрахунку не включає в себе день погашення заборгованості з ПДВ, тому таке нарахування пені є передчасним та не відповідає вимогам п. 200.23 ст. 200 ПК України, оскільки основними умовами нарахування пені є момент її виникнення, період дії пені, включаючи день погашення такої заборгованості. Позивачем та відповідачем ГУ ДКС України у Дніпропетровській області рішення суду першої інстанції не оскаржується. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав рішення першої інстанції законним та обґрунтованим. Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2021 в задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків-відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про залишення позову без розгляду відмовлено. Заяву позивача про визнання поважними причин пропуску строку для звернення до суду з даним позовом та поновлення пропущеного строку задоволено та визнано поважними причини пропуску строку звернення ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" з цим позовом до суду та поновлено його. Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (ЄДРПОУ 00191158, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, б. 1) зареєстровано в якості юридичної особи 29.04.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, видами діяльності за КВЕД-2010 є виробництво чавуна, сталі та феросплавів; виробництво коксу та коксопродуктів; лиття сталі та інше; перебуває на обліку, як платник податків на додану вартість в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку. На підставі п. 200.7 ст. 200 ПК України позивач надав до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України - Центральний офіс з обслуговування великих платників податкову декларацію за лютий 2015 року № 9044011455 від 19.03.2015, у якій зроблений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 1280339 гривень. 09.04.2015 по вищевказаній декларації контролюючим органом проведена камеральна перевірка даних позивача задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, за результатами якої складений Акт камеральної перевірки від 09.04.2015 № 121/28-03-40/00191158 (а.с.28-32, том 1). За наслідками перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 05 травня 2015 року №0000284200/2402/10/28-03-42, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1280339 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 640169,50 грн (а.с.26, том 1). Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі № 805/2020/15-а, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 05 травня 2015 року № 0000284200/2402/10/28-03-42 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1280399,00 грн. та нарахування штрафних(фінансових) санкцій у сумі 640169,50 гривень (а.с.36-37, том 1) Постановою Верховного Суду від 07 серпня 2018 року залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі № 805/2020/15-а. Судове рішення про скасування податкового повідомлення - рішення від 05 травня 2015 року № 0000284200/2402/10/28-03-42 набрало законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскільки судове рішення прийнято за наслідками письмового провадження, - 27.08.2015. Отже, сума бюджетного відшкодування з ПДВ до декларації за лютий 2015 року є узгодженою з 27 серпня 2015 року. За приписами ст. 200.15 ст. 200 ПК України в редакції, чинній на час набрання судовим рішенням законної сили, податковий орган був зобов`язаний протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Проте, у визначений податковим законодавством строк податковий орган не подав такий висновок до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. В зв`язку із змінами до Податкового кодексу України, внесеними Законом України від 21.12.2016 № 1797-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення Інвестиційного клімату в Україні», з 01.01.2017 змінився порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідно надання податковим органом висновку органу державної казначейської служби скасовано. Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету. 16.06.2021 позивач звернувся із заявою № 02.03/2361 до відповідачів з проханням відобразити в Реєстрі заяв про повернення бюджетного відшкодування про узгоджену суму бюджетного відшкодування та здійснити відшкодування (а.с.38-40, том 1) У відповіді № 337816/32-00-51-01 від 05.07.2021 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків зазначило, що на сьогодні жодним нормативно-правовим актом не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру (а.с.40, том 1) 20.07.2021 на адресу ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» надійшла відповідь ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області за № 05-06-06/1947 від 12.07.2021, у якій зазначено, що при надходженні від Державної казначейської служби України електронних повідомлень у вигляді платіжних доручень щодо відшкодування податку на додану вартість ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області забезпечить перерахування коштів податку на додану вартість у визначені законодавством строки (а.с.41, том 1) На час розгляду справи судом першої інстанції позивачем не відшкодовано суми бюджетного відшкодування з ПДВ за декларацією за лютий 2015 року, суми бюджетного відшкодування не відображені податковим органом в жодному реєстрі, які ведуться чи велись за Порядками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 та від 22.02.2016 № 68, - в Тимчасовому реєстрі, в єдиному Реєстрі заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість узгоджених судом них сум відшкодування. Вважаючи таку бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми бюджетного відшкодування з ДПВ та пені за порушення строків його виплати. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що наявна протиправна бездіяльність контролюючого органу щодо не повернення заявлених позивачем у декларації з ПДВ за лютий 2015 року сум бюджетного відшкодування, у позивача наявне право на бюджетне відшкодування, яке встановлено судовим рішенням, а також на стягнення пені, нарахованої на суму відповідної заборгованості, що передбачено пунктом 200.23 статті 200 ПК України. Оцінка суду. При зверненні платника податків до суду в першу чергу судом мають бути перевірені строки звернення до суду з відповідними позовними вимогами. Таким висновок викладений в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року в справі № 360/2526/20 з аналогічним предметом позову: про стягнення пені за час затримки відшкодування ПДВ. Надаючи оцінку доводам апелянта про порушення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд враховує, що спеціальним нормативно-правовим актом, який визначав цей строк, за дійсними на час звернення позивача до суду з цим позовом правовими позиціями Верховного Суду, був Податковий Кодекс України, який також встановлює окремі правила та положення для регулювання порядку здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній станом на час узгодження заборгованості бюджету), бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Законом № 1797-VІІІ у підпункті 14.1.18 слова і цифру "у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу" було виключено. Пунктом 200.12 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній до 1 січня 2017 року) визначено, що контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Як передбачено положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Аналіз вищезазначених положень Податкового Кодексу України свідчить, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня. Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Зазначене зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми. Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року визнано неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом. Запропоновано Приватному акціонерному товариству "Металургійний комбінат "Азовсталь" надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на інші поважні причини пропуску такого строку із наданням відповідних доказів. 18 травня 2023 року представником позивача подано ще одне клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом. Вирішуючи його обґрунтованість, колегія суддів зазначає наступне. Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду слід врахувати практику Верховного Суду з цього питання, який тривалий час виходив з того, що в силу положень пункту 102.4 статті 102 ПК України контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу. Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податкового боргу та пені на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення заборгованості з бюджету та пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків. Палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла аналогічного правового висновку та у постанові від 14 березня 2019 року (справа № 822/553/17) вказала, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів. Відтак, і вимоги щодо стягнення заборгованості з бюджету, і вимоги щодо стягнення пені, нарахованої на весь час невиконання суб`єктом владних повноважень встановленого законом обов`язку можуть бути пред`явлені у межах 1095-денного строку, після спливу якого правовідносини стають стабільними. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника (абзац другий пункту 200.15 статті 200 ПК України). Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2019 року (справа № 826/7380/15) дійшла правового висновку, що за відсутності належного правого механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного прав є стягнення з Державного бюджету України через відповідне ГУ ДКС України на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості. Водночас, на переконання колегії суддів, праву платника податків на отримання відповідних сум бюджетного відшкодування та пені кореспондує обов`язок останнього із своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у разі їх порушення контролюючим органом та наміру їх захистити. Право на звернення до суду не може бути реалізованим у будь-який невизначений час після його виникнення. Законом встановлено строк давності, за збігом якого вимоги щодо суми податкового зобов`язання як не сплаченої, так і надміру сплаченої чи такої, що підлягає відшкодуванню, у податковому правовідношенні припиняються. Аналогічний підхід до застосування положень статті 102 ПК України в частині встановлення темпоральних меж права платника ПДВ на повернення бюджетного відшкодування викладено і в постанові Верховного Суду від 3 грудня 2020 року (справа № 1340/4394/18). Зміна правового регулювання механізму бюджетного відшкодування ПДВ шляхом запровадження ведення Реєстру та Тимчасового реєстру, на переконання колегії суддів, не може вважатись ні підставою для зупинення перебігу строків давності для вимоги про стягнення, ні початком для відліку строку, встановленого статтею 102 ПК України. Впродовж розгляду справи позивач, окрім доводів про зміну законодавства з повернення бюджетного відшкодування з ПДВ, не навів жодних поважних причин, які перешкоджали йому звернутись до суду з позовом. При цьому колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 9 жовтня 2018 року (справа № 817/1828/17), відповідно до якого бюджетне відшкодування за відповідними заявами до 1 квітня 2017 року мало б здійснюватись у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України. Посилання на правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 2 жовтня 2018 року (справа № 820/1749/18), є безпідставними, оскільки у наведених судових рішеннях Суд вирішив питання щодо застосування положень статті 99 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) щодо вимог про стягнення пені, нарахованої на суму невідшкодованої бюджетної заборгованості. У цих справах Верховний Суд дійшов висновку, що правопорушення щодо невідшкодування сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість має триваючий характер саме в контексті можливості вирішення позовної вимоги про стягнення пені на таку суму заборгованості після спливу шестимісячного строку від дати її виникнення. Поряд з цим у цих же справах Суд вказав, що вимоги про стягнення пені можуть бути заявлені в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.02.2021 у справі № 280/4452/18. Апеляційний суд не може взяти до уваги постанову Верховного Суду від 26 січня 2023 року в справі № 200/9654/21, з наступних підстав. Суд касаційної інстанції в ній дійшов висновку, що «незвернення до суду протягом певного часу не призводить до втрати права на відшкодування таких сум, з огляду на відсутність законодавчо встановленого строку, з настанням якого держава може вважатися вільною від виконання такого обов`язку. Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій установлено, що непроведення таких виплат відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, а всі компоненти такого невиконання перебували у сфері відання й відповідальності держави, що указує на триваючу протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, колегія суддів уважає передчасним висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду. Слід ураховувати також, що відшкодування ПДВ способом стягнення також можливе без обмеження строком, визначеним частиною другою статті 122 КАС України, якщо реалізації прав платника перешкоджали обставини, пов`язані, зокрема, з триваючим невиконанням контролюючим органом покладених на нього функцій, чи іншою неможливістю отримати суму бюджетного відшкодування попри своєчасно вжиті платником для цього заходи. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2021 у справі № 640/25381/19 з тотожними правовідносинами, в яких бюджетне відшкодування набуло статусу узгодженого у 2014 році, а позов платника податку про стягнення бюджетного відшкодування поданий у 2019 році.». Однак, такі висновки Касаційного адміністративного суду суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду, тому не можуть бути застосовані апеляційним судом в цій справі, як і аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.08.2021 у справі № 640/25381/19 з тотожними правовідносинами. Так, в постанові від 19 січня 2023 року в справі № 140/1770/19 Велика Палата Верховного Суду визнала помилковими висновки судів попередніх інстанцій про триваючий характер порушення прав позивача та про відсутність механізму отримання зазначеного відшкодування за наслідками відображення відомостей щодо позивача в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (починаючи з пункту 81 постанови), а також дійшла висновку про те, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (пункт 102). Окремо в пункті 106 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів слід враховувати наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої Велика Палата Верховного Суду відступила в цій справі. Аналогічний висновок викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2023 року в справі № 803/1149/18, а також у постанові Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі № 360/4040/21. Також є неприйнятними посилання позивача на постанови Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16 та від 17.09.2020 № 540/1537/19, в яких зазначається про незастосування строків звернення до суду з огляду на триваючий характер правопорушення з боку державного органу. Право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування. Відповідно до абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 ПК при зверненні платника податків до суду щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання законної сили рішенням суду. Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 254 КАС (в редакції, чинній до 15.12.2017) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Суми бюджетного відшкодування, щодо повернення яких позивач заявив позовні вимоги, набули статусу узгоджених через п`ять днів після направлення копії ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі № 805/2020/15-а сторонам (судове рішення прийнято за наслідками письмового провадження), - 27.08.2015. Початком перебігу строку звернення до суду з вимогою про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ є набуття статусу бюджетної заборгованості невідшкодованих сум ПДВ, тобто наступний день, який слідує за датою закінчення строку, визначеного п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, та з якого фактично і розпочинається нарахування такої пені. Відповідно до пунктів 200.13 та 200.15 статті 200 ПК України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. Як зазначено вище, відповідач всупереч зазначених приписів ПК України не подав до органів Державного казначейства висновку після набрання законної сили ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі № 805/2020/15-а. Як зазначає податковий орган ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі № 805/2020/15-а він отримав 31.08.2015. 07 серпня 2018 року Верховним Судом прийнято постанову у справі № 805/2020/15-а, відтак, до вказаної дати контролюючий орган отримав копію ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року, тому станом на 27.08.2015 сума 1 267 964,00 вже набула статусу бюджетної заборгованості і контролюючий орган повинен був подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням цієї суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню не пізніше 07.09.2015, а орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у свою чергу, не пізніше 14.09.2015 здійснити бюджетне відшкодування, що не було здійснено відповідачами. При цьому наявність касаційного провадження не змінює дати, з якої позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав. У зв`язку з цим є неприйнятними доводи позивача про початок перебігу строку звернення до суду з моменту завершення процедури судового оскарження ПР, на думку позивача, 07.08.2018, у справі № 805/2020/15-а, та наступні посилання позивача, що випливають з цього - про запровадження карантину з березня 2020 року та відповідне продовження строку звернення до суду. Відтак, посилання позивача на те, що він дізнався про порушення своїх прав у 2021 року не заслуговують на увагу. Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення бюджетного відшкодування та пені 28 липня 2021 року тобто, як з пропуском шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України, так і за межами 1095 днів, - строку звернення до суду, який було визначено сталою судовою практикою до 2020 року, наведеною вище. З урахуванням цього не можуть бути визнані поважними причини пропуску строку звернення до суду з посиланням на те, що зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах. При цьому доводи про незастосування строку звернення до суду з мотивів «триваючого правопорушення», з чим погодився місцевий суд, є необґрунтованими, про що зазначено вище в цій постанові апеляційного суду, в тому числі, з урахуванням практики Верховного Суду, що підлягає застосуванню до спірних тотожних правовідносин. Необхідність застосування строків звернення до суду з подібними позовами викладена в численних рішеннях Верховного Суду, зокрема, наведених вище в цій постанові, в тому числі, палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.03.2019 (справа № 822/553/17), при цьому час ухвалення постанов з таким змістом є більш пізнім, ніж судові рішення, на які послався суд першої інстанції (наприклад, постанови від 22 грудня 2021 року в справі № 360/2526/20, від 30 листопада 2021 року в справі № 280/2868/20, від 3 листопада 2021 року у справі № 0340/1409/18). Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 640/14864/16-а (щодо триваючого характеру правопорушення) не заслуговують на увагу, оскільки постановою від 31 березня 2021 року в справі № 240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, в тому числі, і в цій постанові (п.43). Посилання позивача на фінансові результати діяльності підприємства також не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на можливість звернення до суду. Приписами частини першої статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду із цими позовними вимогами та належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено, колегія суддів вказує на відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду. Отже, підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, визнаються апеляційним судом неповажними. На підставі частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Оскільки позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду із цим позовом, наведені причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, є неповажними, позивачем не наведено та не надано належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог статті 123 КАС України. Згідно частини першої статті 319 КАС України судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238,240 цього Кодексу. Положеннями пункту 8 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню. Керуючись статтями 240, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом. Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі № 200/9647/21 - задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі № 200/9647/21 - скасувати. Позовну заяву приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків-відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ та пені - залишити без розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 29 травня 2023 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 29 травня 2023 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв