LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824756/4688/19

від 19.04.2023 ·

справа № 756/4688/19 головуючий у суді І інстанції Луценко О.М. провадження № 22-ц/824/131/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 19 квітня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.С., за участі секретаря судового засідання: Сердюк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Святошинський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у місті Києві, про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу батька дитини з актового запису про її народження, - в с т а н о в и в : У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києваз указаним позовом до ОСОБА_2 , у якому просив суд виключити запис про те, що ОСОБА_1 є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження № 1370 від 13 травня 2007 року, який зроблений відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у червні 2006 року ОСОБА_1 познайомився з ОСОБА_4 , деякий час сторони зустрічалися, однак потім відповідач поїхала до своєї матері до російської федерації. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина - ОСОБА_3 , про що зроблений відповідний актовий запис № 1370 від 31 травня 2007 року. Під час зустрічей з позивачем, ОСОБА_4 перебувала у відносинах з іншим чоловіком, який імовірно і є біологічним батьком дитини, проте його зазначено батьком дитини у свідоцтві про народження. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано жодного доказу відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року та зобов`язати Святошинський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити відомості про ОСОБА_1 як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про її народження № 1370 від 13 травня 2007 року, зареєстрованого відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що обставини, на які посилається позивач як на підставу позову, можуть бути встановлені лише за допомогою використання спеціальних знань, тому у справі була призначена судово-генетична експертиза. Судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що відповідач ухилилася від проведення судово-генетичної експертизи, тобто проявила активний супротив щодо своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного установлення усіх обставин справи. Відповідач та третя особа, повідомлена належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили. Третя особа направила до апеляційного суду клопотання про розгляд справи без представника відділу за наявними у справі матеріалами. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 грудня 2020 року визначено склад колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: суддя-доповідач Мараєва Н.Є., судді Заришняк Г.М., Рубан С.М. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 липня 2021 року у зв`язку з припиненням повноважень судді Мараєвої Н.Є. визначено склад колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: суддя-доповідач Рубан С.М., судді Заришняк Г.М., Кулікова С.В. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 лютого 2023 року у зв`язку з припиненням повноважень судді Рубан С.М. визначено склад колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: суддя-доповідач Мостова Г.І., судді Лапчевська О.Ф., Березовенко Р.В. Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якої зазначені: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві складено актовий запис № 1370 від 13 травня 2007 року (а.с. 6). Відповідно до листа Святошинського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) від 11 червня 2019 року в актовому записі про народження ОСОБА_3 № 1370 від 13 травня 2007 року є відмітка про позбавлення батька батьківських прав на підставі рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 листопада 2010 року у справі № 2/7371/10 (а.с. 16). Згідно зі статтею 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною (пункт 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»). Колегія апеляційного суду враховує, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи - один із доказів, які суд повинен оцінювати разом з іншими доказами, і є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05). Відповідно до пункту 2.5. Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 26 липня 1995 року за № 252/788, експертизи спірного батьківства проводяться з метою встановлення можливості чи неможливості походження дитини від передбачених осіб на підставі законів наслідування властивостей людського організму методом геномної дактилоскопії, або шляхом дослідження групового поліморфізму антигенів, білків, ферментів тощо. Експертиза спірного батьківства проводиться в такій послідовності: а) ознайомлення з наданими документами; б) збір анамнезу (перенесені захворювання, трансфузії крові тощо); в) відбір крові і слини; г) аналіз крові, а при необхідності і слини; д) складання підсумку. Забір крові і слини в осіб, які проходять у справі, здійснюється тільки при одночасному їх прибутті до відділення. Відповідно до пункту 3.3.1. вказаних Правил у експертизах спірного батьківства залишок зразків біологічного матеріалу знищується у відділенні одразу після закінчення експертизи. Як вбачається з матеріалів, всього у справі як судом першої так і судом апеляційної інстанції було призначено 4 судово-генетичних експертизи, оплату вартості проведення яких покладено на позивача ОСОБА_1 . Разом з тим, судово-генетична експертиза у справі проведена не була. Відповідно до частини 1 статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Колегія апеляційного суду вважає, що умовою для визнання факту, для з`ясування якого призначалася судово-генетична експертиза, є встановлення судом того, що учасник справи відповідач ОСОБА_2 - ухилялася від участі в експертизі, яку неможливо провести без її участі та участі неповнолітньої дитини сторін у справі, батьківство щодо якої оспорюється позивачем, та не з`явилася разом з неповнолітньої дитиною до експертної установи у встановлений строк для збору анамнезу та відбору крові і слини. А умовою для відмови у визнанні факту, для з`ясування якого призначалася судово-генетична експертиза, є встановлення судом того, що учасник справи позивач ОСОБА_1 - ухилявся від участі в експертизі, яку неможливо провести без його участі та не з`явився до експертної установи у встановлений строк для збору анамнезу та відбору крові і слини та не здійснив оплату вартості проведення експертизи, яку покладено на нього. Досліджуючи обставини справи з огляду на вищевказане, колегія апеляційного суду встановила таке. Перша судова експертиза. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року відкрито провадження у цій справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження, судове засідання призначене на 16 серпня 2019 року (а.с. 11-12), копія указаної ухвали отримана відповідачем (а.с. 14). Згідно з відповіді на запит суду першої інстанції, відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області від 11 квітня 2019 року повідомлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінила прізвище на ОСОБА_5 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10, 10 зворот). Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Степанов О.Л. звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-генетичної експертизи для підтвердження або спростування батьківства ОСОБА_1 щодо неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2019 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Степанова О.Л., призначена судово-генетична експертиза для підтвердження або спростування батьківства ОСОБА_1 щодо неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (а. с. 27-28). Копія указаної ухвали відповідачем не отримана, а конверт з поштовим відправленням повернувся до суду із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 34). Враховуючи, що подане клопотання було розглянуто у судовому засідання 16 серпня 2019 року за участі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Степанова О.Л., позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , які висловили свою думку щодо призначення у справі судової експертизи, колегія апеляційного суду вважає, що учасникам процесу було відомо про призначення у справі судової експертизи, коло питань та експертну установу (а.с. 25-26). Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи звернулося до суду першої інстанції з листом від 03 вересня 2019 року, де повідомило суду першої інстанції про те, що відбір зразків крові відбудеться 04 жовтня 2019 року о 10:00 год. у приміщенні відділення судово-медичної генетичної ідентифікації, у зв`язку з чим експертна установа просила суд забезпечити явку сторін у справі разом з дитиною ОСОБА_3 (а.с. 35). Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 09 жовтня 2019 року повідомлено суду першої інстанції про те, що 04 жовтня 2019 року особи у справі на відбір зразків не з`явилися. Експертна установа просила суд забезпечити явку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_3 для відбору зразків 01 листопада 2019 року о 10:30 год. Також, лист містить попередження про те, що у разі неявки однієї з осіб, відносно яких призначена експертиза, ухвала буде повернена до суду без виконання (а.с. 36). Докази на підтвердження того, що суд першої інстанції повідомляв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про необхідність з`явитися для відбору зразків в матеріалах справи відсутні. Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 07 листопада 2019 року повідомлено суду першої інстанції про те, що проведення судово-генетичної експертизи у справі № 756/4688/19 неможливо, тому що незважаючи на неодноразові призначення дати відбору, указані особи на відбір зразків крові не з`явились. У зв`язку з цим ухвалу суду першої інстанції повернуто без виконання (а.с. 37). З протоколу судового засідання від 26 травня 2020 року вбачається, що позивач повідомив суду про те, що експертиза не була проведена у зв`язку із його хворобою та поганим самопочуттям. Представник позивача - адвокат Степанов О.Л. повідомив суду, що сторони не були належним чином повідомлена про проведення експертизи (а.с. 56). Відповідач ОСОБА_2 підтвердила, що жодного виклику до експертної установи вона не отримувала (а.с. 57). Друга судова експертиза. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Степанова О.Л. призначена судово-генетична експертиза для підтвердження або спростування батьківства ОСОБА_1 щодо неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (а. с. 58-59). Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 28 липня 2020 року повідомлено суду першої інстанції про те, що відбір зразків крові відбудеться 20 серпня 2020 року о 13:00 год. (а.с. 69). Копія указаного листа отримана представником позивача - адвокатом Степановим О.Л. 03 серпня 2020 року, що підтверджується його розпискою (а.с. 69 зі звороту). Оболонським районним судом міста Києва 03 серпня 2020 року направлено ОСОБА_2 копію указаного листа Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 28 липня 2020 року, однак поштове відправлення не отримане ОСОБА_2 та повернулося до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 70-71). Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 26 серпня 2020 року повідомлено суду першої інстанції про те, що 20 серпня 2020 року позивач ОСОБА_1 з`явився для відбору зразка крові, відповідач ОСОБА_2 разом з дитиною для відбору зразків крові не з`явились. А також повідомлено, що відбір зразків крові відбудеться 11 вересня 2020 року о 13:00 год у приміщенні відділення судово-медичної генетичної ідентифікації, у зв`язку з чим бюро просило суд забезпечити явку одночасно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_3 (а.с. 72). Докази на підтвердження того, що суд першої інстанції повідомляв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про необхідність з`явитися для відбору зразків крові 11 вересня 2020 року о 13:00 год. у матеріалах справи відсутні. Позивач, відповідач та неповнолітня дитина ОСОБА_3 не з`явилася для проведення судово-генетичної експертизи 11 вересня 2020 року, у зв`язку з тим, що вказані особи на відбір крові не з`явилися, експертом до суду надіслано повідомлення від 15 вересня 2020 року про повернення ухвали суду без виконання (а.с. 73). У судовому засідання 06 листопада 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - адвоката Степанова О.Л. подав заяву про визнання факту, для з`ясування якого була призначена експертиза у зв`язку з тим, що відповідач на виконання вимог ухвали суду не з`явилася (а.с. 81,82). У судовому засідання 06 листопада 2020 року відповідач повідомила суду першої інстанції про те, що її не викликали для відібрання зразків крові ані для проведення першої призначеної експертизи, ані другої. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення та мотивовано тим, що позивачем не надано жодного доказу відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Третя судова експертиза. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року призначений на 09 лютого 2021 року. Сторони повідомлялися про призначене судове засідання шляхом телефонограми (позивач) та оголошення на сайті судової влади (відповідач). Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Степанова О.Л. призначена судово-генетична експертиза, проведення якої доручено експертам Київського міського бюро судово-медичної експертизи (а. с. 120-122). У судовому засіданні 09 лютого 2021 року відповідач присутня не була. Копія указаної ухвали про призначення судово-генетичної експертизи відповідачем не отримана, а конверт з поштовим відправленням повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній» (а.с. 128,129). Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 03 березня 2021 року повідомлено суду першої інстанції про те, що відбір зразків крові відбудеться 16 квітня 2021 року о 10 год. 30 хвилин. Явка всіх осіб повинна бути обов`язково одночасною (а.с. 130). В матеріалах справи містяться листи відповідно до яких суд апеляційної інстанції повідомив сторін про призначену дату відбору зразків крові та зобов`язав сторін з`явитися до відділення експертної установи (а.с. 132,133). Повторно листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 21 квітня 2021 року повідомлено суду першої інстанції про те, що сторони у справі на відбір зразків крові не з`явилися та те, що відбір зразків крові відбудеться 20 травня 2021 року о 12 год. 30 хвилин. Явка всіх осіб повинна бути обов`язково одночасною (а.с. 134). В матеріалах справи містяться листи відповідно до яких суд апеляційної інстанції повідомив сторін про призначену дату відбору зразків крові та зобов`язав сторін з`явитися до відділення експертної установи (а.с. 136, 137). Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи звернулося до апеляційного суду з листом від 11 жовтня 2021 року про те, що станом на 11 жовтня 2021 року вартість проведення експертизи позивачем не сплачена. Також роз`яснено, що у разі несплати вартості проведення експертизи у місячний термін, ухвала буде повернута до суду без виконання, а зразки крові осіб у справі знищені (а.с. 140). Апеляційний суд направив позивачу, на якого покладено обов`язок оплати за проведену експертизу, лист від 20 жовтня 2021 року та копію вказаного повідомлення експертної установи та просив здійснити оплату експертизи, однак поштове відправлення не отримане позивачем та повернулося до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 143). Апеляційний суд 02 грудня 2021 року повідомив позивача про те, що надійшло клопотання від експертної установи про надання доказів оплати судової експертизи, що підтверджується телефонограмою від 02 грудня 2021 року (а.с. 144) Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 02 грудня 2021 року указану ухвалу повернуто без виконання у зв`язку з тим, що вартість проведення експертизи не сплачена позивачем. Також у листі повідомлено, що зразки крові осіб у справі знищені (а.с. 145). Четверта судова експертиза. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Алпатьєва Н.Ю. звернулася до апеляційного суду з клопотанням про повторне призначення судової експертизи було обґрунтоване тим, що телефонограма суду про необхідність оплати за квитанцією була отримана позивачем тільки 02 грудня 2022 року, але коли позивач звернувся до експертної установи для отримання рахунку нарочно та його оплати, йому було повідомлено, що зразки крові були знищені саме 02 грудня 2022 року. У зв`язку з неотримання рахунку на оплату експертизи, який повинен був надісланий на адресу позивача, не відбулася оплата експертного дослідження. З огляду на те, що позивач з об`єктивних причин не зміг вчасно оплатити експертизу, на якій наполягав, є необхідність повторного призначення експертизи (а.с. 183-185). Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Алпатьєвої Н.Ю. призначено судово-генетична експертизу, проведення якої доручено експертам Медико-генетичному центру «Мама Папа» (а.с. 188-193). З протоколу судового засідання та змісту указаної ухвали суду вбачається, що у судовому засіданні 06 вересня 2022 року відповідач присутня не була, оскільки заявила клопотання про відкладення розгляду справи. Докази отримання відповідачем вказаної ухвали про призначення експертизи в матеріалах справи відсутні. 28 листопада 2022 року до Київського апеляційного суду надійшов лист Медико-генетичного центру «Мама Папа» про надання поштових адрес та контактних номерів телефонів позивача та відповідача (а.с. 202). Листом Медико-генетичному центру «Мама Папа» від 28 грудня 2022 року указану ухвалу повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю зразків ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_3 , оскільки відповідач та неповнолітня дитина до експертної установи не з`явилися, а позивач від здачі зразків відмовився, мотивувавши відмову неявкою відповідача (а.с. 205). До указаного листа додані копії чеків Укрпошти про відправку рекомендованих листів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 206). Однак, додані до вказаного листа копії чеків Укрпошти про відправку рекомендованих листів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з повідомленням про необхідність явки для здачі біологічних зразків, не можуть вважатися доказом належного повідомлення відповідача про дату забору біологічних зразків, оскільки підтверджують направлення поштового відправлення, але не його отримання адресатом (відповідачем) або вміст вкладення такого відправлення. Підсумовуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не була повідомлена про дати, на які було призначено забір біологічних зразків для проведення судово-генетичної експертизи, які призначалися ухвалами суду першої інстанції від 16 серпня 2019 року та 26 травня 2020 року, а також ухвалою суду апеляційної інстанції від 06 вересня 2022 року. Щодо участі відповідача при проведенні експертизи, призначеної ухвалою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року, то з матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаної ухвали відповідач та неповнолітня ОСОБА_3 з`явилися до експертної установи, у осіб були відібрані зразки крові, які у подальшому були знищені через нездійснення позивачем оплати за проведення експертизи (а.с. 145). Ухвала Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року про призначення судово-генетичної експертизи була повернута без виконання саме у зв`язку з не проведенням оплати експертизи позивачем. Указані обставини спростовують доводи позивача про те, що експертиза у вказаній справі, призначена ухвалами суду від 16 серпня 2019 року, 26 травня 2020 року, 06 вересня 2022 року, не була проведена саме через ухилення відповідача від подання експертам необхідних матеріалів (біологічних зразків). З огляду на це, відсутні докази, що відповідач чинила активний супротив щодо своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного установлення усіх обставин справи та ухилялася від участі в експертизі, яку неможливо провести без її участі та участі неповнолітньої дитини сторін у справі, батьківство щодо якої оспорюється позивачем. Колегія апеляційного суду вважає, що підстави (умови) для визнання факту для з`ясування якого призначалася судово-генетична експертиза (відсутності кровного споріднення між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ), у зв`язку з ухиленням відповідача від проведення експертизи на підставі частини 1 статті 109 ЦПК України, - відсутні. Щодо участі позивача у проведенні судової експертизи, то колегія апеляційного суду враховує таке. Відповідно до частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. За змістом частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. В свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком держави. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Не дивлячись на тривалість перебування справи у провадженні як суду першої так і апеляційної інстанції, суд сприяв здійсненню прав позивачем та для категоричного висновку для визнання батьківства, за клопотаннями позивача та його представників у справі призначалася судова експертиза чотири рази. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сплати позивачем вартості проведення експертиз, призначених ухвалами суду першої інстанції від 16 серпня 2019 року та 26 травня 2020 року, а також ухвалою суду апеляційної інстанції від 06 вересня 2022 року. З матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року відповідач та неповнолітня ОСОБА_3 з`явилися до експертної установи, у осіб були відібрані зразки крові, які у подальшому були знищені через нездійснення позивачем оплати за проведення експертизи (а.с. 145). Ухвала Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року про призначення судово-генетичної експертизи була повернута без виконання саме у зв`язку з не проведенням оплати експертизи позивачем. Докази про те, що позивач звертався до суду з клопотаннями про отримання рахунків для оплати експертизи - у матеріалах справи також відсутні. Отже, відповідач не виконав свого процесуального обов`язку щодо оплати вартості будь-якої з чотирьох призначених за його ініціативою експертиз. Крім цього, як вбачається, експертною установою неодноразово призначалися дати відбору біологічного матеріалу, однак позивач з`явився до експертної установи для відібрання зразків біологічного матеріалу - два рази, докази про те, що позивач звертався до суду, експертної установи з клопотаннями про з`ясування дат відібрання зразків біологічного матеріалу - у матеріалах справи також відсутні. З огляду на вищевказане, колегія апеляційного суду вважає, що позивач, будучи ініціатором цього судового провадження, обізнаний про розгляд справи, - не сприяв своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та не проявив зацікавленості у проведенні судової експертизи, яка призначалася судом за його клопотаннями чотири рази. Разом з тим, при ухваленні судового рішення, колегія апеляційного суду враховує, що питання щодо походження дитини вирішується на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає у рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (стаття 89 ЦПК України). Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини 2 статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що у червні 2006 року він познайомився з ОСОБА_4 , деякий час сторони зустрічалися, однак потім відповідач поїхала до своєї матері до російської федерації. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина - ОСОБА_3 , про що зроблений відповідний актовий запис № 1370 від 31 травня 2007 року. Під час зустрічей з позивачем, ОСОБА_4 перебувала у відносинах з іншим чоловіком, який імовірно і є біологічним батьком дитини, проте його зазначено батьком дитини у свідоцтві про народження. Відповідно до частин 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві позивач не посилається та до позовної заяви не додано - жодного доказу на підтвердження викладених у позовній заяві обставин стосовно того, що відповідач поїхала до своєї матері до російської федерації та що під час зустрічей з позивачем, ОСОБА_4 перебувала у відносинах з іншим чоловіком. Клопотання про витребування доказів, допит відповідача у якості свідка, позивачем до суду не заявлялося. Ухвалюючи рішення по суті спору, суд має зазначити про застосування положень цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, а також те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України). В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 19 квітня 2023 року, позивачем ОСОБА_1 та його представником адвокатом Алпатьєвою Н.Ю. клопотання про призначення судової експертизи не заявлялося, позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ухилилася від проведення судово-генетичної експертизи, тобто проявила активний супротив щодо своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного установлення усіх обставин справи. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки оскаржене судове рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, ­- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 29 травня 2023 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»