Ухвала КЦС ВС № 456/289/17

Ухвала Іменем України 25 травня 2023 року м. Київ справа № 456/289/17 провадження № 61-7680ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 липня 2022 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В., у справі за заявою ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2017 року у справі за позовом Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» (далі - КП «Стрийтеплоенерго») задоволено. Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 травня 2017 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. 10 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про виправлення описок в ухвалі апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2017 року, а саме: в абзаці 8 описової частини ухвали, а саме: «З матеріалів справи вбачається, що КП «Стрийтеплоенерго» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь КП «Стрийтеплоенерго» заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 8 626,92 грн. При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 800,00 грн.», виключити словосполучення «за послуги з теплопостачання»; в абзаці 10 описової частини ухвали, а саме: «На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем сплачено судовий збір в розмірі 111,00 грн., та подано заяву, в якій зазначено, що при поданні заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Стрийтеплоерего» суми заборгованості за послуги з теплопостачання ним було сплачено судовий збір в сумі 689,00 грн.», виключити словосполучення «за послуги з теплопостачання»; в абзаці 11 описової частини ухвали, а саме: «Встановлено, що ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 серпня 2016 року скасовано судовий наказ Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Стрийтеплоенерго» боргу за послуги теплопостачання в розмірі 8 626,92 гривень та судового збору у розмірі 689,00 гривень» виключити словосполучення «за послуги теплопостачання»; в абзаці 14 описової частини, а саме: «Враховуючи, що після скасування судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Стрийтеплоенерго» боргу за послуги теплопостачання в розмірі 8 626,92 грн., КП «Стрийтелоенерго» звернулося до суду з позовом до боржника в порядку позовного провадження, сплачена за видачу судового наказу сума судового збору у розмірі 689,00 грн., зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.» виключити словосполучення «за послуги теплопостачання». Оскарженою ухвалою Львівського апеляційного суду від 08 липня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про виправлення описок в ухвалі апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2017 року. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що: апеляційним судом не було допущено описки в тексті судового рішення у розумінні статті 269 ЦПК України, а тому правові підстави для задоволення заяви про виправлення описки відсутні. Апеляційний суд виходив з того, що відповідно до пункту 19 постанови Верховного Суду України про виправлення описки в ухвалі суду від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо); відповідно до постанови Верховного Суду у справі №369/8367/16-ц (провадження № 61-10808св18) від 14 січня 2019 року, описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення; перевіривши матеріали справи, колегія суддів зробила висновок про відсутність підстав для виправлення описок, оскільки із змісту позовної заяви вбачається, що КП «Стрийтеплоенерго» звернулося з вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості саме за послуги теплопостачання, а також ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 серпня 2016 року скасовано судовий наказ Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Стрийтеплоенерго» боргу за послуги теплопостачання. 22 травня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 липня 2022 року, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду. У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що: апеляційний суд не повідомив його про розгляд заяви про виправлення описок та розглянув справу 08 липня 2022 року у відсутність ОСОБА_1 , однак копії ухвали не надіслав; 19 квітня 2023 року Шемигон звернувся до суду першої інстанції із заявою про видачу копії ухвали, яка не була надіслана впродовж розумного строку; копію ухвали Львівського апеляційного суду від 08 липня 2022 року ОСОБА_1 отримав поштою 20 травня 2023 року після скарги на «гарячу лінію» ДСА України і тільки 20 травня 2023 року вперше з нею ознайомився та дізнався про підстави для її оскарження до касаційного суду. На підтвердження указаних обставин суду надано: копію заяви ОСОБА_1 від 19 квітня 2023 року, адресовану суду першої інстанції про видачу копії ухвали від 08 липня 2022 року; копію відповіді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 травня 2023 року щодо направлення копії ухвали; ксерокопію конверту, адресованого Стрийським міськрайонним судом Львівської області ОСОБА_1 із номером штрихкодового ідентифікатора № 8240009360778 та роздруківку із сайту АТ «Укрпошта» про вручення указаного поштового відправлення 20 травня 2023 року. Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року). Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України). Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його. Касаційна скарга мотивована тим, що 26 травня 2016 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області у справі № 456/1497/16-ц (провадження № 2-н/456/102/16) видав судовий наказ, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь КП «Стрийтеплоенерго» заборгованість. 03 серпня 2016 року указаний судовий наказ скасовано за заявою ОСОБА_1 19 вересня 2017 року апеляційний суд Львівської області у цій справі, урахував факт видачі 26 травня 2016 року судового наказу, однак у абзацах 8, 10, 11, 14 описової частини своєї ухвали допустив описку при написанні предмета позову, а також змінив зміст резолютивної частини судового наказу від 26 травня 2016 року і тим самим зачепив суть судового наказу. Оскільки поняття «заборгованість» та «заборгованість за послуги теплопостачання» не є тотожними, тому, керуючись частиною першою статті 269 ЦПК України, ОСОБА_1 просив апеляційний суд написати у точній відповідності з судовим наказом, усунути описки та виключивши в абзацах 8, 10, 11, 14 ухвали від 19 вересня 2017 року словосполучення «за послуги з теплопостачання». ЦПК України не передбачає можливість для інших судів при розгляді справ змінювати зміст резолютивної частини судового наказу, зазначеного у самому судовому наказі, якщо суд, який його видав, нічого не змінював в ньому і не виправляв. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки (частина перша статті 269 ЦПК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що: «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності». Встановивши, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2017 року. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України). Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 08 липня 2022 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 липня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2017 року у справі за позовом Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат І. О. Дундар Є. В. Краснощоков