Постанова 4818 № 639/1488/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 24 травня 2023 року м. Харків права № 639/1488/23 провадження № 22-ц/818/944/23 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого - Пилипчук Н.П., суддів колегії - Маміної О.В. Тичкової О.Ю., за участю секретаря - Гармаш К.В. учасники справи: заявник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту смерті, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника Лиска Павла Олександровича на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 квітня 2023 року, В С Т А Н О В И В : У березні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лиска П.О. звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті матері заявника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Челябинськ, Челябинської області Російської Федерації. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 квітня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту смерті. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Лиска П.О просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не було наведено жодної підстави відмови у відкритті провадження, визначеної статтею 186 ЦПК України, отже вважає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню. Представником Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) надано відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що факт смерті особи був зафіксований та підтверджений відповідним документом відповідного органу іноземної держави. Повторна реєстрація факту смерті особи на території України не проводиться, оскільки в силу положень Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, свідоцтво, видане на території іноземної держави, за умови його засвідчення апостилем, буде дійсне і на території України. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 померла в іншій державі, тому суд позбавлений можливості встановити факт, про який просить заявник. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.10 постанови № 5 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" відповідно до п.4 ст.273 ЦПК суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану. Відповідно дост.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; установлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 просить встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла у місті Челябінськ, Челябінської області Російської Федерації, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27.06.2022 відділом РАЦС адміністрації м. Челябінська. Згідно з ст. 315, ч. 1 ст. 317 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення факту смерті в певний час, в разі неможливості реєстрації факту смерті та про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України. Згідно медичного свідоцтва про смерть серії 75 № 200100112, виданого 20.06.2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла в м. Челябінськ, Челябінської області Російської Федерації на території Російської Федерації, а не на тимчасово окупованій території України. Аналізуючи зміст ст. 317 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для встановлення відповідного факту, оскільки місцем смерті ОСОБА_3 є територія іншої держави. Колегія суддів, зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Між тим, факт смерті ОСОБА_3 встановлений медичними документами та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом РАЦС адміністрації м. Челябінська 27.06.2022 року, а тому повторно чи додатково встановленню не підлягає. Факт смерті реєструється відповідним реєстраційним органом за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) не є таким органом, оскільки смерть ОСОБА_3 настала на території Російської Федерації. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст.259, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника Лиска Павла Олександровича - залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 квітня 2023 року - залишити без змін. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий - Н.П. Пилипчук Судді - О.В. Маміна О.Ю. Тичкова