Постанова 4814 № 554/10856/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/10856/21 Номер провадження 22-ц/814/2238/23Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Обідіної О. І., Чумак О. В. розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тимохіної Людмили Сергіївни на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2022 року у складі судді Тімошенко Н. В. у цивільній справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, в с т а н о в и в: У листопаді 2021 року представник ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернуся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просив про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за послуги теплопостачання, що утворилася за період з 01.02.2013 по 01.04.2014, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, в сумі 10 272,67 грн. Позов мотивовано тим, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надає послуги з централізованого теплопостачання до квартири відповідачів по АДРЕСА_1 з опалювальною площею 46,9 кв. м. Відповідачі такі послуги отримували та від них не відмовлялись, але своїх зобов`язань щодо оплати послуг з теплопостачання належним чином не виконують. За період з 01 лютого 2013 року по 01 травня 2014 року утворилась заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 4 410,87 грн, яку відповідачі відповідно до вимог статті 625 ЦК України зобов`язані сплатити з урахуванням індексу інфляції за період з 01.04.2013 по 01.09.2021 в сумі 4 818,23 грн та 3% річних в сумі 1 043,57 грн. Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2022 року позов ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 10272,67 грн з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за період з 01.02.2013 по 01.09.2021. Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частках на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 2 270 грн - по 1 135 грн з кожного. Рішення суду мотивовано тим, що відповідачі, як споживачі послуг з теплопостачання, перебувають у фактичних договірних правовідносинах з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», але взяті на себе зобов`язання по оплаті послуг з теплопостачання не виконують. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Не погодившись з вказаним заочним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Тимохіна Л. С. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 не може нести тягар виконання зобов`язання за надані послуги з теплопостачання, оскільки в квартирі АДРЕСА_2 вона не проживає більше 28 років та не користується центральним опаленням та гарячим водопостачанням, що підтверджується рядом належних, достовірних та допустимих доказів, які в своїй сукупності є достатніми для висновку про безпідставність заявлених позовних вимог до ОСОБА_1 . Так, з 1994 року ОСОБА_1 проживала за адресою: АДРЕСА_3 разом зі своєю бабусею ОСОБА_4 та дідусем ОСОБА_5 , а у 1997 році переїхала разом з ними проживати у кв. АДРЕСА_4 . У період з 01.09.2013 по 30.06.2014 ОСОБА_1 мешкала у м. Києві у зв`язку із навчанням на денній формі навчання у Київському національному університеті культури та мистецтв. Вказує, що 30.03.2016 ОСОБА_1 було офіційно знято з реєстраційного обліку у кв. АДРЕСА_2 та зареєстровано в АДРЕСА_3 . Після одруження 03.08.2019 з ОСОБА_6 з 28.11.2019 по даний час вона проживає в м. Києві разом з чоловіком у гуртожитку по АДРЕСА_5 . Крім того, у спірних правовідносинах Октябрським районним судом м. Полтави вже приймалося рішення від 17 травня 2021 року, яке набрало законної сили, про відмову у задоволенні позовних вимог ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.05.2014 по 01.06.2017 у зв`язку з її не проживанням у вказаній квартирі. Оскільки споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги лише в разі, якщо вони фактично користувалися ними, а факт не проживання ОСОБА_1 в квартирі є доведеним, це є підставою для відмови у задоволенні позову відносно ОСОБА_1 в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина четверта статті 19, стаття 274 ЦПК України). Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України). Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права По справі встановлено, що відповідно до «Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надає послуги з централізованого теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за послуги теплопостачання за вищевказаною адресою за період з 01.02.2013 по 01.04.2014 утворилась заборгованість в сумі 4 410,87 грн. Ухвалюючи рішення про задоволення позову ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі належним чином свої зобов`язання по оплаті послуг з теплопостачання не виконували, внаслідок чого виникла вказана заборгованість, яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів із застосуванням положень статті 625 ЦК України. Проте колегія суддів апеляційного суду повною мірою погодитись із вказаними висновками суду не може, з огляду на наступне. Відповідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів. Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої цієї статті обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (частина сьома статті 21 Закону). Відповідно до пункту 5 частини другої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (в даному випадку - теплопостачальна організація), зобов`язаний проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. У частині першій статті 19 Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16). Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. З довідки КП «ЖЕО № 2», доданої до позовної заяви позивачем, вбачається, що наймачем квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_7 , у квартирі зареєстровано 5 осіб, у тому числі, разом з наймачем були зареєстровані її онука - ОСОБА_2 , та правнуки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 травня 2021 року у справі № 554/6793/17, яке набрало законної сили, встановлено, що споживачами послуг з теплопостачання, які перебувають у фактичних договірних відносинах з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» по наданню послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 . Відповідач ОСОБА_1 у вказаній квартирі не проживає більше 24 років, з 1997 року вона постійно проживає за адресою: АДРЕСА_6 . Оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_9 належним чином зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг не виконували, частково вносили платежі за послуги теплопостачання, у зв`язку з чим за період з 01.05.2014 по 01.06.2017 за ними утворилась заборгованість, суд стягнув з них в солідарному порядку дану заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у сумі 45 791,61 грн, в частині позовних вимог до ОСОБА_1 відмовив. Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обов`язковість обставин, установлених судовим рішенням, яке набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх вже встановлено у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Враховуючи наведене, обставини, встановлені рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 травня 2021 року у справі № 554/6793/17, яке набрало законної сили, мають враховуватись судом при розгляді даної справи та відсутність факту споживання відповідачем ОСОБА_1 послуг теплопостачання, що були надані позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , має преюдиційне значення та дає підстави для висновку про відсутність у відповідача ОСОБА_1 обов`язку оплачувати такі послуги. Таким чином, апеляційна скарга представника відповідача - адвоката Тімохіної Л. І. підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Відносно позовних вимог ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості рішення суду першої інстанції не оскаржується та у відповідності до положень частини першої статті 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з того, що понесений позивачем судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2 270 грн підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 , а судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3 405 грн, сплату якого ухвалою апеляційного суду від 23 листопада 2022 року було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, дійшовши висновку про задоволення апеляційної скарги та відмову у задоволенні позову до ОСОБА_1 , апеляційний суд відповідно покладає на позивача. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тимохіної Людмили Сергіївни задовольнити. Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2022 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання та судових витрат скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та судових витрат відмовити. Змінити розподіл судових витрат. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 270 грн. Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» в дохід держави 3 405 грн судового збору за подання апеляційної скарги, сплату якого було відстрочено ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року. В іншій частині заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. І. Обідіна О. В. Чумак