Постанова 4855 № 620/1787/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1787/23 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області», в якому просив: - визнати протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» щодо відмови ОСОБА_1 у видачі оновленої довідки «Про розмір грошового забезпечення» за листопад 2019 року з урахуванням: посадового окладу - 2950,00 грн.; окладу за спеціальним званням - 2000,00 грн.; 35% надбавки за вислугу років до посадових окладів та окладів за персонально присвоєними спеціальними званнями з дня призначення на посаду - 1732,50 грн.; щомісячної 100% надбавка до посадових окладів (з підвищенням), окладів за спеціальним званням та надбавку за вислугу років - 6682,50 грн.; 60% надбавки за особливі умови служби до окладів грошового утримання (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням) - 2970,00 грн.; 50% надбавки за безперервну службу до грошового забезпечення - 8167,50 грн.; 50% пенсійної доплати від суми грошового - 12251,25 грн.; 40,2% премії від суми грошового забезпечення - 14775,00 грн.; всього - 51528,75 грн.; - зобов`язати Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» виготовити ОСОБА_1 оновлену довідку «Про розмір грошового забезпечення», за листопад 2019 року з урахуванням: посадового окладу - 2950,00 грн.; окладу за спеціальним званням - 2000,00 грн.; 35% надбавки за вислугу років до посадових окладів та окладів за персонально присвоєними спеціальними званнями з дня призначення на посаду - 1732,50 грн.; щомісячної 100% надбавка до посадових окладів (з підвищенням), окладів за спеціальним званням та надбавку за вислугу років - 6682,50 грн.; 60% надбавки за особливі умови служби до окладів грошового утримання (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням) - 2970,00 грн.; 50% надбавки за безперервну службу до грошового забезпечення - 8167,50 грн.; 50% пенсійної доплати від суми грошового - 12251,25 грн.; 40,2% премії від суми грошового забезпечення - 14775,00 грн.; всього - 51528,75 грн. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року позовну заяву повернуто. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд за їх участю. За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). За наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.02.2023позовну заяву залишено без руху у зв`язку із встановленням пропущення позивачем встановленого строку звернення до суду. Позивачу було запропоновано у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати до суду заяву про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску. До суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду у зв`язку з тим, що про порушення своїх справ позивач дізнався з листа Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 14.11.2022 № 33/45-1-641. Також, позивач вказав, що строк було пропущено з поважних причин, а саме через карантин у зв`язку з поширенням гострої респіраторної вірусної хвороби COVID-19, який призвів до обмежень у режимах роботи підприємств, установ та організацій, а також через введення воєнного стану на території України. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справі "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95). Як вірно було зазначено судом першої інстанції, що з листа Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 14.11.2022 № 33/45-1-641 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 по справі № 620/5441/20 Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України було виготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення від 06.05.2021 № 22/6-1865 станом на 19.11.2019, для проведення перерахунку основного розміру пенсії. Слід звернути увагу, що позивач не погоджується саме зі складовими грошового забезпечення, що вказані у виданій довідці від 06.05.2021. Відповідно до ч. 2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, про порушення своїх прав позивач дізнався із довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 06.05.2021 № 22/6-1865, а до суду з вимогою щодо видачі оновленої довідки позивач звернувся 21.02.2023, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення. При цьому, отримання позивачем листа від Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 14.11.2022 № 33/45-1-641 не впливає на переривання установленого процесуального строку та не спростовує обізнаність позивача про розмір виплат та можливе порушення його прав. Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 року у справі № 1.380.2019.005964. В апеляційній скарзі скаржник також зазначає, що пропуск строку на звернення до суду зумовлено поширенням гострої респіраторної вірусної хвороби COVID-19, а також через введення воєнного стану на території України. З приводу вказаних тверджень, колегія суддів, зазначає наступне. Кабінет Міністрів України 11.03.2020 прийняв постанову «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 255, якою з 12.03.2020 по 22.05.2020 установив в Україні карантин та запровадив низку заборон. У подальшому дію карантинних заходів продовжено відповідними постановами. Підпунктом 2 пункту 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 47, 79, 80, 114, 122 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18.06.2020 (далі - Закон № 731-IX) (набрав чинності 17.07.2020) внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Відтак законодавцем передбачено обмеження строку, встановленого відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 02.04.2020 до 16.07.2020), зокрема строку звернення до адміністративного суду, який закінчився через 20 днів після набрання чинності Законом № 731-IX, тобто 06.08.2020. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18.06.2020 пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином". Тобто, підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку під час дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, може слугувати лише факт, що такі причини зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. У поданій до суду заяві позивач не вказав жодних обмежень, встановлених у зв`язку із запровадженим карантином, які б перешкоджали йому звернутися до суду із цим позовом у межах встановленого КАС України шестимісячним строком. Жодних доказів, які б свідчили про наявність істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення з цим позовом до суду позивачем не надано, а наведені ним у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду обставини щодо пропуску такого строку лише вказують на неправильне тлумачення позивачем норм чинного законодавства, а тому не є об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача. Посилання апелянта на веддення воєнного стану судом не беруться до уваги, оскільки строк на звернення до суду з позовом закінчився до введення на території України воєнного стану. Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Колегія суддів зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист. При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа "Стаббігс та інші проти Великобританії"). Будь-яких інших належним та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано. Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовна заява не містить поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом. Пунктом 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Згідно пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді А.Ю. Кучма Л.В. Бєлова