Постанова 4813 № 947/13076/22

Номер провадження: 33/813/830/23 Номер справи місцевого суду: 947/13076/22 Головуючий у першій інстанції Іванчук В. М. Доповідач Батрак В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.05.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд під головування судді Батрака В.В., за участю секретаря Чапенка В.С., особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси від 28 грудня 2022 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на один рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. ВСТАНОВИВ: Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАПза наступних обставин. Так, 10.06.2022 року о 10:15 год. по вулиці Адміральський проспект, біля будинку №35/1, в м.Одесі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів марки «DRAGER» відповідно до якого у нього виявлено 1,71% проміле алкоголю. За таких обавин особа, що притягається до адміністративної відповідальності порушила п.2.9 «а» «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Не погодившись із вказаною постановою ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій просить поновити йому строк апеляційного оскарження постанови районного суду від 28 грудня 2022 року, як пропущений з поважних причин, а також скасувати дану постанову районного суду та закрити провадження по справі за відсутності в його діях складу даного правопорушення. Ставлячи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на те, що в засіданні суду 1 інстанції при розгляді протоколу, присутній не був, про час і місце розгляду справи належним чином не повідомлявся, копію постанови суду у передбачені законом строки не отримав, а тому вважає, що строк апеляційного оскарження постанови районного суду пропущений ним з поважних причин і його слід поновити. Крім того, вказує, на те, що він був позбавлений можливості заявити в судовому засіданні клопотання про витребування оригіналу сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки за допомогою якого був проведений стосовно нього огляд на стан алкогольного сп`яніння. Також вказує на те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння був проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, а разгляд справи без його участі є порушенням ст.55 Коституції України. Заслухавши суддю доповідача, особу притягнуту до адміністративної відповідальності на підтримання доводів клопотання та апеляційної скарги, вивчивши та перевіривши матеріали провадження, перевіривши та проаналізувавши доводи клопотання та апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Зазначені ОСОБА_1 причин пропуску строку на оскарження, апеляціний суд визнає поважними, такими, що перешкодили йому своєчастно звернутися до суду за апеляціною скаргою, зважаючи на, що срок на апеляційне оскарження підлягає поновленню. Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 280 КУпАП, встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно розглянув справу, враховуючи вимоги ст.ст.245, 251, 252, 254-256, 280, 283 КУпАП та прийняв правильне рішення на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, а саме: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №083568 від 10.06.2022 року; - висновку, щодо результатів медичного огляду, за допомогою алкотестеру Drager FRMF - 0291, результати якого дорівнюють 1,71%0.; відеозаписами з боді-камер поліцейських, які маються на диску в матеріалах провадження. Крім того, фіксація з боді-камери здійснена у відповідний процесуальний спосіб, зображення має відповідну якість для становлення перебігу подій, на яких чітко вбачається що ОСОБА_1 не вимагав від працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки марки Drager FRMF 0291, можливість чого, передбачена п.5 наказу МВС №1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а з результатом вмісту проміле алкоголю в його крові був згоден, в медичний заклад охорони здоров`я для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, що вкаузує на неспрможність доводів його апеляційної скарги в цій частині. Крім того, під час дачі пояснень в апеляційному суді ОСОБА_1 підтвердив факт вживання алкогольних напоїв та те, що до моменту складання відносно нього проколу про адмінстртаивне правпорушення, він не вимагав від працівників поліції сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки Drager FRMF 0291. На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши зібрані докази у справі та надавши їм належну оцінку у сукупності, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.9 «а» ПДР України, з чим погоджується і апеляційний суд. Протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом в цілому відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений, відповідно до ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, в ньому зазначена дата і час його складення, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , обставини вчинення адміністративного правопорушення (суть правопорушення), з посилання на конкретний пункт ПДР та статтю КУпАП, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 і відповідальність за вчинення якого, передбачена КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Відповідно до ч. 9 р. 2 наказу МВС №1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до вказаних норм огляд водія в медичному закладі повинен бути проведений, лише у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, протягом двох годин після виявлення у водія ознак сп`яніння та у супроводі поліцейського. Інші обставини, зазначені в апеляційній скарзі були відомі суду першої інстанції під час розгляду провадження та цілком враховані ним при постановленні відповідного процесуального рішення. Зважаючи на викладене викладені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, зважаючи на що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду, апеляційний суд не вбачає. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м.Одеси від 28 грудня 2022 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч)грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. СУДДЯ ОДЕСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В.БАТРАК