LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд444/1900/23

від 23.11.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 444/1900/23 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є. Провадження № 33/811/1630/23 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Домашовця Віталія Степановича на постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 13 липня 2023 року, встановив: цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч ) гривень 00 коп. в дохід держави без позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536 грн 80 коп судового збору. Згідно з постанови, ОСОБА_1 , 11.06.2023 о 23 год 45 хв в с. Гійче, вул. Т.Шевченка, керував транспортним засобом ( мотоциклом) марки Віпер, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного засобу Drager Alcotest 6810, прилад № ARВL-0715, тест № 2380, результат 0,34 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім цього, ОСОБА_1 , 11.06.2023 о 23 год 45 хв в с. Гійче, вул. Т.Шевченка, керував транспортним засобом ( мотоциклом) марки Віпер, номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. На вказану постанову адвокат Домашовець В.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Жовківського районного суду Львівської області від 13 липня 2023 року, оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 діях складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування вказує про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Вказує, що долучені працівниками поліції до матеріалів справи відеозаписи є неповними і не відображають самого оформлення матеріалів справи, а також відсутні докази керування транспортними засобами ОСОБА_1 . Щодо строку на апеляційне оскарження постанови судді Жовківського районного суду Львівської області від 13 липня 2023 року зазначає, що судовий розгляд проводився у відсутності скаржника та захисника, завірену копію повного тесту оскаржуваної постанови було надіслано засобами поштового зв`язку і отримано 30.08.2023, що підтверджується копією конверта та роздруківкою відстеження відправки Укрпошти, відтак вважає такий пропущено з поважних причин. У судове засідання апеляційної інстанції особа яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Домашовець В.С., будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду не з`явилися, однак захисник адвокат Домашовець В.С. подав заяву, у якій просить проводити розгляд справи у відсутності захисника та особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності. З врахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що таку слід залишити без задоволення з таких підстав. Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Відповідно до ст. 13 КУпАП, неповнолітні особи віком від 16 до 18 років у разі вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 126, 130 КУпАП, підлягають відповідальності на загальних підставах. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 474478 від 12.06.2023, серії ААД № 474479 від 12.06.2023 (а.с.2,3); роздруківкою з приладу Drager Alcotest 6810, № ARBL-0715 результат тесту 0,34 ‰ (а.с.2); відеозаписом події (а.с.4); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до даних якого огляд ОСОБА_1 проводився у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук (а.с.5); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.06.2023 (а.с.6); довідкою НПУ ГУНП у Львівській області ЛРУП № 1 ВП №2, виданою про те, що згідно відомостей внесених до підсистеми ІКС ІПНП посвідчення водія за гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_1 , станом на 12.06.2023 не значиться (а.с.8). Підстав сумніватися у достовірності вищевказаних даних у суду немає. Відповідно до п.6, п.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager» був проведений поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічних засобів відеозапису. За результатами огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager» було зроблено роздруківку та складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з якими ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810». Крім цього, протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 474478 від 12.06.2023, серії ААД № 474479 від 12.06.2023 оформлені відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки їхня форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства, і вони є складеними та підписаними уповноваженими на те особами та підтверджують подію і обставини правопорушення, дані яких узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 474478 від 12.06.2023, ОСОБА_1 11.06.2023 о 23 год 45 хв в с. Гійче, вул. Т.Шевченка, керував транспортним засобом ( мотоциклом) марки Віпер, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного засобу Drager Alcotest 6810, прилад № ARВL-0715, тест № 2380, результат 0,34 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Окрім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 474479 від 12.06.2023, ОСОБА_1 , 11.06.2023 о 23 год 45 хв в с. Гійче, вул. Т.Шевченка, керував транспортним засобом ( мотоциклом) марки Віпер, номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП. Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд розцінює, як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності, оскільки як вбачається з відеозапису події ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Апеляційний суд приходить до переконання, що докази вчинення правопорушень ОСОБА_1 , які покладені суддею в основу постанови, були отримані з дотриманням вимог законодавства і суддя прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 , ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що долучені працівниками поліції відеозаписи є не повними, та такі не відображають оформлення матеріалів справи, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння та результати такого огляду. З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 був згідний, на пропозицію працівника поліції проїхати в медичний заклад останній відмовився. Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , безпідставними і такими, що не впливають на законність прийнятого по суті рішення, та не спростовують порушення ОСОБА_1 , вимог п. п.2.1а, 2.9а Правил дорожнього руху України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апелянта про незаконність постанови судді, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. Суддя районного суду всебічно, повно та об`єктивно дослідив та з`ясував усі обставини справи, та зробив обґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 , ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду. Обираючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя першої інстанції дотримався вимог ст. 33, ст. 36 КУпАП, урахував дані про особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, та в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, призначив таке, яке за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: поновити захиснику особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокату Домашовцю Віталію Степановичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Жовківського районного суду Львівської області від 13 липня 2023 року. Апеляційну скаргу адвоката Домашовця Віталія Степановича захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 13 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»