Ухвала КЦС ВС № 307/624/17

Ухвала 22 травня 2023 року м. Київ справа № 307/624/17 провадження № 61-3784ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Тячівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту належності державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: Тячівська районна державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Стойка Надія Михайлівна, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Тячівська міська рада, про визнання заповіту удаваним та недійсним, встановлення нікчемності довіреності, встановлення нікчемності правочину, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійсними державних актів на земельні ділянки та скасування державної реєстрації земельних ділянок, ВСТАНОВИВ: У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Тячівської міської ради Закарпатської області, треті особи: Тячівська державна нотаріальна контора Закарпатської області, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом. У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: Тячівська районна державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Стойка Н. М., ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Тячівська міська рада, про визнання заповіту удаваним та недійсним, встановлення нікчемності довіреності, встановлення нікчемності правочину, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійсними державних актів на земельні ділянки та скасування державної реєстрації земельних ділянок. Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 березня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на підставі заповіту від 16 травня 2005 року на земельну ділянку площею 1,42 га, що належала ОСОБА_8 . У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 березня 2022 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано заповіт ОСОБА_8 , складений 16 травня 2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Стойкою Н. М., зареєстрований у реєстрі за № 3186, удаваним правочином - договором забезпечення виконання боргового зобов`язання. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12 лютого 2007 року, видане на ім`я ОСОБА_4 , зареєстроване в реєстрі № 3-304. Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 15 липня 2008 року серії ЯЕ № 444800, виданий на ім`я ОСОБА_4 . Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 25 грудня 2008 року серії ЯЕ № 459764, виданий на ім`я ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Тячівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 11 березня 2023 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року в указаній вище справі. Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, зокрема запропоновано уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги щодо дати постанови, яка оскаржується, та надіслати на адресу суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. 17 квітня 2023 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли матеріали на усунення недоліків, до яких заявником додано уточнену редакцію касаційної скарги, разом з її копіями. Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків. У травні 2023 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків. В уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року і залишити у силі рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 березня 2022 року. За частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20, від 18 березня 2020 року у справі № 755/612/16-ц, Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 522/14890/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц та постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1026цс16. Також вказує, що апеляційним судом до спірних правовідносин не застосовано положення статей 6, 11, 12, 202, 203, 261, 627, 638 ЦК України. Крім того, заявник у касаційній скарзі посилається на пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України (справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду). Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402, 406 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк В. А. Стрільчук І. М. Фаловська