Ухвала КГС ВС № 127/34807/19

УХВАЛА 26 травня 2023 року м. Київ cправа № 127/34807/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Кондратової І.Д., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області (суддя - Матвійчук В.В.) від 30.11.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Василишин А.Р., судді - Філіпова Т.Л., Мельник О.В.) від 13.04.2023 у справі за позовом ОСОБА_2 до: 1) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11"; 2) Виконавчого комітету Вінницької міської ради; 3) Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради; 4) Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень ВСТАНОВИВ:

1. У 2019 році ОСОБА_2 (далі - позивачка) звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" (далі - відповідач 1), Виконавчого комітету Вінницької міської ради (далі - відповідач 2), Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради (далі - відповідач 3), Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (далі - відповідач 4; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1 (далі - третя особа) про: - скасування рішення загальних зборів відповідача 1 від 20.10.2017 оформленого протоколом №2; - визнання незаконним та скасування рішення відповідача 2 від 12.04.2018 № 783 "Про надання гр. ОСОБА_1 вихідних даних - містобудівних умов та обмежень на проектування реконструкції квартири НОМЕР_1 з приєднанням частини приміщень технічного поверху в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 "; - визнання незаконним та скасування наказу від 17.04.2018 №59 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва реконструкції квартири НОМЕР_1 з приєднанням частини приміщень технічного поверху в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 "; - визнання незаконним та скасування права на початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3 , набуте на підставі поданого замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 11.05.2018 зареєстрованого за №0611813111518.

2. Позов обґрунтований тим, що третя особа незаконно привласнила частину приміщення технічного поверху № LXXXVII, площею 51,0 кв.м з реконструкцією своєї квартири у житловому будинку АДРЕСА_2 . Однак позивачка та інші співвласники будинку не надавали згоди на це, і таке питання не виносилося на голосування, рішення про надання третій особі дозволу на приватизацію технічного поверху з реконструкцією квартири НОМЕР_1 загальними зборами співвласників ОСББ не приймалося.

3. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.05.2022 справу № 127/34807/19 передано для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області. 4. 08.06.2022 матеріали справи №127/34807/19 надійшли до Господарського суду Вінницької області. 5. 30.11.2022 Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково. Скасував рішення загальних зборів відповідача 1 від 20.10.2017, оформлене протоколом № 2; визнав незаконним та скасував рішення відповідача 2 від 12.04.2018 №783 "Про надання гр. ОСОБА_1 вихідних даних - містобудівних умов та обмежень на проектування реконструкції квартири НОМЕР_1 з приєднанням частини приміщень технічного поверху в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 "; визнав незаконним та скасував наказ від 17.04.2018 №59 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва реконструкції квартири НОМЕР_1 з приєднанням частини приміщень технічного поверху в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 ". В решті позову відмовив.

6. Суд першої інстанції дійшов наступних висновків: - рішення загальних зборів щодо надання дозволу третій особі на приватизацію технічного поверху приміщення № LXXXVII, площею 51,0 кв.м, з реконструкцією квартири НОМЕР_1 було прийняте, за яке проголосувало 69 співвласників (загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5018,4 кв.м) із 108 осіб, (загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 7384 кв.м); - згідно з частиною шістнадцятою статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" з витягу з протоколу № 2 від 20.10.2017 загальних зборів відповідача 1 неможливо встановити наявність особистих підписів кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування, тому відсутня можливість встановити дотримання процедури голосування та прийняття рішення; - спірне приміщення є допоміжним, оскільки воно первинно планувалося як допоміжне, не є ізольованим, належить до житлового фонду і не є самостійним об`єктом нерухомого майна, належить власникам квартир будинку на праві спільної сумісної власності. Отже, оспорюваним рішенням загальних зборів відповідача 1 порушені корпоративні права співвласників квартир, в тому рахунку і позивачки, щодо вільного користування вказаним приміщенням технічного поверху, тому таке рішення загальних зборів підлягає скасуванню; - вимоги про визнання незаконним та скасування рішення відповідача 2 від 12.04.2018 № 783 та наказу відповідача 3 від 17.04.2018 № 59 є похідними від позовної вимоги про скасування рішення загальних зборів відповідача 1 від 20.10.2017, тому з метою забезпечення відновлення порушеного права позивачки підлягають задоволенню; - вимога про визнання незаконним та скасування права на початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3 , набутого на підставі поданого замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 11.05.2018, зареєстрованого за № 0611813111518 не підлягає задоволенню, оскільки позивачка обрала не правильний спосіб захисту порушеного права, з огляду на те, що право на початок виконання будівельних робіт може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю, виключно за наявності однієї з підстав, передбаченої частиною сьомою статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а не скасовано. 7. 13.04.2023 Північно-західний апеляційний господарський суд погодився з такими висновками суду першої інстанції та ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін. 8. 04.05.2023 третя особа звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

9. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

10. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

11. У касаційній скарзі третя особа визначає підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

12. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У цьому випадку необхідно чітко вказати: - норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; - навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; - навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; - обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

13. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини 2 статті 287 ГПК України, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

14. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

15. Так, обґрунтовуючи зазначену підставу касаційного оскарження судових рішень, скаржниця зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили норми статей 20, 236 ГПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних прав та неправильно застосували норми матеріального права, оскільки дійшли помилкового висновку, що спірне приміщення будувалося саме як допоміжне приміщення, а не як інші приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду, а є самостійним об`єктом нерухового майна, з іншим призначенням, ніж допоміжні.

16. Посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 640/11909/19 (аналогічна правова позиція у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц), від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18 (аналогічна правова позиція у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 552/7636/14-ц, від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, від 06.08.2019 у справі № 914/843/17, щодо розмежування критеріїв допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, а також від 22.01.2021 у справі № 640/11869/20 (аналогічні висновки у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 804/1510/16, ВІД 02.10.2018 У СПРАВІ № 465/1461/16-а, від 05.06.2019 у справі № 815/3172/18, від 23.07.2019 у справі № 826/5607/17) щодо моменту припинення дії повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

17. Натомість скаржниця чітко не зазначає, які саме норми матеріального права неправильно застосували суди попередніх інстанцій без урахування висновків, викладених у вищезазначених постановах Верховного Суду, а також не наводить обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справах (на які посилається скаржник), в яких Верховний Суд виклав свій висновок.

18. Крім того, посилаючись на порушення статті 20 ГПК України, скаржниця не уточнює, яку саме норму цієї статті порушили суди та не наводить відповідного обґрунтування.

19. Також у касаційній скарзі третя особа посилається на норми статті 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України. Вважає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення відповідача 2 від 12.04.2018 № 783, наказу відповідача 3 від 17.04.2018 № 59 та вимоги про визнання незаконним та скасування права на початок виконання будівельних робіт. Не погоджується з висновком судів, що вимоги про визнання незаконним та скасування рішення і наказу є похідними від вимоги про скасування рішення загальних зборів. Скаржниця стверджує про неправильне застосування судами статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки, на її думку, зазначені три позовні вимоги стосуються скасування та визнання незаконним актів органів місцевого самоврядування, і дія цієї статті в рівній мірі має бути застосована, і до вимог про визнання незаконним та скасування рішення відповідача 2 від 12.04.2018 № 783 та наказу відповідача 3 від 17.04.2018 № 59.

20. Водночас в цій частині обґрунтування касаційної скарги скаржниця не зазначає висновки щодо застосування зазначених норм права у постановах Верховного Суду, а також не визначає підставу касаційного оскарження, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України, стосовно цих норм права.

21. З огляду на викладене та враховуючи, що правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд залишає касаційну скаргу без руху з огляду на необхідність скаржниці уточнити норми матеріального права та підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга у відповідності до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

22. Також відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

23. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

24. Частиною другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

25. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

26. Згідно зі статтею 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

27. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921, 00 грн.

28. Відповідно до вимог касаційної скарги (оскаржує рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимогах, тобто 3 немайнові вимоги) заявниця за подання касаційної скарги мала сплатити судовий збір у розмірі 11 526,00 грн (1921,00 грн х 3 х 200%).

29. До касаційної скарги заявниця не додала документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга також підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків в частині сплати судового збору.

30. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

31. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 291, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.11.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 у справі № 127/34807/19 залишити без руху.

2. Встановити скаржниці строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом: - привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 15-20 цієї ухвали; - уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання; - надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 11 526, 00 грн.

3. Роз`яснити скаржниці, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

4. Роз`яснити представникам учасників справи обов`язок зареєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі осіб, які передбачені частиною шостою статті 6 ГПК України. Інші особи, які не зазначені в цій нормі, реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Кондратова