Постанова Чернігівський апеляційний суд № 728/612/23

Справа № 728/612/23 Головуючий у 1 інстанції Глушко О. І. Провадження № 33/4823/383/23 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 травня 2023 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: судді апеляційного суду Акуленко С.О., за участю захисника - адвоката Ковалюха В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції), в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Ковалюха В.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 квітня 2023 року, У С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, неодруженого, утриманців не маючого, не працюючого притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з нього на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп. Судом встановлено, що 13.03.2023 року о 01 год. 14 хв. в м. Бахмач по вулиці Чернігівській, 3, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погодившись з рішенням суду, захисник-адвокат Ковалюх В.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, що підтверджується відеозаписом працівників поліції, він не був водієм, його автомобіль не рухався, а працівники поліції його не зупиняли. Вважає, що сам факт відмови пройти огляд на місці зупинки ще не є підставою для притягнення водія до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того відомості про технічні засоби, яким здійснені відеозаписи не зазначені ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в постанові суду. Вказує, що показання свідка ОСОБА_2 про те, що автомобіль належить їй і 13.03.2023 року автомобілем керувала вона, підтверджується відеозаписом. Звертає увагу, що ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом. Заслухавши пояснення захисника - адвоката Ковалюха В.М., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, відмови його від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, що є порушенням вимог п 2.5 ПДР. Обставини вчинення апелянтом адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно. Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами, а саме: відеозаписом доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано автомобіль, у якому знаходився ОСОБА_1 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, при цьому працівники поліції вказували, що бачили як він пересів на пасажирське сидіння, крім нього в автомобілі та біля нього нікого не було. На неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився. Цим доказам суд дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров`я №1452/735 від 9.11.2015 року, також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р. Аналіз доказів у сукупності підтверджує, що ОСОБА_1 роз`яснено процедуру проведення огляду на стан сп`яніння, а також настання можливих наслідків у разі незгоди водія, які полягають у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростовуються записом відеофіксації, на якому зафіксовано рух автомобіля, в якому вимкнулося світло фар при під`їзді поліцейських. ОСОБА_1 знаходився на пасажирському сидінні, з автомобіля ніхто не виходив. Крім того, сторонніх осіб в автомобілі та біля нього, не було. Під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заявляв, що за кермом автомобіля перебувала його співмешканка. Остання підійшла до місця зупинки транспортного засобу після складення протоколу відносно ОСОБА_1 з метою забрати автомобіль на прохання поліцейських та запевнила, що не буде передавати керування ОСОБА_1 .. При цьому вона не пояснювала, що автомобілем керувала саме вона, а не ОСОБА_1 .. Аналізуючи поведінку ОСОБА_1 протягом всього часу складання протоколу про адміністративне правопорушення, то апеляційний суд вважає, що саме він перебував за кермом транспортного засобу. На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги закону щодо засвідчення факту відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння, тому твердження апелянта про зворотне не заслуговують на увагу. Доводи захисника про те, що відомості про технічні засоби, яким здійснені відеозаписи не зазначені ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в постанові суду, не спростовує висновків суду 1 інстанції, зазначених в оскаржуваній постанові. Також не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що ОСОБА_1 в порушення вимог закону, не було відсторонено від керування, оскільки працівники поліції в суді першої інстанції пояснили, що автомобіль нікому не передавався для подальшого керування, оскільки діяла комендантська година, і його залишили на узбіччі. Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи. Адміністративне стягнення накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається. За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, і законних підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника - адвоката Ковалюха В.М. - залишити без задоволення, а постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 квітня 2023 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяС. О. Акуленко