Постанова 4852 № 160/7214/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/7214/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі №160/7214/22 за позовом Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку,- ВСТАНОВИВ: 20 травня 2022 р. Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, оприлюднений на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель 10.05.2022, про результати моніторингу закупівлі за кодом СРУ - Фарбування та скління (фарбування металевих та інших поверхонь) ( за ДК 021:2015 - код 45440000-3 - Фарбування та скління) (ідентифікатор закупівлі UА-2021-10-25-002955-с) в повному обсязі.. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 р. у справі № 160/7214/22 в задоволенні адміністративного позову Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 р. у справі № 160/7214/22, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що договір укладений за результатами закупівлі UА-2021-10-25-002955-с відповідає всім вимогам статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому підстав для визнання його нікчемним немає. Законодавством України передбачено підстави для відміни торгів саме на стадії проведення торгів, а не після встановлення відповідності пропозиції учасника вимогам тендерної документації, вимогам Закону та укладання договору з визначеним переможцем торгів. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради проведені відкриті торги на закупівлю послуг- Фарбування та скління (фарбування металевих та інших поверхонь) (за ДК 021:2015 - код 45440000-3 - Фарбування та скління) (ідентифікатор закупівлі UА-2021-10-25-002955-с). 28 грудня 2021 року між департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-ремонтна група "Житлобуд-1" (виконавець) укладено договір № 2492-21 про закупівлю послуг Фарбування та скління (фарбування металевих та інших поверхонь) за ДК 021:2015-45440000-3 Фарбування та скління. Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов`язується у 2022 році надати послуги, за цінами, визначеними у договірній ціні/кошторисі, що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною, а замовник - прийняти і оплатити послуги. Згідно з договором п. 3.3 загальна сума договору відповідно до електронного аукціону становить 4 999 999,99 грн. З метою оптимізації контролю у сфері закупівель і досягнення максимальної ефективності в реалізації основних завдань, передбачених Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Держаудитслужба відповідно до листа від 11.04.2022 № 003100-18/2714-2022 доручила офісам Держаудитслужби та їх правлінням в областях провести моніторинг процедур закупівель згідно з переліком. Відповідно до наданого переліку доручено управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, зокрема, провести моніторинг процедури закупівлі UА-2021-10-25-002955-с очікуваною вартістю 5 000 000 грн. За результатами моніторингу закупівлі, унікальний номер якої UА-2021-10-25-002955-с, відповідачем складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 10.05.2022, який затверджено начальником управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області та оприлюднено в електронній системі закупівель. Відповідно до констатуючої частини оскаржуваного висновку за результатами моніторингу процедури закупівлі встановлені наступні порушення. Відповідно до вимог пункту 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 (в редакції яка діє з 10.03.2021 року, далі - Порядок №1107), виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 17 Переліку видів робіт підвищеної небезпеки групи Б Додатку № 2 Порядку № 1107, а саме: «Нанесення лакофарбових покрить, ґрунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових,-епоксидних тощо)», здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Однак, моніторингом установлено, що у складі тендерних пропозицій учасників ТОВ «БРГ «Житлобуд-1» та ТОВ «ВО «Укрспецмаш Холдинг» відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання вищевказаних послуг підвищеної небезпеки, що не відповідає вимогам підпункту 15 пункту 2 розділу 5 тендерної документації. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу 6 тендерної документації, встановлено умову, що переможець процедури закупівель під час укладання договору повинен надати достовірну інформацію про наявність у нього чинної ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом. В той же час, відповідно до підпункту 3 пункту 3 Розділу 5 тендерної документації встановлено умову, що замовник відхиляє тендерну пропозицію у випадках передбачених частиною 1 статті 31 Закону, зокрема, «якщо переможець не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 Закону. Не поданням ліцензії або документа дозвільного характеру буде вважатися не подання достовірної інформації про наявність у нього чинної ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом». Так, відповідно до наданого департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради 10.05.2022 пояснення через електронну систему закупівель та копій документів, що надані на запит посадової особи органу державного фінансового контролю, відповідальної за проведення моніторингу, переможцем процедури закупівлі ТОВ «БРГ «Житлобуд-1» під час укладення договору не надано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання робіт (надання послуг) з «Нанесення лакофарбових покрить, ґрунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо)», чим не дотримано вимоги підпункту 2 пункту 3 розділу 6 тендерної документації, а тому вказана пропозиція відповідно до вимог підпункту 3 пункту 3 Розділу 5 тендерної документації підлягала до відхилення. За результатами проведеного моніторингу установлено, що в порушення вимоги пункту 1 та пункту 3 частини 1 статті 31 Закону, замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників ТОВ «БРГ «Житлобуд-1» та ТОВ «ВО «Укрспецмаш Холдинг», як такі, що не відповідали встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, а також не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «БРГ «Житлобуд-1» як таку, що не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру відповідно до пункту 2 частини 2 статті 41 Закону. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими, зокрема, через необ`єктивне та упереджене допущення до електронного аукціону учасників процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю послуг від 28.12.2021 №2492-21, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Не погоджуючись з прийнятим висновком, позивач звернувся до суду. Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржений Висновок складений відповідачем з урахуванням вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 2 КАС України, в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені Законом України «Про публічні закупівлі». Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження. Згідно ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків. За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі. Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Форми документів у сфері публічних закупівель, затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 449/28579). Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури повинне містити, зокрема умову застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі"; обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі). Форму висновку про результати моніторингу закупівлі, визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 року за № 654/32106 (далі - Порядок № 86). У розділі ІІІ Порядку № 86 визначено, що у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: 1) дати закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3) опису порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення). У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що зміст висновку про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України. Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. Зі змісту наведених правових приписів вбачається, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості висновку про результати моніторингу закупівлі, уповноваженій особі не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Така уповноважена особа зобов`язана навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням, в тому числі зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) з визначенням відповідного способу. Як вбачається зі змісту спірного висновку, в його констатуючій частині відповідач зазначив, що на позивача покладається обов`язок по здійсненню заходів щодо усунення виявлених, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» порушень без зазначення відповідної конкретизації порядку їх усунення. Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку, як акта індивідуальної дії. Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, відображеній в постанові від 05.03.2020 року по справі №640/467/19, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо порушення відповідачем процедури формування спірного висновку та, як наслідок, необхідності його скасування в повному обсязі, як цілісного акту індивідуальної дії, пункти констатуючої частини якого нерозривно пов`язані між собою, а відповідно не можуть відокремлюватись один від одного. Між тим, з матеріалів справи вбачається і, на що не звернув увагу суд першої інстанції вирішуючи спір по суті, що виконання вимог спірного висновку має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача, але і ТОВ «БРГ «Житлобуд-1» та ТОВ «ВО «Укрспецмаш Холдинг», які на час проведення відповідачем моніторингу та прийняття ним цих висновків визнано переможцями конкурсів закупівель, в межах яких здійснено моніторинг, що в силу приписів ст. 49 КАС України зумовлює необхідність залучення останніх в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, що судом першої інстанції зроблено не було. Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, відображеній в постанові від 16.04.2020 року по справі № 480/496/19, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Крім того, відповідач виніс рішення, яке є предметом спору, після того як були визначені переможці закупівлі. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник відміняє торги в разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками -менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації. Торги може бути відмінено частково (за лотом). Частиною 2 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі: якщо ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі; якщо здійснення закупівлі стало неможливим унаслідок непереборної сили; скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом). Згідно з ч. 3 ст.31 Закону України "Про публічні закупівлі" повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель. Таким чином, законодавством України передбачено підстави для відміни торгів саме на стадії проведення торгів, а не після встановлення відповідності пропозиції учасника вимогам тендерної документації, вимогам Закону. У зв`язку з цим з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", неможливо відмінити процедуру закупівлі. У свою чергу, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено автоматичного зупинення виконання укладеного договору про закупівлю у разі оскарження в судовому порядку рішень уповноважених органів, та не передбачено автоматичного скасування закупівлі з укладеним в її рамках договором про закупівлю. Сам факт оскарження не є "порушенням, законодавства з питань публічних закупівель" та не може слугувати підставою відміни торгів у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. Таким чином, зважаючи на той факт, що відповідач виніс рішення, яке є предметом спору, після того як був визначений переможець закупівлі, беручи до уваги, що законодавством України передбачено підстави для відміни торгів саме на стадії проведення торгів, а не після встановлення відповідності пропозиції учасника вимогам тендерної документації, та вимогам Закону, рішення відповідача являється незаконним. Дана правова позиція ґрунтується на постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15 червня 2021 року по справі № 922/2987/20. За вказаних вище обставин суд вважає, що недоліки в реалізації відповідачем своїх повноважень у спірних правовідносинах є суттєвими, а отже, є самостійними і достатніми підставами для визнання оскаржуваного висновку протиправним. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з приписів ст. 139 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 317 КАС України, підставами для обов`язкового скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є випадки, якщо суд прийняв рішення про права свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради - задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 р. у справі № 160/7214/22 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Визнати протиправним та скасувати висновок управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, оприлюднений на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель 10.05.2022, про результати моніторингу закупівлі за кодом СРУ - Фарбування та скління (фарбування металевих та інших поверхонь) ( за ДК 021:2015 - код 45440000-3 - Фарбування та скління) (ідентифікатор закупівлі UА-2021-10-25-002955-с). Стягнути на користь Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради судові витрати в загальному розмірі 6 202,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко