Постанова Одеський апеляційний суд № 522/15318/21

Номер провадження: 22-ц/813/5257/23 Справа № 522/15318/21 Головуючий у першій інстанції Бондар В. Я. Доповідач Назарова М. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.05.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Кострицького В.В., Лозко Ю.П., учасники справи: позивачка ОСОБА_1 , відповідач Моторне (транспортне) страхове бюро України, розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2023 року, ухваленого Приморським районним судом м. Одеси у складі: судді Бондара В.Я. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, в с т а н о в и в: У серпні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що 22 лютого 2020 року о 16:40 год, водій ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння без захисного мотошолому, керуючи мотоциклом Днепр 11, реєстраційний номер НОМЕР_1 з боковим причепом в якому перебував пасажир ОСОБА_4 , рухався по сухому твердому покриттю вул. Тітова з боку вул. Маяковського в напрямку домоволодіння АДРЕСА_1 . Водій допустив втрату контролю над керуванням мотоцикла, внаслідок чого мотоцикл перекинувся на праву сторону, в результаті чого пасажир ОСОБА_4 опинився затиснутий між мотоциклом та землею, внаслідок чого йому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, які потягли за собою смерть останнього. Позивачка є дружиною загиблого. Станом на час ДТП відповідальність водія за спричинену шкоду життю третіх осіб не була застрахована, тому позов подано до МТСБУ. МТСБУ відмовилося в досудовому порядку відшкодувати шкоду. Розмір шкоди заявлений до стягнення відповідає максимальному, що полягає у витратах на поховання в сумі 56676,00 грн, що становить 12 мінімальних заробітних плат, хоча реально понесені витрати на поховання більші. Тому позивачка просила стягнути з відповідача на свою користь 56 676 грн страхового відшкодування, як грошову компенсацію за понесені витрати на поховання загиблого. Від відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що кримінальне провадження відкрите щодо ОСОБА_3 не завершене, тому позов передчасний і саме через це МТСБУ відмовила у відшкодуванні шкоди та повернеться до розгляду даного питання після ухвалення судом вироку, яким буде встановлену винну в ДТП особу. Від позивачки надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що відсутність кінцевого рішення у справі за обвинуваченням ОСОБА_3 не може свідчить про відсутність страхового випадку та відсутності підстав для відшкодування МТСБУ завданої позивачу шкоди в межах суми страхового відшкодування, оскільки цивільно-правова відповідальність водія не була застрахована. Ухвалою суду від 01 грудня 2021року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі № 495/4424/20 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 . Ухвалою суду від 09 січня 2023 року провадження у справі було поновлено провадження у справі. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі, вирішити питання з розподілом судових витрат, посилаючись на порушення норм процесуального права, та неправильного застосування норм матеріального права. Доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог мотивуючи своє рішення тим, що позивачем не надано доказів того, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу не була застрахована, тобто не надано страхового полісу. Проте, потерпілий являється третьою особою в даних договірних зобов`язаннях і не може бути стороною, у якої можлива наявність такого договору, оскільки цивільно-правова відповідальність власника мотоцикла ДНЕПР 11 на момент ДТП застрахована не була, тобто відсутній договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Надання такого доказу є неможливим, оскільки його не існує в природі. Крім того, позивачка зазначає, що ні при досудовому врегулюванні спору, ні в заявах по суті (відзиву) при судовому врегулюванні справи учасниками не заперечувалась відсутність договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника мотоцикла ДНЕПР 11, в тому числі відповідач визнав як при досудовому врегулюванні спору, так і в судовому цивільному провадженні, що обов`язок відшкодування шкоди в межах страхового ліміту покладається на відповідача на підставі ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», проте не здійснював такої виплати з інших підстав. Щодо висновків суду про відсутність доказів власника транспортного засобу, то відповідно до п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» таким власником є власник або інший законний володілець (користувач) наземних транспортних засобів на відповідній правовій підставі такою особою є водій мотоциклу ОСОБА_3 , що правомірно експлуатував його. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач МТСБУ просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки судом вірно встановлено відсутність відомостей щодо незабезпечення транспортного засобу мотоциклу Днепр 11 р.н. НОМЕР_1 на дату ДТП полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ; положеннями ст. 36 Закону визначено, що у разі якщо ДТП розглядається в цивільно-господарській або кримінальній справі, перебіг строку прийняття рішення про здійснення регламентної виплату припиняється до дати, коли МТСБУ стало відомо про набрання рішення у такій справі законної сили; встановлення обставин ДТП, а також встановлення чи мала місце непереборна сила або умисел потерпілого при розгляді кримінального провадження, можливо лише на підставі винесеного процесуального рішення органу досудового розслідування чи суду. Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову в цій справі є вимога про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, у розмірі 56676 грн, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України. Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню. Згідно частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Судом встановлено, що 22 лютого 2020 року о 18 год. 01 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участі водія ОСОБА_3 , який керував мотоциклом «Днепр 11», про що свідчить довідка про дорожньо-транспортну пригоду №3020055669204894 від 06 травня 2020 року (а.с. 33-34). ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Карналіївка Білгород-Дністровського району Одеської області про що Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис №226 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 53). Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62020150000000197 від 22 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обвинувачується ОСОБА_3 , який 22 лютого 2020 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, без захисного мотошолому, керуючи мотоциклом «Днепр 11» з боковим причепом, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не обрав безпечну швидкість руху, перед поворотом ліворуч не вжив заходів для зменшення швидкості та допустив втрату контролю над мотоциклом, в результаті чого транспортний засіб перекинувся на праву сторону, в результаті чого пасажир ОСОБА_4 опинився затиснутим між мотоциклом і поверхнею землі, внаслідок чого йому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, садни, синці обличчя, перелом кісток основи черепа, крововиливу під м`які мозкові оболонки, садно тильної поверхні правої кисті, які у своїй множинності, поєднаності, поліморфізму, локалізації та механізму утворення потягнули за собою смерть останнього (а.с. 24-31). Вищевказаний обвинувальний акт перебуває на розгляді в Білгород-Дністровському міськрайонному суду Одеської області, справа № 495/4424/20 та наступне засідання призначено на 06.03.2023. З договору-замовлення № 238 на організацію поховання та ритуальних послуг від 23 лютого 2020 року, замовник ОСОБА_1 , ПІБ померлого ОСОБА_4 , 1977 року народження, дата поховання: 24.02.2020, виконавець СПД Белик похоронне бюро «Ритуал», м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., вбачається, що вартість поховання склала 60 900 грн (а.с. 16-17). Додано товарний чек № 238 від 23 лютого 2020 року щодо оплати вартості поховання згідно договору № 238 від 23.02.2020 у сумі 60900 грн (а.с. 18). ОСОБА_1 30 квітня 2020 року звернулася до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 22 лютого 2020 року с. Карналіївка Білгород-Дністровського району Одеської області (а.с. 13-14), та з заявою про виплату страхового відшкодування, а саме витрат, пов`язаних з похованням, у розмірі 56 676 грн (а.с. 15, 19). У відповідь МТСБУ, зокрема в частині витрат на поховання, зазначило, що з метою підтвердження витрат на таке має бути подано оригінал фіскального касового чеку або розрахункова квитанція, що відповідають Наказу Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016, товарний чек № 238 не підтверджує понесені витрати на поховання, а також вимогу про надання копій матеріалів про адміністративне правопорушення (кримінальної справи). ОСОБА_1 є дружиною загиблого ОСОБА_4 з 08 липня 2010 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 51). ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 49). Батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 (а.с. 52). Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що сторонами в порушення вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України не долучено доказів щодо власника транспортного засобу, а саме мотоциклу ДНЕПР 11, та того, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу не була застрахована станом на час ДТП для покладення відповідальності на МТСБУ. Одночасно судом зроблені висновки про те, що з огляду на вимоги ст. 1187 ЦК України відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього не звільняє від обов`язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, тому, доводи відповідача про передчасність звернення до суду є не обґрунтованими. Питання щодо того чи є товарний чек належним доказом не досліджується судом, адже такі мотивуванні наведенні у відповіді МТСБУ на запит позивача в досудовому порядку, а не в даному судовому провадженні ці висновки суду ніким по справі не оспорюють ся і не є предметом апеляційного перегляду у відповідності до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України. Предметом такого перегляду є лише висновки суду про відмову у задоволенні позову через не долучення доказів щодо власника мотоциклу ДНЕПР 11 та доказів того, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу не була застрахована станом на час ДТП. Доводи апеляційної скарги також стосуються лише таких висновків суду. Переглядаючи вказане рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке. Згідно з частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки, зокрема є діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів, та шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України). За змістом ч. 2 ст. 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а вразі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Водночас вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених ч. 1 ст. 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання (ч. 3 ст. 1193 ЦК України). Закон «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. За змістом абзацу другого пункту 22.1. статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Статтею 23 Закону № 1961-IV визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема шкода пов`язана зі смертю потерпілого. За змістом пункту 27.4. ст. 27 Закону № 1961-IV: - страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. За приписом підпункту «а» пункту 41.1. ст. 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, окрім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7. статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди або МТСБУ, у випадках передбачених Законом № 1961-IV. Цей страховик (МТСБУ), хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому цим Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його виконанням страховиком завдавача шкоди (МТСБУ за завдавача шкоди) замість останнього. Особливістю відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілими несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винуваті, так і невинуваті володільці об`єктів, які є джерелом підвищеної небезпеки. На володільця джерела підвищеної небезпеки покладається відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії цього джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності його вини в її заподіянні. Відповідальність за відшкодування заподіяної шкоди у даному випадку покладається на відповідача МТСБУ. Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів із дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування (пункт 34.1. ст. 31 Закону № 1961-IV). Протягом 10 робочих днів із дня отримання повідомлення про ДТП страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (пункт 34.2. ст. 34 Закону № 1961-IV). За змістом пункту 35.1. Закону № 1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів із дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування. Перелік документів, які додаються до такої заяви, визначено у пункті 35.2. цієї ж статті Закону. Положення ст. 35 даного Закону не містять вимог щодо подання разом із заявою про виплату страхового відшкодування доказів на підтвердження винуватості заподіювача шкоди в учиненому ним ДТП, оскільки обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає в її заподіювача, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини, а відтак винуватість чи невинуватість водія ОСОБА_3 в учиненому кримінальному правопорушенні не має правового значення для вирішення питання щодо виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування. Саме такі висновки про застосування відповідних норм права, що регулюють спірні правовідносини, зроблені Верховним Судом у постановіКЦС ВС від 26.04.2022 у справі № 305/1488/20. Крім того, суду належало урахувати, що відповідно до частини третьої статті 1193 ЦК України, вина потерпілого не враховується у разі відшкодування шкоди завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання. З огляду на це є безпідставними твердження відповідача МТСБУ про те, що до прийняття відповідного судового рішення в кримінальному провадженні відносно водія ОСОБА_3 не є можливим здійснити страхове відшкодування ОСОБА_1 . На переконання колегії суддів, позивачка ОСОБА_1 довела своє право на страхове відшкодування шкоди на поховання чоловіка на підставі пункту 27.4. ст. 27 Закону № 1961-IV. Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивачки про помилковість висновків суду про те, що ОСОБА_1 не доведено відсутність станом на час дорожньо-транспортної пригоди забезпечення полісом обов`язкового страхування відповідальності власника транспортного засобу мотоцикла Днепр 11, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки такі відомості наявні в загальному доступі на сайті самого відповідача https://mtsbu.ua/ua у розділі «Перевірка чинності полісу», де станом на час події 22 лютого 2020 року відсутні відповідні відомості. Натомість помилкові доводи відзиву на апеляційну скаргу таке не спростовують. Як слушними є і доводи апеляційної скарги про те, що суд помилково не взяв до уваги вимоги п. 1.6. ст. 1 Закону № 1961-IV, відповідно до якого власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах. Користування ОСОБА_3 як водієм вказаним транспортним засобом свідчить про те, що він є належним володільцем вказаного мотоциклу, що вбачається і з довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3020055669204894 від 06.05.2020 (а.с. 33-34). Оскільки ніким по справі не оспорюються надані позивачкою документи, що підтверджують її витрати на поховання загиблого в ДТП чоловіка, про що свідчить текст відзиву на апеляційну скаргу та висновки суду про таке, то на підставі пункту 27.4. ст. 27 Закону № 1961-IV підлягає відшкодуванню з відповідача МТСБУ на користь позивачки ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" затверджено розмір мінімальної заробітної плати нижче розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата на 2020 рік затверджена у розмірі 4723 грн. Отже, розмір належного позивачці страхового відшкодування становить 56676,00 грн. Інших доводів апеляційна скарга не містить. У відповідності до частини третьої та четвертої статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказана невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального права у відповідності до п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухваленню нового рішення про задоволення позову. Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною шостою вказаної норми внормовано покладення обов`язку доведення не співмірності витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7500 грн у зв`язку з апеляційним розглядом справи, на підтвердження чого разом із першою заявою по суті справи (позовною заявою) нею надано Договір про надання професійної правничої допомоги від 07.04.2020, укладений між Адвокатським об`єднанням «Автопоміч» та ОСОБА_1 на надання їй послуг по стягненню грошової компенсації за шкоду, спричинену Клієнту або особам в інтересах Клієнта за подією, що мала місце 22.02.2020, п. 4.1. якого погоджено вартість послуг адвокатського об`єднання та порядок їх сплати додатком до цього договору. Згідно наданого до апеляційної скарги Додатку до Договору про надання професійної правничої допомоги від 07.04.2020 у формі Замовлення на надання професійної правничої допомоги від 08 березня 2023 року, адвокатське об`єднання на виконання п. 1.1. Договору виконує наступні роботи (надає такі послуги): здійснює підготовку та подання в суд апеляційної інстанції скарги на рішення першої інстанції до страхової компанії про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, вказана послуга включає, зокрема, але не виключно наступні дії: консультація, підготовка дії спрямована на подання апеляційної скарги в суд, підготовка та подання апеляційної скарги в суд; ведення справи в суді другої інстанції, оскарження рішень судів в апеляційній/касаційній інстанціях, вжиття заходів для здійснення добровільного чи примусового виконання рішення суду, вартість правничої допомоги адвокатського об`єднання, вказаної у пункті 1 цього Замовлення, визначається шляхом множення кількості затрачених адвокатським об`єднанням годин на вартість однією нормо/години роботи, яка становить 3000 грн. Пунктом 3 вказаного Замовлення погоджено, що клієнт зобов`язаний здійснити оплату послуг об`єднання у розмірі, вказаному у пункті 2 цього Замовлення, протягом двох місяців з дня прийняття рішення страховою компанією та/або судом при виплаті страхового відшкодування та/або стягнення страхового відшкодування на користь клієнта. Заявницею надано детальний опис робіт (наданих послуг) від 08 березня 2023 року, які складаються з консультації 30 хв 1500 грн, підготовка дії на подання апеляційної скарги (ознайомлення з рішенням суду першої інстанції, аналіз норми права та судової практики, на які посилається суд першої інстанції при винесенні рішення, формування правової позиції та вибір стратегії) 1 година 3000 грн, підготовка та подання апеляційної скарги в суд (написання апеляційної скарги з обґрунтуванням позовних вимог та доказів, що їх підтверджують, сканування та додавання до апеляційної скарги копій всіх документів, надсилання засобами електронного зв`язку) 1 година 3000 грн, загалом 7500 грн. Також матеріали справи містять ордер про надання правової допомоги ОСОБА_1 в Одеському апеляційному суді на підставі договору про надання правової допомоги від 07.04.2020 адвокатом Ієговською А.О., що виданий Адвокатським обєднанням «Автопоміч». У відзиві на апеляційну скаргу відповідач не надав свої заперечення проти такого розрахунку вартості витрат позивачки на правову допомогу. З огляду на зазначене, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача проти такого розміру щодо його співмірності складності справи і виконаною адвокатом роботою, а також обґрунтованість та наявність доказів на підтвердження відповідності таких витрат фактично наданим послугам та внормованість частиною 8 статті 141 ЦПК України їх відшкодування не лише по факту сплати, а й за наявності такого обов`язку, колегія суддів вважає за необхідне стягнути такі витрати з відповідача на користь позивачки. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а її позов та апеляційна скарга є обґрунтованими, то з відповідача на користь держави підлягає сплаті судовий збір у розмірі 908 грн та 1362 грн, а загалом 2270 грн. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, задовольнити. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування на поховання у розмірі 56676,00 грн. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, 8) на користь держави судовий збір у сумі 2270 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Дата складення повного тексту постанови 23 травня 2023 року. Судді: М.В. Назарова В.В. Кострицький Ю.П. Лозко