Ухвала КАС ВС № 826/17907/18

УХВАЛА 23 травня 2023 року м. Київ справа №826/17907/18 адміністративне провадження №К/990/16438/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 у справі №826/17907/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому з урахуванням останніх заяв про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, що надійшли до суду 31.08.2020 та 07.10.2020 відповідно, просив визнати протиправними та нечинними з моменту прийняття: - пункти 1, 2, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», підпункту 2 пункту 1, пункту 2 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України постановою від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»; - постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022, у задоволенні позову відмовлено. На адресу Верховного Суду 08.05.2023 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (направлена поштовим зв`язком 05.05.2023), в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Згідно з частиною 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Верховним Судом встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання. Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Шостий апеляційний адміністративний суд 04.08.2022 виготовив повний текст оскаржуваної постанови, при цьому касаційну скаргу направлено скаржником до Верховного Суду 05.05.2023, тобто зі значним пропуском тридцятиденного строку, відведеного законодавцем на касаційне оскарження. У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення такого строку, яке обґрунтовує введенням на території України воєнного стану. Зауважує, що у неподалік його власної оселі у м.Харків неодноразово вибухали російські крилаті ракети, внаслідок чого, ударною хвилею пошкоджено комп`ютер та неодноразово вимикалося електропостачання, що позбавило можливості підготувати та подати касаційну скаргу у строк, відведений процесуальним законом. Також стверджує про те, що копія оскаржуваної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 на його адресу не надходила. Оцінюючи поважність наведених скаржником причин пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Верховний Суд зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні про поновлення такого строку. Варто наголосити, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги. Перевіряючи наведені скаржником доводи Верховний Суд приходить до переконання, що зазначені скаржником підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, позаяк такі є абстрактними, узагальненими, не підтверджені належними доказами та такими, що не містять ознак наявності перепони у вчиненні процесуальної дії протягом визначеного законодавством строку. Щодо тверджень скаржника про неотримання копії судового рішення, то слід зауважити, що зазначені скаржником у касаційній скарзі обставини не свідчать про ненаправлення йому судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення, оскільки обов`язок такого направлення/вручення встановлено процесуальним законом (стаття 251 КАС України), а скаржником не надано належних та достатніх доказів свого твердження, якими, на переконання касаційного суду можуть бути, зокрема, довідка з суду про ненаправлення у визначений законом строк судового рішення скаржнику; копії матеріалів справи, які свідчать про ненаправлення у визначений законом строк судового рішення скаржнику тощо. Зважаючи на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність зазначених вище причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, позаяк такі не підтверджені належними доказами. Додатково Верховний Суд вважає за потрібне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб. Слід зауважити, що у розглядуваній справі відповідач звернувся із касаційною скаргою із значним пропуском строку, що становить більше 9 місяців та є суттєвою обставиною, яка впливає на розгляд судом питання про поновлення такого строку. Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо дотримання строків касаційного оскарження. Частиною 3 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху для надання можливості скаржнику надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження або ж вказати інші причини такого пропуску з наданням відповідних доказів. Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 у справі №826/17907/18. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 у справі №826/17907/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддіВ.М. Шарапа А.А. Єзеров О.П. Стародуб