Постанова Миколаївський апеляційний суд № 467/345/23

23.05.23 33/812/216/23 Єдиний унікальний номер судової справи 467/345/23 Номер провадження 33/812/216/23 Головуючий у місцевому суді: Кологрива Т.М. Категорія: ч.4 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2023 року місто Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д., за участю: захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Письменного М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Письменного Миколи Геннадійовича на постанову Арбузинського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, ВСТАНОВИВ: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №092420, який надійшов на розгляд до Арбузинського районного суду Миколаївської області і був складений 31 березня 2023 року, встановлено, що водій ОСОБА_1 31 березня 2023 року о 00 год. 22 хв. в селі Новокрасне по вулиці Толстого вживав алкоголь, а саме пиво, після зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Чим порушив пп.«є» п.2.10 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.130 КУпАП. Постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп. Не погодившись із судовим рішенням, 04 травня 2023 року захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Письменний М.Г. подав через суд першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Арбузинського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2023 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі зазначає, що диспозиція ст.130 КУпАП є бланкетною, та відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення в провину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог пп.«є» п.2.10 ПДР, обов`язок виконання водієм якого виникає у випадку причетності його до дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП). Між тим, ОСОБА_1 не був учасником ДТП, а тому не міг порушити відповідний пункт правил. Також захисник вказує на те, що зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення про зупинку транспортного засобу на вимогу поліцейського не відповідає дійсності та спростовується відеозаписом події, наданим працівниками поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 зупинив транспортний засіб біля воріт домоволодіння без будь-якої вимоги поліцейського, а службовий автомобіль працівників поліції вже потім під`їхав. При цьому, зі вказаного відеозапису вбачається, що вже після зупинки транспортних засобів на автомобілі поліцейських було увімкнено проблискові маячки синього кольору. Проте, навіть увімкнення проблискових маячків саме такого кольору, відповідно до п.8.9 ПДР, не свідчить про вимогу поліцейських зупинити транспортний засіб. Крім того, з матеріалів відеозапису вбачається, що поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто фактично за частиною першою вказаної статті. Втім, згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення, останній складено за ч.4 ст.130 КУпАП. При цьому, зі вказаним протоколом ОСОБА_1 ознайомлено не було, у тому числі й в усній формі, чим порушені його права. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення адвоката Письменного М.Г. та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного. Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Частиною 4 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Так, приймаючи постанову, районний суд дійшов висновку, що водій ОСОБА_1 вживав алкоголь після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. В обґрунтування цих висновків суд послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №092420 від 31 березня 2023 року та матеріали відеозапису поліцейських. З огляду на ці докази, суддя дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. З цим висновком суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №092420 від 31 березня 2023 року, водій ОСОБА_1 31 березня 2023 року о 00 год. 22 хв. в селі Новокрасне по вулиці Толстого вживав алкогольні напої, а саме пиво, після то, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Чим порушив пп. «є» п.2.10 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.130 КУпАП. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення не містить підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . З відеозапису доданого до протоколу працівниками поліції вбачається, що в темну пору доби автомобіль працівників поліції слідував за транспортним засобом під керуванням водія ОСОБА_1 . Після зупинки вказаного транспортного засобу водій під час спілкування з працівниками поліції вживав напій. Зі змісту розмови між ОСОБА_1 з поліцейськими встановлено, що це було пиво. Працівник поліції декілька разів пропонував водію пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, на що той відмовився. У зв`язку із цим, поліцейський повідомив водію, що відносно нього буде складено протокол за ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Відповідно до п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. За п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого, сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно пп.«є» п.2.10 ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Невиконання вимог пп.«є» п.2.10 ПДР утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Розглядаючи справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків. Так, матеріали даної справи не містять належних та достатніх доказів, на підставі яких можливо дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, а саме вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Як вбачається з матеріалів справи медичний огляд з метою встановлення стану сп`янінні водія не проводився, рішення про звільнення водія від проведення такого огляду відсутнє. Водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, а такі дії не містить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення ААБ №092420 від 31 березня 2023 року не може бути визнаний беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 , оскільки зазначена в ньому інформація не підтверджена іншими належними засобами доказування, а долучені докази по суті підтверджують відмову вказаної особи від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Також, слід зазначити, що зі змісту відеозапису працівників поліції, ОСОБА_1 було повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за ст.130 КУпАП саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто за ч.1 ст.130 КУпАП. Положення ч.1 ст.130 КУпАП та ч.4 ст.130 КУпАП передбачають відповідальність за правопорушення, які відрізняються за своїм змістом і складом та містять різні кваліфікуючі ознаки. При цьому, сам по собі факт визнання особою вини у вживанні алкогольних напоїв після зупинки транспортного засобу, не може бути єдиним та достатнім доказом та не звільняє від обов`язку надання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини. Крім того, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що поліцейські, складаючи протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП, послались на порушення останнім вимог пп.«є» п.2.10 ПДР. Як зазначалось вище згідно з пп.«є» п.2.10 ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Відповідно до п.1.10 ПДР термін дорожньо-транспортна пригода має таке значення - «подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки». Тобто однією з необхідних умов для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення пп.«є» п.2.10 ПДР є наявність дорожньо-транспортної пригоди та причетності до неї водія. З матеріалів справи убачається, що 31 березня 2023 року дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_1 не сталось, оскільки він був зупинений працівниками поліції за інших підстав, а тому відсутні правові підстави для визначення цієї події як «дорожньо-транспортна пригода» в розумінні п.1.10 ПДР та відповідно вважати, що водій порушив пп.«є» п.2.10 ПДР та кваліфікувати такі дії ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП. Таким чином, у ході дослідження доказів виникли обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 за обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вживанні алкогольного напою після зупинки працівниками поліції та до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння з огляду на фактичні дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та на диску з відеозаписом з місця події, є необґрунтованим, оскільки вказані докази в своїй сукупності фіксують лише факт відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та не доводять поза розумним сумнівом вину вказаної особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. З огляду на наведене, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог пп.«є» п.2.10 ПДР України є помилковими, оскільки в суді не доведено наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. При цьому, апеляційний суд усвідомлює суспільну небезпеку правопорушень, пов`язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, необхідність невідворотності покарання порушників та створення умов, які би перешкоджали розповсюдженню таких дії. Проте, необхідність дотримання вимог ст.62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог ст.6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення («поза розумних сумнівів»), дає апеляційному суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту порушення ОСОБА_1 пп.«є» п.2.10 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Тому постанова суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Письменного Миколи Геннадійовича задовольнити. Постанову Арбузинського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, скасувати. Прийняти у справі нову постанову, якою закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.В. Серебрякова