Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/6590/21

15.11.21 33/812/350/21 Миколаївський апеляційний суд Справа № 33/812/350/21 Головуючий суду І інстанції суддя Тішко Д.А. Категорія: ч.1ст.130 КУпАП Суддя апеляційного суду Бондаренко Т.З. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: судді - Бондаренко Т.З. із секретарем судового засідання - Колосовою О.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника Павленка В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Центрального районного суду м.Миколаєва від 17 вересня 2021 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є громадянкою України, офіційно не працює, номер облікової картки платника податків не відомий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 . яку визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. ВСТАНОВИВ Відповідно до постанови суду першої інстанції від 17 вересня 2021 року та протоколу про адміністративне правопорушення 10 серпня 2021 року близько 12 год 24 хв., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "Mitsubishi Outlander» номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись на перетині вул. Шевченка та вул. Московська, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, відмовилася від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 17 вересня 2021 року визнано винною за ч.1 ст.130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з останньої на користь держави судовий збір у розмірі 454,40 грн. В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просила скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП посилаючись на те, що вона не керувала транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Зауважувала, що працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення в порушення Інструкціїї з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року, а саме без зазначення ознак сп`яніння. Крім того на відео зафіксовано, що на всі пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння була згодна, проте з боку поліцейських проявлено спосіб помсти за незгоду зі скоєнням нею іншого правопорушення, в зв`язку з чим її провокували та не виявляли до неї поваги. Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, які повністю підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов наступного висновку. За правилами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані , на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. У тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306. Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаками наркотичного сп`яніння згідно з п. 4 Розділу І Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість. З аналізу п. 1 Розділу ІІ вказаної Інструкції слідує, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів лише водіїв, відносно яких є підстави вважати про їх перебування у стані алкогольного сп`яніння (зокрема, як вказано у даному пункті, щодо осіб, які мають ознаки сп`яніння, визначені п.3 розділу І вказаної Інструкції). Відповідно до вимог п. 12 цього ж Розділу у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Таким чином, у разі виявлення у особи, яка керує транспортним засобом, ознак наркотичного сп`яніння, така особа підлягає медичному оглядові на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. За ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення. Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки остання відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. При вирішенні справи, в обґрунтування своїх висновків суддя місцевого суду послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу, відеозаписи з нагрудної камери поліцейського. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ №147424, 10 серпня 2021 року о 12 годині 24 хвилин водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "Mitsubishi Outlander» номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись на перетині вул. Шевченка та вул. Московська, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, відмовилася від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Вказаний протокол не підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності від підпису протоколу відмовилась. Крім того пояснення по суті порушення надавати також відмовилась. Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, та щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі здійсненому працівниками поліції. З протоколу про адміністративне правопорушення видно, що огляд в медичному закладі на виявлення наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не проводився у зв`язку із відмовою останньої від проходження такого огляду. Дослідивши відеозапис, апеляційний суд встановив, що поліцейськими було роз`яснено водію ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння і про можливість його проходження у медичному закладі. Так, з відеозапису вбачається, що на пропозицію поліцейського пройти медичний огляд ОСОБА_1 відповіла згодою, проте тут же вказала, що їй не було повідомлено поліцейським ознак сп`яніння. На що працівником поліції неодноразово було роз`яснено водію ОСОБА_1 , що в неї неадекватна обстановці поведінка та зіниці ока не реагують на світло. ОСОБА_1 на це відповіла, що в неї «дійсно гарні очі» і вона «адекватна». Крім того останній було роз`яснено норму Закону на підставі якої їй пропонують пройти огляд. Проте ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками полії поводила себе агресивно, наголошувала, що її тримають довгий час, вона не відмовляється від огляду, але на пропозицію поліцейського проїхати до лікарні та роз`яснення щодо відсторонення від керування транспортного засобу згідно ст. 266 КУпАП ОСОБА_1 не зреагувала та будь яких дій, які б свідчили про наміри пройти медичний огляд не вчиняла, а продовжувала спілкування в тій же тональності із зустрічними вимогами, або закривалась в автомобілі. На питання, чи буде ОСОБА_1 знайомитися з матеріалами про адмінправопорушення остання змовчала. За вказаних обставин, твердження ОСОБА_1 про те, що вона не керувала автомобілем в стані наркотичного сп`яніння, ніколи не вживала наркотичні засоби чи алкоголь не мають правового значення, оскільки, останню притягнуто до відповідальності не за керування в стані наркотичного сп`яніння, а за відмову від проходження медичного огляду на виявлення такого стану. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено ознаки сп`яніння не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в самому протоколі зазначено, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом мала явні ознаки наркотичного сп`яніння. Із відео нагрудної камери вбачається, що декілька разів працівником полії наголошувалось на неадекватній поведінці ОСОБА_1 , яка не відповідала обстановці та те, що її зіниці ока, не реагують на світло. Тому такі доводи в апеляційній скарзі про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами. Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції проявили помсту до неї за інше правопорушення також не можна взяти до уваги, оскільки з моменту зупинки водія працівник поліції підійшов до автомобіля та представився, назвав причину зупинки та запропонував припарковати автомобіль, щоб той не стояв серед дороги та не чинив перешкоди руху. Попередив водія про відео фіксацію розмови та запитав документ, який посвідчує особу. На що ОСОБА_1 пред`явила посвідчення водія, яке тримала в своїх руках, сидячі в машині на значній відстані від поліцейського, не зважаючи на прохання передати йому посвідчення. Так, поліцейський декілька разів наголошував, що прізвище стерто та не представляється можливим його прочитати, на що ОСОБА_1 викрикувала з автомобіля, щоб поліцейські читали самостійно її прізвище як хочуть, що вона не повинна його називати та те, що її не попереджали про відео фіксацію. Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що їй було відмовлено скористатись послугами адвоката також спростовуються відео на якому чітко видно, як вона наголосила, що «надайте мені адвоката», працівником поліції роз`яснено, що вона «може скористатись послугами адвоката». Крім цього, на відео зафіксовано, як водій ОСОБА_1 користувалася послугами адвоката в телефонній розмові, що сама і підтвердила наголошуючи, що розмовляє з адвокатом. Суд першої інстанції вірно в своєму рішенні зазначив, що поведінка водія під час спілкування з працівниками поліції давала об`єктивні підстави вважати про неадекватність її поведінки, оскільки ОСОБА_1 поводила себе агресивно, що не відповідало обстановці яка виникла. Викрикувала, зачинялась в салоні автомобіля, висловлювала вимоги до поліцейських, вимагала залучення свідків, на що поліцейськими роз`яснювалось що залучення свідків не передбачено у даному випадку Законом, але водій все одно наполягала на своїй незгоді. Посилання в апеляційній скарзі на конкретні минути відеозапису, як підтвердження певних обставин, в тому числі і згоди ОСОБА_1 на проходження медогляду, не заслуговують на увагу, оскільки її окремі фрази не можуть свідчити про таке, так як з системного аналізу наданого відеозапису поведінки ОСОБА_1 її дій протягом всього часу спілкування з поліцейськими, слідує зворотне. Таким чином при декількох пропозиціях пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння чи то ознайомитися з матеріалами про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 чи мовчала чи закривалась в салоні автомобіля. Так, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, є підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності. Посилання ОСОБА_1 на те, що вона не була відсторонена від управління транспортним засобом, як підтвердження своєї невинуватості, також не може бути прийнята до уваги. Так, з відеозапису, в тому числі і з наданою в суді апеляційної інстанції вбачається, що поліцейський звертаючись до ОСОБА_1 , чітко оголосив, що «ви відсторонюєтеся від управління транспортним засобом» на що остання в котре проігнорувала звернення поліції та продовжувала перебувати в автомобілі висловлюючи зустрічні вимоги. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснила, що не виконала вказані вимоги поліцейського, оскільки з ними була не згодна, як з незаконними. Також, захисник ОСОБА_1 - Павленко В.М. в судовому засіданні апеляційної інстанції наголошував на тому, що суд не вірно вказав в оскаржуваній постанові про те, що відмовляючись від проходження медогляду ОСОБА_1 перебуваючи в машині закривала двері та вікна, однак таке, на думку захисника, відбувалося в зв`язку з тим, що водій отримувала консультацію правника. Однак з таким суд не погоджується через те, що ОСОБА_1 неодноразово закривала вікна та двері в машині відмовляючись спілкуватися з поліцейськими. Захисник вказував і на те, що група поліцейських, яка виїхала на виклик ОСОБА_1 за номером «102» не встановила в діях останньої ознак сп`яніння. Однак, таке не спростовує висновки суду, оскільки виїзд даної групи поліцейських пов`язаний із скаргою ОСОБА_1 на дії поліцейських, які складали протокол. Так, із наданого відео вбачається, що скарги ОСОБА_1 було вислухано та запропоновано подати їх в письмовому вигляді. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення в цілому відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, є належним та допустимим доказом. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Також судом правильно зазначено в оскаржуваній постанові проте, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. Також, є обґрунтованим посилання районного суду на практику Європейського суду з прав людини, щодо розповсюдження на осіб, які володіють чи керують транспортними засобами спеціальних правил, необхідність водія виконувати додаткові обов`язки та його певну відповідальність у правовому полі, в зв`язку з потенційною можливістю завдання серйозної шкоди в разі керування транспортним засобом. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та є безальтернативним. Тому підстав для скасування постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП та наклав стягнення у встановлених цим Кодексом межах. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.ст.8,130, 294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Центрального районного суду м.Миколаєва від 17 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.З.Бондаренко