Постанова Київський апеляційний суд № 754/1715/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 травня 2023 року м. Київ Унікальний номер справи № 754/1715/23 Суддя в суді першої інстанції: Саламон О.Б. Провадження № 33/824/2068/2023 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання Гаврюшенко К.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536,80 грн. (а.с. 20-22). Не погодившись з вказаною постановою, 30 березня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування вимог скарги зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена. Звертав увагу на те, що на відеозаписі, який наданий працівниками поліції, не зафіксовано будь-який рух транспортного засобу «Mitsubishi Outlander», р.н. НОМЕР_1 , та факт керування ОСОБА_1 , що спростовує інформацію, що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті старшого лейтенанта поліції Юрія Литвиненка. Посилався на ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Маляренко С.В. до суду не з`явилися. Про розгляд справи апеляційним судом ОСОБА_1 був повідомлений на зазначену ним адресу, повідомлення повернулось за неотриманням адресатом судового повідомлення про що свідчить відмітка працівників пошти. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Маляренко С.В. подавав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 08 травня 2023 року, посилаючись на зайнятість в інших справах, зазначивши перелік дат до 27 червня 2023 року, коли захисник не зможе бути присутнім в судовому засіданні, при цьому, 22 травня 2023 року в цьому переліку був відсутній (вільний від інших судових засідань). З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання адвоката Маляренка С.В. та відклав розгляд справи, повторно сповістивши учасників справи, у т.ч. телефонограмою із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення, про розгляд справи апеляційним судом на 22 травня 2023 року об 09 год. 30 хв. про що у справі є докази. 22 травня 2023 року у призначений судом час особи, які беруть участь у справі не прибули, об`єктивних доказів поважності причин неявки до суду апеляційної інстанції не надходило (а.с. 30-43). Прокурор був належним чином повідомлений про розгляд справи апеляційним судом, до суду не прибув, проте неявка прокурора за чинним законодавством України не перешкоджає розглядові адміністративної справи (а.с. 41). Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України" № 16652/04). Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для апеляційного перегляду справи. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку. За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 460380 від 22 січня 2023 року, складеним відносно ОСОБА_1 (а.с. 2); - направленням від 22 січня 2023 року на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій до КНП КМНКП «Соціотерапія» (а.с. 5); - відеозаписом з нагрудної камери 473510, 472378 працівників поліції Управління патрульної поліції у м. Києві, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення (а.с. 6). Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 460380 від 22 січня 2023 року, о 01 год. 57 хв. ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Путивльській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2). Від підписання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився. До протоколу додані: направлення на огляд водія до КНП КМНКЛ «Соціотерапія», диск з відеозаписом з нагрудних камер 473510, 472378 (а.с. 5-6). Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка його склала, який своїм підписом підтвердив, що ОСОБА_1 були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, проте ОСОБА_1 відмовився від підписів в протоколі. З огляду на вказане, доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що працівники поліції відповідно до ст. 63 Конституції України не ознайомили його з правами та обов`язками, передбаченими ст. 268 КУпАП, є безпідставними. Пунктом 2.5. ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка вимова виявлені працівниками поліції 22 січня 2023 року у ОСОБА_1 в розумінні п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - працівники поліції визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на те, що склад правопорушення, який йому інкримінується, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відеозаписом або в присутності двох свідків не зафіксовано рух автомобіля «Mitsubishi Outlander», р.н. НОМЕР_1 та , що саме він - ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками сп`яніння. З дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери працівника поліції 473510, 472378 вбачається, що подія відбулась в коменданську годину (1 год. 50 хв.), в лісосмузі по вул. Путивльській у м. Києві, коли працівник поліції підійшов до ОСОБА_1 , останній сидів сам на землі поряд з автомобілем, іншої особи, яка б зазначала про керування автомобілем поруч не було, не було зазначено та (або) встановлено такої і під час оформлення матеріалів адміністративного провадження. Однак місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , що спростовує пояснення останнього про те, що не керував автомобілем, а вийшов з домівки у своїх справах. Крім того, ОСОБА_1 протягом перших хвилин відео фіксування на камеру працівника поліції ігнорував вимогу поліцейського, не називав своє ім`я та не пред`являв документ, що посвідчує його особу. При цьому поліцейський стверджувально зазначив (на 02:17 год.), що екіпаж здійснював погоню за ОСОБА_1 , котрий почав тікати, зокрема інспектор зазначає, що вимушений був бігти за ним. Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що в процесі відеофіксації події, жінка, котра підійшла до місця оформлення адміністративних матеріалів пізніше, висловилась на адресу ОСОБА_1 :…«я специально поехала через КП, чтобы вы за мной не ехали. А вы приперлись на 130-тую". При цьому під час огляду відео, інспектор зазначив, що біг за ОСОБА_1 від самого КП, та вказав: "Коли ми підійшли до вас, ви різко почали їхати від нас... сів за кермо з ознаками алкогольного сп`яніння.... в комендантський час....і скажіть дякую, що солдати не почали стріляти". При цьому, з відеозапису вбачається, що протягом спілкування ОСОБА_1 на запитання працівника поліції неодноразово зазначав, що вживав алкоголь, скаржився на протиправне застосування фізичної сили з боку працівників поліції (а.с. 6). Факт належності ОСОБА_1 автомобіля «Mitsubishi Outlander», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в суді першої інстанції і в апеляційній скарзі не заперечував і не спростував. Вищенаведене спростовує доводи апелянта, що він не керував транспортним засобом. Також необґрунтованими є посилання ОСОБА_1 та й ого захисника на те, що відеозапис з нагрудної камери працівника поліції не може бути належним та допустимим доказом з огляду на порушення його цілісності та безперервності, оскільки у матеріалах справи наявний відеозапис з нагрудної камери працівника поліції на компакт-диску, на якому зафіксовано неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд і відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці так і медичному закладі. Долучений до матеріалів справи відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року під час проведення огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції справу розглянуто повно, об`єктивно та всебічно, а висновки суду щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних по справі доказах. Отже, відсутні підстави для скасування постанови Деснянського районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя _________________ Б.Б. Левенець