Постанова Київський апеляційний суд № 752/11471/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 752/12929/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/5818/2023 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г., при секретарі Савіцькій Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Машкевич К.В.,- встановив: 30 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом. З урахуванням уточнень, позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно 1/3 заробітної плати відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у шлюбі з 28 серпня 2004 року по 28 липня 2020 року. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що діти проживають разом з нею та знаходяться повністю на її утриманні. Відповідач є працездатного особою, має достатню матеріальну змогу для оплати аліментів. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 серпня 2022 року, і до досягнення старшою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття, а після того - за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 992,40 грн. судового збору на користь держави. Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 грн з дати набрання чинності новим судовим рішенням. У судовому засіданні ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав. ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечила. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог. Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону. Встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 28 серпня 2004 року по 28 липня 2020 року. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно інформації про зареєстроване місце проживання особи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації матері ОСОБА_1 . Згідно довідки Управління роботи з особовим складом Служби безпеки України від 06 вересня 2022 року № 11/1/4-600 ОСОБА_2 проходить військову службу в Службі безпеки України. Підполковник ОСОБА_2 має посадовий оклад: 5 920 грн 00 коп., оклад за звання: 1 410 грн 00 коп, надбавки: 3 298 грн 50 коп., 888 грн 00 коп., 10 628 грн 50 коп., преміювання: 4 913 грн 60 коп. Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначила, що діти проживають разом з нею та знаходяться повністю на її утриманні. Відповідач є працездатного особою, має можливість сплачувати аліменти, на даний час проходить військову службу і його заробітна плата змінюється щорічно відповідно до Державного бюджету України. Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1 ст. 191 СК України). Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач працездатного віку, доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини від частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно матеріали справи не містять. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставним. Так, строк для усунення визначених судом недоліків відраховується з моменту отримання учасником справи відповідної ухвали. Відтак посилання відповідача на те, що строк для усунення недоліків позовної заяви закінчився 15 жовтня 2022 року є безпідставним. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено строки для уточнення позовних вимог, колегія суддів не приймає, оскільки ОСОБА_1 подано заяву про уточнення позовних вимог з дотримання норм цивільного процесуального закону. При цьому колегія суддів враховує, що до заяви про уточнення позовних вимог позивачем додано повідомлення про вручення поштового відправлення з уточненими вимогами ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги пропозицію відповідача сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі, колегія суддів відхиляє. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Статтею ст. 183 СК України передбачено визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) батька дитини. В уточнених позовних вимогах, які прийняті судом, ОСОБА_1 просила стягнути аліменти у частці від заробітку (доходу) відповідача. З урахуванням вищенаведених вимог закону та встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача. Судом першої інстанції правомірно та у відповідності до вимог ч. 1 ст. 191 СК України призначено сплату аліментів починаючи з 30 серпня 2022 року (день пред`явлення позову). Посилання в апеляційній скарзі на добровільну сплату відповідачем аліментів, колегія суддів не приймає, оскільки пред`явлення позовних вимог про стягнення аліментів свідчить про існування між сторонами спору щодо утримання дітей, а добровільні витрати, здійснені відповідачем, не знімають з батька обов`язку по сплаті аліментів на утримання дітей. Підстави вважати, що ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2022 року винесена з порушенням норм процесуального права відсутні. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 26 грудня 2022 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 22 травня 2023 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.В. Кулікова С.Г. Музичко