Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/8642/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/8642/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б. Суддя-доповідач - Курко О. П. 22 травня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту з протоколу, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту з протоколу, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.08.2022 №166 в частині відмови ОСОБА_1 у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги. Зобов`язано Міністерство оборони України у місячний строк після набрання рішенням законної сили, призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу на підставі пункту 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2020 року. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач вважає, що оскільки право на одноразову грошову допомогу пов`язане із моментом встановлення інвалідності, до даних правовідносин слід застосовувати п. 6 ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей». У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу у Збройних Силах України. Наказом командира НОМЕР_1 окремого батальйону морської піхоти військово-морських сил Збройних Сил України від 10.04.2019 за №39-РС відповідно до ч.6 ст.23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу " розірвано контракт про проходження військової служби з старшим матросом ОСОБА_1 і переведено його на строкову військову службу. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.04.2019 за №80 з позивачем розірвано контракт про проходження військової служби та переведено на строкову військову службу, переміщено за службовою необхідністю для подальшого проходження військової служби у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ). Згідно витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку №558 від 31.08.2020 захворювання ОСОБА_1 , ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №242647 встановлено III групу інвалідності; причина інвалідності: захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини; дата огляду 05.11.2020. 24.02.2021 позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому III групи інвалідності. Листом від 03.09.2021 №4/1059 ОСОБА_1 повідомлено про те, що згідно протоколом №59 від 15.04.2021 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, прийняте рішення про відмову в призначення йому одноразової грошової допомоги. Відмова обґрунтована тим, що заявнику інвалідність встановлена понад 3-місячний термін, встановлений п.6 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пп.3 п.6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975). З вказаною відмовою позивач не погодився та оскаржив її до суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.04.2021 №59 в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, який проходив військову службу за контрактом. Зобов`язано Міністерство оборони України у місячний строк після набрання рішенням законної сили та з урахуванням зроблених судом висновків, повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, який отримав поранення під час проходження військової служби за контрактом. На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі №120/13778/21-а, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум скасувала пункт 3 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.04.2021 №59 та відмовила ОСОБА_1 в призначені одноразової грошової допомоги. В обґрунтування відмови зазначено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 27.06.2019 №129, старшого матроса ОСОБА_1 звільнено з строкової військової служби. Тобто на момент визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю ІІІ групи і виникнення з цього часу права на одержання одноразової грошової допомоги, зазначений громадянин мав статус особи, звільненої з строкової військової служби. За таких обставин не має значення коли сталася травма, яка призвела до подальших захворювань, які стали причиною для встановлення інвалідності, проте має значення коли виникло право на допомогу і в якому статусі перебувала особа на день виникнення такого права. Вказано, що заявник не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також підпунктом 3 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим з строкової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення з служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби (пункт 3 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.08.2022 №166). З вказаною відмовою позивач не погоджується, вважає її протиправною, тому звернувся до суду. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення ОСОБА_1 інвалідності ІІІ групи відбулося саме за наслідком отриманої травми під час проходження військової служби в Збройних Силах за контрактом. Тому, при призначені позивачу одноразової грошової допомоги, підлягають застосуванню положення п.4 ч. 2 ст.16 Закону №2011-ХІІ. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Так, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII). Згідно із статтею 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Статтею 1-2 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІІ). Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що існують такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу. Отже, строкова служба є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби. Статтею 16 Закону №2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Так, відповідно до частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві; 4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; 5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; 6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві; 7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби; 8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби; 9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві. Як свідчать матеріали справи, позивач проходив військову службу в Збройних Силах з 30.09.2016 за контрактом укладеним строком на 3 (три) роки. Відповідно до довідки від 31.05.2021 року, ОСОБА_1 18 серпня 2017 року одержав вибухову травму, множинні вогнепальні дрібноосколкові поранення голови, тулуба, обох верхніх та нижніх кінцівок. Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 одержав травму саме під час проходження військової служби в Збройних Силах за контрактом. При цьому, дана обставина сторонами не заперечується. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.04.2019 за №80 з позивачем розірвано контракт про проходження військової служби та переведено на строкову військову службу, переміщено за службовою необхідністю для подальшого проходження військової служби у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ). Із Військового квитка серії НОМЕР_4 встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Наказу командира ВЧ НОМЕР_3 №129 від 27.06.2019 звільнено в запас як такого, що вислужив строки строкової служби. 05.11.2020 року Вінницькою обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу первинно встановлено ІІІ групу інвалідності, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Колегія суддів зазначає, що встановлення ОСОБА_1 інвалідності ІІІ групи відбулося саме за наслідком отриманої травми під час проходження військової служби в Збройних Силах за контрактом. Такого висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 21.04.2022 за результатами розгляду справи №120/13778/21-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України. Тому, Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що в даному випадку застосуванню підлягають положення п.4 ч. 2 ст.16 Закону №2011-ХІІ. Відтак, Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі №120/13778/21-а зобов`язано Міністерство оборони України у місячний строк після набрання рішенням законної сили та з урахуванням зроблених судом висновків, повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, який отримав поранення під час проходження військової служби за контрактом. Втім, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум проігноровано висновки Сьомого апеляційного адміністративного суду та пунктом 3 протоколу засідання комісії від 04.08.2022 №166 відмовлено у призначені позивачу одноразової грошової допомоги з аналогічних підстав, які досліджувалися судом у справі №120/13778/21-а. Зокрема зазначено, що заявник не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також підпунктом 3 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим з строкової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення з служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби. Проте, як вже було встановлено судом, встановлення ОСОБА_1 інвалідності ІІІ групи відбулося саме за наслідком отриманої травми під час проходження військової служби в Збройних Силах за контрактом. Тому, при призначені позивачу одноразової грошової допомоги, підлягають застосуванню положення п.4 ч. 2 ст.16 Закону №2011-ХІІ. При цьому, посилання відповідача у рішенні на постанови Верховного Суду України від 12.02.2019 у справі №816/1458/18, від 13.06.2019 у справі №816/2213/18 суд не приймає до уваги, оскільки подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Під час розгляду справи, судом встановлено, що обставини наведених вище справ та справи, що розглядається є відмінними, так як вказані судові рішення стосуються військовослужбовців саме строкової служби, а не як у даній справі - військовослужбовця який отримав поранення під час служби за контрактом. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.