Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/2371/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/2371/22 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року (суддя Лісовська Н.В., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 22.12.2022) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, третя особа: Заводський відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,- В С Т А Н О В И В: 21 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 №Ф-1614-23 У. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року цей позов задоволений повністю. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На думку апелянта, спірна вимога про сплату боргу від 17.02.2021 №Ф-1614-23 прийнята відповідно до норм чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні. Обґрунтовуючи подану скаргу апелянт зазначив, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) формуються на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Враховуючи, що позивачка у 2017-2022 роках була зареєстрована як ФОП та перебувала на обліку у ГУДПС, з 1 січня 2017 року в неї виник обов`язок щодо сплати ЄСВ навіть у разі не отримання доходу. Оскільки запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивачки внесено до реєстру 09.02.2022 року, то саме з цієї дати вона не повинна сплачувати ЄСВ. Позивачка надіслала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначила про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 30 листопада 2006 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець. 17 лютого 2021 року ГУ ДПС у Миколаївській області сформовано на направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф Ф-1614-23 У на суму 53 708,12 грн. Листом від 04.02.2022 року Головне управління роз`яснило ОСОБА_1 , що вона перебуває на обліку як фізична особа-підприємець з 15.01.2010 р. (дата державної реєстрації 29.11.2006 р.), та за даними Інформаційно-телекомунікаційної системи має борг з ЄСВ, що складається з 10 970,78 грн. (борг станом на 01.10.2013 р., переданий з ПФУ); 8 448,00 грн. (нараховано за 2017 рік); 9 828,72 грн. (нараховано за 2018 рік); 11 016,72 грн (нараховано за 2019 рік); 8 495,30 грн (нараховано за 2020 рік). Вважаючи згадану вимогу протиправною ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом про її скасування. В обгартування позовних вимог позивачка зазначила, що з 2012 року підприємницьку діяльність не здійснює, про що повідомила ДПІ в Заводському районі м. Миколаєва. Тому будь-якої звітності, бухгалтерських чи інших документів до контролюючого органу не подавала, перевірка правильності нарахування та сплати ЄСВ відповідачем відносно неї не проводилась. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність оскаржуваної вимоги. Рішення суду мотивовано тим, що згідно листа відповідача від 04.02.2022 року загальна сума боргу з повідомлених податковим органом даних становить 48 759,52 грн. У той час як в оскаржуваній вимозі зазначено, що сума боргу становить 53 708,12 грн. Надаючи правову оцінку законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії. Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України від 08.07.2010 №2464-VI-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі Закон №2464-VI), Підпунктом 1 частини другої статті 6 цього Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 9 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону №2464-VI). Згідно частини третьої статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 25 Закону №2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року №449 (далі Інструкція №449). Згідно пункту 1 розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. У відповідності до пункту 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: - дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; - платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; - платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): - платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); - платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Пунктом ж 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). З аналізу наведених вище положень слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки. Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до інформаційної бази даних ІС "Податковий блок" в інтегрованій картці позивачки існують такі нарахування як платнику єдиного податку: - за І, ІІ кв. 2013 року 10 970,78 грн., строк сплати 19.10.2013; - за ІІІ кв. 2013 року 1 194,03 грн., строк сплати 21.10.2013; - за IV кв. 2013 року 1 218,67 грн., строк сплати 20.01.2014; - за І кв. 2014 року 1 267,95 грн., строк сплати 24.04.2014; - за II кв.2014 року 1 267,95 грн., строк сплати 21.07.2014; - за 2017 рік 8 448,00 грн., строк сплати 09.02.2018; - за І кв. 2018 року 2 457,18 грн., строк сплати 19.04.2018; - за ІІ кв. 2018 року 2 457,18 грн., строк сплати 19.07.2018; - за ІІІ кв. 2018 року 2 457,18 грн., строк сплати 19.10.2018; - за IV кв. 2018 року 2 457,18 грн., строк сплати 21.01.2019; - за I кв. 2019 року 2 457,18 грн., строк сплати 19.04.2019; - за II кв. 2019 року 2 457,18 грн., строк сплати 19.07.2019; - за III кв. 2019 року 2 457,18 грн., строк сплати 21.10.2019; - за IV кв. 2019 року 2 457,18 грн., строк сплати 20.01.2020; - за I кв. 2020 року 2 078,12 грн., строк сплати 21.04.2020; - за II кв. 2020 року 1 039,06 грн., строк сплати 20.07.2020; - за III кв. 2020 року 3 178,12 грн., строк сплати 19.10.2020; - за IV кв. 2020 року 2 200,00 грн., строк сплати 19.01.2021. Усього 52 520,12 грн., а не 53 708,12, як зазначено у спірній Вимозі. Із зазначеного вбачається, що в межах спірних правовідносин мало місце порушення відповідачем строку обчислення позивачці боргу по сплаті єдиного соціального внеску, так як вимога повинна бути сформована у разі якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Разом з тим, в разі прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, в даному випадку формування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) поза межами законодавчо визначених строків, не може вважатись правомірним. Як вбачається з вищенаведених норм права, у разі несплати ФОП єдиного внеску контролюючий орган зобов`язаний був надіслати (вручити) позивачці вимогу про сплату боргу (недоїмки) протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску. Проте, оскаржувана вимога була сформована у лютому 2021 року за весь період 2013 - 2020 роки, що створило можливість для штучного нарощування боргу позивачки з огляду на несвоєчасність її формування. Колегія суддів наголошує, що недотримання відповідачем строків обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску та прийняття відповідного рішення позбавило позивачку можливість передбачати наслідки, та позбавило, у випадку необхідності та з належною допомогою, узгоджувати свою поведінку, та як внаслідок призвело до покладення на неї надмірного тягара зі сплати єдиного внеску. У даному випадку належною підставою для скасування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) є порушення податковим органом процедури, яка передує її прийняттю, а не відповідність зазначеній у Вимоги суми боргу сумі боргу, зазначеній у листі ГУДПС від 04.02.2022. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 р. №Ф-1614-23 У, проте з мотивів, наведених у цій постанові. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відтак, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню. Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року змінити в його мотивувальній частині, виклавши її в редакції, наведеній у цій постанові. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя І.П.Косцова Суддя Ю.В.Осіпов